Постанова № 21890814, 07.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/5821/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Селіщевої О.В.

представника відповідачаТомніковської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Атомелектромаш»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська про:

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Атомелектромаш»з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року та проведення 06.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш»протиправними;

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки 324/233-13473734 від 06.04.2011 року про результати документальноїпозаплановій невиїзній перевірці ТОВ «Атомелектромаш»з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомелектромаш» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Атомелектромаш» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року та складання акту № 324/233-13473734 від 06.04.2011 року; визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки 324/233-13473734 від 06.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року протиправними.

13.09.2011 року позивачем до суду подана заява про зміну позовних вимог, в якій він просив позовні вимоги викласти у такій редакції:

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року та проведення 06.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш» протиправними;

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки №324/233-13473734 від 06.04.2011 року про результати документальноїпозаплановій невиїзній перевірці ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року протиправними.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.04.2011 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Атомелекторомаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року за результатами якої складено акт від 06.04.2011 року № 324/233-13473734. Відповідно до висновків, визначених в акті перевірки, враховуючи те, що у Товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, згідно до ч. 1,5 ст. 203, ч.1.2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності, оскільки правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків. Позивач вважає, що зазначена перевірка була проведена відповідачем з порушенням вимог п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, позивачу взагалі не було відомо про її проведення, надати первинні документи для проведення перевірки він не мав можливості. Висновки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Атомелектромаш» з контрагентами є припущенням відповідача і не відповідають дійсності, а тому, дії ДПІ по включенню до акту перевірки таких висновків повинні бути визнані неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи. В судовому засіданні пояснив, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Атомелектромаш» була проведена згідно з нормами діючого законодавства, які регламентують проведення такого виду перевірок. Підприємство було завчасно письмово повідомлено про дату та час проведення перевірки, на його адресу рекомендованою поштою були направлені копія наказу ДПІ про проведення перевірки та повідомлення, які повернулись на адресу ДПІ у звязку з незнаходженням ТОВ «Атомелектромаш» за юридичною адресою. Вважає, що висновки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами зроблені обґрунтовано, оскільки в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів не виявлено, місцезнаходження ТОВ «Атомелектромаш» встановити не є можливим, за юридичною адресою (м. Дніпропетровськ, ж/м Парус б. 1-Є кв. 18) Товариство не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, регістрів та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. За таких обставин, здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ТОВ «Атомелектромаш» податкових накладних підтвердити неможливо.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

5 квітня 2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011 року № 324/233-13473734., згідно з висновками якого, правочини, укладені з контрагентами в силу ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними. Також в ході перевірки було встановлено порушення відповідачем.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість№ № 168/97 ВР від 03.04.1997 р., вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення за грудень 2010 р. податкових зобовязань на загальну суму 4 616 874 грн. та формування податкового кредиту на загальну суму 4418150 грн. за січень 2011 року завищення податкових зобовязань на загальну суму 2 321 651 грн. та формування податкового кредиту на загальну суму 2 221 821 грн. (а.с.43-44).

Суд на підставі пояснень представників відповідача встановив, що вказані висновки здійснені податковим органом на підставі аналізу податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року та за січень 2011 року, поданих позивачем, та інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу щодо звітності позивача і його контрагентів. При цьому, під час проведення перевірки первинні документи позивача не використовували з посиланням на те, що згідно з Довідки відділу податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 03.03.2011 р. № 186, встановити місцезнаходження платника податку не є можливим (а.с.24).

Між тим, суд вважає, що відповідачем були допущені порушення порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш», у звязку з чим висновки, викладені в акті № 324/233-13473734, базуються на припущеннях та містять недостовірні відомості.

Так, відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього кодексу.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка, визначено п.79.2 ст. 79 ПК України, проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених норм свідчить, що підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки являється ненадання платником податків документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами протягом 10 днів із дня отримання відповідного запиту податкової інспекції.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки ДПІ не тільки не бути застосовані заходи щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи та її керівників, а також не було дотримано положення п.78.1.1 ПК України щодо неотримання від платника податків пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В ході розгляду справи було встановлено, що на адресу позивача контролюючим органом взагалі не було направлено запит про надання платником податків документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами. Тобто, позивач не мав можливості надати будь-яку первинну документацію на підтвердження здійснення господарської діяльності з контрагентами за період грудень 2010 року - січень 2011 року.

З тексту Акту № 324/233-13473734 від 06.04.2011 року вбачається, що фахівцями ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснено вихід на юридичну адресу підприємства (49000 м. Дніпропетровськ, ж/м Парус, буд. 1-Є) про що складено Довідку № 186 від 03.03.2011 року про не встановлення місцезнаходження платника податків (а.с.23).

При цьому судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковий орган несумлінно виконав встановлені законом обовязки щодо встановлення місцезнаходження позивача. Так, відповідно до п.3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 (далі Положення № 336), встановлено, що до кожного платника податків, якій відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не зясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків зясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п.п. 3.2, 4.1,4.2 Положення № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції. Начальник підрозділу податкової міліції за отриманим запитом на встановлення місцезнаходження платника податків, який має стан «10» приймає рішення про організацію підрозділом податкової міліції заходів для встановлення місцезнаходження платника податків та обовязково здійснює вихід за його адресою.

Пунктами 4.5 та 4.8 вказаного Положення передбачено, що за встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності, і про кожний проведений захід оформлюються відповідні документи (довідка або рапорт).

В судовому засіданні відповідачем не були надані достовірні докази того, що ним була дотримана процедура встановлення місцезнаходження відповідача, передбачена вищевказаним Положенням. До суду не були надані ні рапорти працівників органу ДПС та податкової міліції, які б свідчили про те, що відповідачем дійсно здійснювались заходи щодо фактичного встановлення місцезнаходження юридичної особи та її керівників, ні будь-які інші докази, які б підтверджували обґрунтованість висновків про не встановлення місцезнаходження платника податків, зроблений органом податкової міліції.

Як свідчать матеріали справи, 29.03.2011 року відповідачем на адресу ТОВ «Атомелектромаш» було направлено копію наказу ДПІ № 351-7 від 29.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року та повідомлення № 1449-2 від 29.03.2011 року в якому товариство запрошувалось в ДПІ для ознайомлення та підписання акту перевірки на 05.04.2011 року (а.с.144-146).

З тексту наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 351-7 від 29.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року свідчить, що підставою для проведення перевірки є ненадання пояснень та їх документального підтвердження на обовязковий письмовий запит ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки на адресу позивача запит про надання пояснень та їх документального підтвердження не направлялись, відповідачем проведення перевірки було призначено та здійснено з порушенням вимог ПК України, а тому, дії ДПІ повинні бути визнані неправомірними.

Суд також звертає увагу на те, що Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладені норми суд доходить висновку, що Акт податкового органу не може містити висновки, які не ґрунтуються на системному дослідженні первинних документів платника податків, а недотримання процедури отримання документів по запиту про надання таких документів та пояснень свідчить про неправомірність дій відповідача по складенню акту № 324/233-13473734 від 06.04.2011 року.

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ст.. 228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.. 215 ЦК України, нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.. 228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок,тобто такий, який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом. З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач при включенні до Акту перевірки № 324/233-13473734 від 06.04.2011 року висновків про визнання правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомелектромаш» з контрагентами по придбанню та продажу товарів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також визнання цих правочинів нікчемними, висновків про не підтвердження обєктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 10.12.2010 року по 31.01.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до ст. 185, ст. 186, ст.188 розділу 5 Податкового кодексу України, діяв передчасно і необґрунтовано. Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, а судом на виконання вимог ст.. 11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено. За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України суду не доведені.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність зроблених висновків щодо нікчемності правочинів ТОВ «Атомелектромаш» з контрагентами належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4, 7-12,14, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомелектромаш» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року та проведення 06.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш», протиправними.

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки 324/233-13473734 від 06.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, протиправними.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.В. Тулянцева