Постанова № 21889916, 16.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2012 р. (12:40) Справа №2а-14216/11/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 4855,40грн.

за участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4855,40грн.

До суду надійшло клопотання від позивача про зміну суми позовних вимог. У наведеному клопотання позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3632,60грн., зокрема: 139,10грн. – недоїмка по внесках за загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 3493,50грн. – фінансові санкції.

Уточнені позовні вимоги ґрунтуються на Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески та штрафні (фінансові) санкції.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1зареєстрований як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим.

Згідно ст. 1 Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п. 4. ст. 17 Закону №1058, п.5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі – Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Відповідач самостійно обчислив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р. та грудень 2010р. на загальну суму 1892,40грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р. та грудень 2010р., поданими відповідачем позивачу в порядку звітності (а.с.11-12).

Статтею 20 Закону № 1058 та Інструкцією передбачено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.

У відповідності до вимог частини 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 базовим звітним періодом для фізичних осіб – підприємців є квартал. Строк сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за звітний період наступає 20 числа місяця, наступного за звітним.

Законом України № 2461-VI від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 прикінцевих положень Закону № 1058 та встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідач самостійно обчислив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 2010р. на загальну суму 2296,80грн., що підтверджується звітом за 2010р. (а.с.10).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 139,10грн. (з яких 80,15грн. – по розрахункам сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р. та грудень 2010р. (а.с.11-12); 58,95грн. – звіт за 2010рік) яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Згідно п. 5, 6 ч. 9 статті 106 Закону №1058 Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу за рішеннями №1433 від 07.07.2011 р. на суму 941,78грн.; №1434 від 07.07.2011р. на суму 807,24грн.; №1438 від 08.07.2011р. на суму 902,88грн.; №1457 від 15.07.2011р. на суму 501,60грн.

На підставі п.6 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн. за рішенням №1844 від 26.09.2011р.

Вищенаведені рішення про застосування фінансових санкцій були отримані відповідачем, але заборгованість до даного моменту не сплачена.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв’язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином.

Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Органи пенсійного фонду з 01.01.11р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

          Враховуючи вищевикладене, законність рішень позивача, які стали підставою для стягнення суми в розмірі 3493,50грн., не доведена, навпаки, суд прийшов до висновку про неправомірність застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 3493,50грн, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно застосованих фінансових санкцій на суму 3493,50грн. не можуть бути задоволені адміністративним судом.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в розмірі 139,10грн., натомість позивач надав суду докази наявності такої заборгованості, тому у цій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Постанова складена у повному обсязі 16.02.12 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; рахунки невідомі) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (м. Ялта, вул. Садова, 4 ; р/р 2560670449012 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України»; МФО 324805; ЄДРПОУ 22300300) недоїмку по сплаті страхових внесків в розмірі 139,10грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Гаманко Є.О.