Постанова № 21889781, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 р. Справа №2а-12786/11/0170/3 (17:38) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центра зайнятості

до Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Ренесанс"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Ренесанс" про стягнення заборгованості у сумі 4190,61 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконну виплату ОСОБА_2 суми коштів з допомоги по безробіттю з вини відповідача.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 р. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрована у Сімферопольському міському центрі зайнятості, про що свідчить персональна картка № НОМЕР_2.

Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 (персональна картка № НОМЕР_2) від 29.04.2010 р. відповідачу привласнено статус безробітної з 20.08.2009 р. із призначенням виплати допомоги по безробіттю за наказом № НТ 090820.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 при зверненні до Сімферопольського міського центру зайнятості надала довідку від 28.08.2009 р. про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття), виданої ПП "Будівельне підприємство "Ренесанс", згідно якої страхові внески, сплачені до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття склали 60,00 грн. за період січень-травень 2009 р.

18.04.11 р. Сімферопольським міським центром зайнятості здійснено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відносно ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" в частині достовірності даних довідки про середню заробітну плату, наданої ПП "Будівельне підприємство "Ренесанс", за результатами якої виявлено відхилення даних довідки з даними розрахунково-платіжних відомостей за період з січня 2009 року по квітень 2009 року, про що складено акт № 91.

06.05.11 р. позивачем складено довідку про повернення матеріального забезпечення з вини роботодавця ПП "Будівельне підприємство "Ренесанс", згідно з якою дохід ОСОБА_2 за період з 20.08.09 р. по 26.04.10 р. становить 4190,61 грн.

18.05.11 р. позивачем видано наказ № 100 про стягнення з ПП "Будівельне підприємство "Ренесанс" суму незаконно виплачених коштів ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у сумі 4190,61 грн., який направлено на адресу відповідача вих.№ 09-1401 від 18.05.11 р. та отриманий останнім 23.05.11 р.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533 від02.03.2000 р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249, є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином, Сімферопольський міський центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виступає у якості страховика, який бере на себе зобов'язання щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків в розумінні ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно зі ст.25 Закону України “Про зайнятість населення” № 803 від 01.03.1991 р. держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України № 1533 застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Відповідно до п. 3, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 в редакції на час виникнення спірних правовідносин для страхування на випадок безробіття розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід), є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку (реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески особою або роботодавцем.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки № 91 від 18.04.2011 р., вбачається, що виявлено відхилення даних довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2 з даними розрахунково-платіжних відомостей за період з січня 2009 року по квітень 2009 року, у зв'язку із чим ОСОБА_2 неправомірно було проведено розрахування розміру виплат з допомоги по безробіттю.

Відповідно до абз. 3) ч. 2, ч. 3 статті 35 Закону України № 1533 в редакції на час виникнення спірних правовідносин роботодавець зобов'язаний надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку, в тому числі - про заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України № 1533, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. № 357 «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з довідкою позивача від 06.05.11 р. дохід ОСОБА_2 за період з 20.08.09 р. по 26.04.10 р., отриманий останньою як допомога по безробіттю на підставі довідки відповідача про середню заробітну плату, становить 4190,61 грн.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів відшкодування суми коштів у розмірі 4190,61 грн. як матеріального забезпечення, неправомірно виплаченого ОСОБА_2 з вини роботодавця ПП "Будівельне підприємство "Ренесанс" за період з 20.08.2009 р. по 26.04.2010 р.; не надано доказів вірного визначення середнього розміру заробітної плати ОСОБА_2 за період січень-квітень 2009 року.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 12.12.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 16.12.11 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Ренесанс" (ЄДРПОУ 30271116) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 20708706) грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у сумі 4190,61 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.