Постанова № 21890059, 22.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/157/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Брилянт І.О., Рудківського С.Й.,

відповідача : Мураховського А.В., Шкурина Р.С., Дудника Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп"

до: Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Бершадський рибцех" сільськогосподарське відкритого акціонерного товариства "Вінницярибгосп" (далі - СВАТ "Вінницярибгосп") до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції (Бершадської ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ДПА у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку СВАТ "Вінницярибгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами проведеної перевірки податковим органом Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013501 від 05.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 530549 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 132637 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000013501 від 05.08.2011 р. є незаконним та неправомірним.

Крім того, позивач зазначив, що частина договорів оренди земельних ділянок, на яких він здійснює свою господарську діяльність, не пройшли державну реєстрацію, але з підстав, які не залежали від позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у поданих запереченнях. Окремо зазначив, що позивачем в господарській діяльності неправомірно використовувались земельні ділянки, так як відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Факт оренди земельних ділянок (в тому числі і сільськогосподарських угідь) може бути підтвердженим виключно даними про реєстрацію договору оренди, а не фактом укладення договорів оренди, сплати орендної плати чи подання договорів на реєстрацію. Отже, право користування землею виникає в орендаря після реєстрації договору оренди. Оскільки позивач не є правомірним землекористувачем, відповідач вважає, що право на податкову пільгу у вигляді несплати до бюджету сум податку на додану вартість з поставлених товарів виникає лише за умови реалізації сільськогосподарської продукції, належної такому платникові, за умови її виготовлення таким платником на власних або орендованих потужностях. У разі, якщо така продукція належала іншим особам, однак була реалізована таким платником, відсутні підстави для застосування податкової пільги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ДСРП "Бершадський рибцех" ПрАТ "СП Вінницярибгосп" зареєстровано Бершадською районною державною адміністрацією Вінницької області 27.02.2002 р., свідоцтво про державну реєстрацію № 11481200000000007 від 27.02.2002 р.

Підприємство взято на податковий облік Бершадською МДПІ 31.08.1992 року за № 150, проведено перереєстрацію у звязку зі зміною назви 02.04.2002 р. за № 1119, станом на 25.08.2011 р. перебуває на обліку в Бершадській МДПІ.

Згідно свідоцтва № 100320870 з 10.02.2011 року зареєстроване як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із статутом, ДСРП "Бершадський рибцех" ПрАТ "СП Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обовязками ДСРП "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" внаслідок реорганізації, шляхом перетворення ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" у СВАТ "Вінницярибгосп".

На підставі направлення від 12.07.2011 року № 147, виданого ДПА у Вінницькій області, згідно з ст. п.п. 78.1.1 ст 78 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями) та наказу ДПА у Вінницькій області № 368 від 11.07.2011 р. проведена позапланова виїзна перевірка дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 80/35-30/24903051 від 26.07.2011 р., відповідно до якого відповідачем було встановлено, що СВАТ "Вінницярибгосп" порушило п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.; п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198. ст.200, п.209.1, п.209.2,п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість (по загальній декларації - розрахунки з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 530549 грн. А також завищено податок на додану вартість (по скороченій декларації - кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 530549 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013501 від 05.08.2011 р., яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 530549 грн., за штрафними санкціями в сумі 132637 грн.

Висновки відповідача викладені в акті перевірки від 26.07.2011 р. про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За приписами п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В ході перевірки та в судовому засіданні встановлено, що для здійснення господарської діяльності по веденню рибного господарства та подальшої реалізації вирощеної та виробленої продукції ДСРП "Бершадський рибцех" використовує земельні ділянки водного фонду, надані у постійне користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії І-ВН № 002064 від 02.03.1999 р., виданого Тростянецькою районною радою народних депутатів, серії І-ВН № 002132 від 19.05.1995 р., виданого Баланівською сільською радою, серії І-ВН № 002133 від 19.05.1995 р., виданого Бирлівською сільською радою (а.с. 59-70).

Крім того, відповідачем не враховано, що сільгосппродукція вирощується, збирається, зберігається і продається (поставляється) працівниками (трудовим колективом) СВАТ "Вінницярибгосп", з використанням інших власних та орендованих виробничих потужностей - власної та орендованої сільськогосподарської техніки та усіх інших витратних матеріалів. Товариство здійснює увесь цикл виробництва сільськогосподарської продукції із застосуванням власних та орендованих виробничих потужностей, а тому є сільськогосподарським товаровиробником. Будь-яких доказів того, що СВАТ "Вінницярибгосп" виготовляє продукцію не свого виробництва податковим органом не доведено.

Таким чином, позиція податкового органу полягає в тому, що при використанні ДСРП "Бершадський рибцех" у господарській діяльності земельних ділянок обєднання ПрАТ СП "Вінницярибгосп", позивач втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість. Тобто, при визначенні суми податкового зобовязання з податку на додану вартість по скороченій декларації позивач до складу такого зобовязання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної та виробленої на власних або орендованих потужностях. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на інших земельних ділянках, повинна відноситись позивачем до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній декларації по якій відбуваються розрахунки до бюджету.

Дослідивши матеріали справи, суд критично оцінює вказане твердження Бершадської МДПІ, в звязку з наступним.

Згідно із ст. 7 Земельного кодексу України 1992 року, який діяв на час видачі вказаних вище Державних актів у 1996 році, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема: сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Тобто на час дії Земельного кодексу України 1992 року сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Із моменту видачі державних актів на право постійного користування землею ДСРП "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", як сільськогосподарське підприємство, набуло права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Тростянецької, Баланівської та Бирлівської сільських рад.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статуту, ДСРП "Бершадський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обовязками ДСРП "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", в тому числі майнових прав і обовязків з дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Оскільки ДСРП "Бершадський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є правонаступником ДСРП "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", то в силу ст. 108 ЦК України до них перейшли всі права цього підприємства, в тому числі і право постійного користування земельними ділянками водного фонду на підставі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею, так як на момент перетворення юридичної особи, згідно діючого на той час Земельного кодексу України, сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 1.01.2002 року, встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (обєднання), установи та організації.

Однак у п. 6 Перехідних положень цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Суд зазначає, що таким чином законодавець дозволив до відповідного переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди на неї користуватися земельною ділянкою підприємствам, які за чинним Земельним кодексом не можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.

В той же час, з урахування рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, яким визнано неконституційними положення: "пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобовязання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення і п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 року № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, ДСРП "Бершадський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", як правонаступник ДСРП "Бершадський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", правомірно користувалось та користується земельними ділянками на підставі Державних акта на право постійного користування землею від 1996 року.

З огляду на викладене, позивач як сільськогосподарське підприємство, правомірно користувався спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд дійшов до висновку про те, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобовязань ДСРП "Бершадський рибцех" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000013501 від 05.08.2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ДСРП "Бершадський рибцех" судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович