Постанова № 21891156, 06.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14111/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріКолеснікової Н.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амросіївському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкового боргу у сумі 341246,81 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амросіївському районі Донецької області, звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів у розмірі 287456,71грн.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 341246,81грн. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Позовна заява мотивована тим, що підприємство має податковий борг, який виник із суми заборгованості зі сплати збору за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 140171,31 грн. (з яких 137216,91 грн. сума основного боргу, 2954,40 грн. - пеня); суми заборгованості зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 158815,98 грн. (з яких 156835,49 грн. сума основного боргу, 1980,49 грн. - пеня); суми заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 42259,52 грн. (з яких 32194,14 грн. сума основного боргу, 6481,15 грн. пеня, 3584,23 грн. штрафні санкції). Сума боргу відповідачем добровільно не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові з урахуванням уточнення, просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення визнав і не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно код 32299510. В Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції підприємство зареєстровано як платник окремих видів податків з 30.04.2003р.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла на підставі наданих підприємством розрахунків зі збору за користування надрами загальнодержавного значення від 06.05.2011р. № 9003045920, від 05.08.2011р. № 9005870435.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначені Кодексом України «Про надра».

Статтею 28. Кодексу України «Про надра» визначено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору.

Відповідно до статті 31 зазначеного Кодексу, платежі за користування надрами спрямовуються у Державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні:1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків;3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 20 відсотків; 4) за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100 відсотків.

Також судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом яка виникла на підставі наданих підприємством розрахунків зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 06.08.2010р. № 9003162640, від 05.11.2010р. № 9004844860, від 08.02.2010р. № 9006887818, від 09.05.2011 р. №9002980311, від 09.05.2011 № 9002980311, від 09.05.2011 № 9002980311, від 09.08.2011р. № 90063424428, від 09.08.2011р. № 90063424428, від 09.08.2011р. № 90063424428.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження податкових зобовязань з податку за забруднення природного середовища шляхом подання податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобовязань на день розгляду справи сплив.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Пунктом 4 Положення передбачено, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерелкоригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Відповідно до пункту 9 Положення базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів.

Податкова заборгованість ДП «Шахтарськантрацит» також складається із розрахунків зі збору за сплату земельного податку з юридичних осіб від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. №900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2009р. № 900111831, від 02.02.2099р. № 9000150137, від 02.02.2099р. № 9000150137, від 02.02.2099р. № 9000150137, від 02.02.2099р. №9000150137, від 02.02.2099р. № 9000150137, від 02.02.2099р. № 9000150137, від 02.02.2099р. № 9000150137; податкового повідомлення рішення № 1006/15-0/ від 16.06.2010р.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України, субєктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути субєктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 14 Закону, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст.15 Законом України «Про плату за землю»).

Згідно ст. 17 Закону, податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік,сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 286.2 ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, судом встановлено, відповідачем самостійно визначено розмір земельного податку з щомісячним платежем в податкових розрахунках, але в порушення вимог закону, узгоджене податкове зобовязання з земельного податку у встановлений законом строк відповідач не сплатив.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами статті 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно з нормами Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 зазначеного вище Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п. 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважається податковим боргом.

Із наявних матеріалів у справі вбачається, що нарахована пеня Державною податковою інспекцією у Амвросіївському районі Донецької області відповідає вимогам чинного законодавства.

П.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Податковим повідомленням-рішенням № 106/15-0/1348 від 16.06.2010 року до відповідача був застосований штраф в сумі 3584,23 грн. на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21 червня 2001 року.

Судом встановлено, що нарахована сума податкового боргу не була сплачена відповідачем.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено першу податкову вимогу за №1/66 від 17.06.2008. та другу податкову вимогу №2/154 від 25.09.2008., які було отримано уповноваженою особою, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштових відправленнь, копії яких наявні в матеріалах справи.

Податкові вимоги вручено відповідачу ще 2008 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Із наявних матеріалах у справі вбачається, що документи щодо оскарження податкових вимог в адміністративному та судовому порядку відсутні.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Суд дійшов висновку, що необхідні заходи щодо самостійного погашення платником податків боргу податковим органом вжиті.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обовязку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амросіївському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкового боргу у сумі 341246,81 гривень задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (код ЄДРПОУ 32299510; 86211, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 341246 (триста сорок одна тисяча двісті сорок шість) гривень 81 копійка, з яких 326246 (триста двадцять шість тисяч двісті сорок шість) гривень 54 копійки - сума основного боргу платника податків, 3584 (три тисячі пятсот вісімдесят чотири) гривні 23 копійки - сума штрафних санкцій, 11416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 04 копійки - сума нарахованої пені, з яких:

-сума заборгованості зі сплати збору за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 140171 (сто сорок тисяч сто сімдесят одна) гривня 31 копійка (137216 (сто тридцять сім тисяч двісті шістнадцять) гривень 91 копійка - сума основного боргу, 2954 (дві тисячи девятсот пятдесят чотири) гривні 40 копійок пеня) на р/р 33115366700115, УДК в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686914;

-сума заборгованості зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 158815 (сто пятдесят вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 98 копійок (156835 (сто пятдесят шість тисяч вісімсот тридцять пять) гривень 49 копійок сума основного боргу, 1980 (одна тисяча девятсот вісімдесят) гривень 49 копійок пеня) на р/р 33118329700126, Зеленівська селищна рада, УДК в Донецькій області, МФО 834010, ОКПО 64686914;

-сума заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 42259 (сорок дві тисячі пятдесят десять) гривень 52 копійки (32194 (тридцять дві тисячі девяносто чотири) гривні 14 копійок сума основного боргу, 6481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 15 копійок пеня, 3584 (три тисячі пятсот вісімдесят чотири) гривні 23 копійки штрафні (фінансові) санкції) на р/р 33217811700126, Зеленівська селищна рада, УДК в Донецькій області, МФО 834010, ОКПО 64686914.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.