Постанова № 21892244, 21.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1646/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Краматорську

до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой»

про стягнення коштів з рахунків у розмірі 34 667,86 гривень

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 3 від 3 січня 2012 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 3 від 11 січня 2012 рку)

Державна податкова інспекція в м. Краматорську звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення коштів у розмірі 34667,86 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 34667,86 грн., який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість - 7871,00 грн., у тому числі недоїмка 7871,00 грн. та з орендної плати - 26796,86 грн., у тому числі недоїмка 25848,81 грн., пеня 948,05 грн.

Посилаючись на вимоги підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму коштів в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 34667,86 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав відповідну заяву (арк. справи 50).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Вестастрой» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за кодом 30073921, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 4-8, 9-10). Відповідач як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Краматорську (позивач у справі) з 11 серпня 1998 року, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 11).

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків з орендної плати за землю станом на 1 лютого 2012 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб в сумі 26796,86 грн., з яких основним платежем 25848,81 грн., нарахована пеня 948,05 грн. (арк. справи 20). Недоїмка в сумі 25848,81 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобовязань з орендної плати за землю за жовтень грудень 2011 року, визначених декларацією № 9000049810 від 25 січня 2011 року (арк. справи 17).

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків з податку на додану вартість станом на 1 лютого 2012 року, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 7871,00 грн. (арк. справи 34). Зазначена заборгованість в сумі 7871,00 гривень виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобовязань за податковими деклараціями від 19 січня 2012 року № 9013999338 на суму 6284,00 грн., та від 20 грудня 2011 року № 9012726072 на суму 1597,00 грн. (арк. справи 13-14, 15-16).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

19 січня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2011 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 6284,00 грн. (арк. справи 13-14). Кінцевим строком плати зазначених зобовязань є 30 січня 2012 року.

20 грудня 2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопада 2011 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 1597,00 грн. (арк. справи 15-16). Кінцевим строком плати зазначених зобовязань є 30 грудня 2011 року.

Із врахуванням наявної переплати в сумі 10,00 грн. станом на 30 грудня 2011 року, на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобовязання з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад - грудень 2011 року у розмірі 7871,00 грн.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

25 січня 2011 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з орендної пали за землю на 2011 рік, якою визначив орендну плату за землю в сумі 111096,50 грн., з яких у січні 2011 року в сумі 9258,06 грн., з лютого по грудень 2011 року по 9258,04 грн. на місяць. Згідно даних облікової картки податкові зобовязання з орендної плати за землю за жовтень грудень 2011 року в загальній сумі 27774,12 грн. сплачені відповідачем частково в сумі 1925,31 грн., залишок несплачених податкових зобовязань на день судового розгляду складає 25848,81 грн.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з даних облікової картки платника податків у звязку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобовязань з орендної плат за землю відповідачу нараховано пеню, залишок якої н день судового розгляду складає 948,05 гривень.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

7 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Краматорську сформовано першу податкову вимогу № 1/409 (арк. справи 42), яку відповідач отримав 23 вересня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

27 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Краматорську сформовано другу податкову вимогу №2/461 (арк. справи 42), яку відповідач отримав 29 жовтня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначених вимог відкликаними.

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявними в матеріалах справ документами підтверджено наявність в відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено нездійсненням відповідачем своєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 34667, 86 грн., з яких з податку на додану вартість в сумі 7871,00 грн., з орендної плати за землю - в сумі 26796,86 грн.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача коштів у розмірі 34667,86 гривень в рахунок погашення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Краматорську до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення коштів у розмірі 34667,86 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (код ЄДРПОУ 30073921, адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 25) кошти у розмірі 34667,86 гривень (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), з яких:

- з податку на додану вартість в розмірі 7871,00 гривень (сім тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 00 копійок) на користь Державного бюджету м. Краматорська на р/р № 31112029700059, код платежу 30 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

- з орендної плати в розмірі 26 796,86 гривень (двадцять шість тисяч сімсот девяносто шість гривень 86 копійок) на користь місцевого бюджету м. Краматорська на р/р № 33219812700059, код платежу 50 13050200, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.