Постанова № 21891065, 22.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/9857/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання протиправними дій щодо нарахування штрафу та пені, скасування рішення від 11.04.2011р. № 141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зобов”язання внести зміни до облікової картки, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Шахтарськантрацит” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання протиправними дій щодо нарахування штрафу та пені, скасування рішення від 11.04.2011р. № 141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зобов”язання внести зміни до облікової картки шляхом виключення суми застосованого штрафу в розмірі 22876, 11 грн. та нарахованої пені в розмірі 1601,33 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування” неправомірно прийняті рішення про застосування до відокремленого підрозділу позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від 11.04.2011 року № 141, оскільки відповідно до приписів Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” гірничі підприємства повинні сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Представники сторін в судове засідання не з”явилися, але надали до суду письмові клопотання про розгляду справи без їх участі, у зв”язку з чим, на підставі Ухвали суду від 22.08.2011р. іу відповідності до вимог ст. 128 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Крім того, представником відповідача до суду надані письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких він зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування” платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня. З огляду на зазначене, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, зареєстровано в якості юридичної особи 30.04.2003 року за № 1265105 0020 000009, код ЄДРПОУ 32299510, який відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010 року (далі Закон № 2464) є платником єдиного внеску.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законами України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України.

Згідно п.п. 1, 3 “Положення про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

11.04.2011 року відповідачем прийнято Рішення № 141 про застосування до відокремленого підрозділу Державного підприємства “Шахтарськантрацит” штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 21.02.2011 року по 28.02.2011 року, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 22876,11 грн. та нарахована пеня в сумі 1601,33 грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (надалі – Закон), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія зазначеного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність (частини 1, 2 статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 ст. 1 Закону, єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8 ст. 9 Закону визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для відокремленого підрозділу Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, з урахуванням вимог абзацу 3 ч. 8 ст. 9 Закону, є календарний місяць.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 10 та пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Приписами ч. 13 та ч. 14 зазначеної статті Закону також визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, сума єдиного внеску позивачем до сплати нарахована за звітний базовий період січень 2011 року.

З огляду на наведені вимоги законодавства, позивачем нарахована сума єдиного внеску повинна була бути сплачена до 20.02.2011р. включно. Оскільки сума єдиного внеску, нарахована позивачем за звітний базовий період січень 2011 року, фактично була сплачена тільки 28.02.2011р., суд приходить до висновку, що територіальним органом Пенсійного фонду України правомірно винесено Рішення стосовно позивача, як платника єдиного внеску, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від 11.04.2011 року №141.

Суб’єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на п. 14 розділу ХV Закону №1058 „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, зважаючи на наступне.

Норми згаданого Закону поширюються на правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Єдиний внесок, є консолідованим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, є відмінним від страхового внеску у розумінні Закону № 1058.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом №2464 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, як визначено ч. 8 ст. 9 цього ж Закону.

Отже, при визначенні строку сплати єдиного внеску застосуванню підлягають норми саме Закону №2464, а не норми Закону №1058.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від 11.04.2011 року № 141, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, оскільки спірне Рішення відповідача судом визнано законним, то позовні вимоги відповідача в іншій частині також не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-11, 14-17, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про про визнання протиправними дій щодо нарахування штрафу та пені, скасування рішення від 11.04.2011р. № 141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зобов”язання внести зміни до облікової картки - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.