Рішення № 21889438, 12.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.12 Справа№ 5015/143/12

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

при секретарі Зошій М.Р.

За участю представників:

від позивача –Голубець О.Г.

від відповідача –Стадник Р.Я.

від третьої особи - Демків О.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом Жидачівського професійного ліцею, м. Жидачів, Львівська область

до відповідача публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: контрольно-ревізійний відділ у Жидачівському районі, м.Жидачів

про стягнення 5357,27 грн.

Суть спору: позовну заяву подано Жидачівським професійним ліцеєм, м. Жидачів, Львівська область, до публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: контрольно-ревізійний відділ у Жидачівському районі, м.Жидачів про стягнення 5357,27 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.04.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.04.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2011 р. у справі №5015/1762/11 позов було задоволено повністю, стягнуто з публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” на користь Жидачівського професійного ліцею 5357,27 грн. зайво сплачених коштів та судові витрати. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 р. рішення господарського суду Львівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011 р. частково задоволено касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 р. та рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2011 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Вищий господарський суд України звернув увагу на неповне з’ясування судами обставин справи, оскільки, пославшись у своїх рішеннях на висновки КРУ у Жидачівському районі, викладені в акті №27-38/8 від 30.07.2009 р., суди мали дослідити на підставі наданих доказів, чи містить цей акт ревізії посилання на первинні документи, які підтверджують перерахування спірних коштів відповідачу та дослідити їх у частині, що стосується предмету спору, а також перевірити підставу такого перерахування, оскільки позивач, як на підставу своїх вимог, у позові посилався на те, що перерахування спірних коштів ним здійснювалось на підставі виставлених відповідачем рахунків. Звернуто увагу на неперевірку факту обліковування гуртожитку №3 на балансі позивача як гуртожитку.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.01.2012 р. прийнято справу до провадження та призначено розгляд на 02.02.2012 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 02.02.2012 р. та 28.02.2012 р.

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №44111 від 13.03.2006р. позивач оплачував відповідачу електроенергію за тарифами, які застосовував відповідач. Ревізією КРУ було встановлено, що до позивача відповідач застосовував завищений тариф при обчисленні плати за електроенергію, використаною на потреби гуртожитку. Загальний обсяг зайво сплачених коштів за період з 01.06.2007 р. по 30.05.2009 р. становить 5357,27 грн.. Приписом №27-15/398 від 13.08.2009 р. КРВ вимагає повернення бюджетних коштів. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Ствердив, зокрема, що в додатку №9 договору №44111 від 13.03.2007 р. не зазначений гуртожиток за адресою м. Жидачів, вул. Садова, 20, а тому позивач безпідставно вимагає повернення коштів. Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ №309 від 10.03.1999 р., п. 12.3. Правил, умовою застосування тарифу 23,64 коп./1 кВт/год з ПДВ є купівля позивачем електроенергії у відповідача згідно договору про постачання електроенергії та проведення позивачем розрахунків з відповідачем за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у цьому гуртожитку. Посилається на відсутність такого лічильника, оскільки відсутні докази його опломбування. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи позов підтримав з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що за даними бухгалтерського обліку позивача на балансі ліцею рахуються гуртожитки №№1, 2, 3. Оплата використаної електричної енергії у гуртожитках №№1, 2 здійснювалась за тарифами для населення, у той час як оплата використаної електроенргії у гуртожитку №3 здійснювалась за тарифами як для бюджтених організацій при тому, що мешканці вказаного гуртожитку сплачували плату за тарифами як для населення. Різниця у такій платі за період з 01.06.2007 р. по 30.05.2009 р. становить 5357,27 грн..

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Будівля у м. Жидачів, вул. Садова, 20, в період з 01.06.2007 р. по 30.05.2009 р. носила статус гуртожитку, що підтверджується матеріалами справи. Посилання позивача у поясненнях на те, що листом Міносвіти №1/11-85 від 17.01.2001 р. цій будівлі було надано статус житлового будинку, та що остання обліковувалась на балансі ліцею як житловий будинок, не тягне за собою автоматичну зміну цього статусу у вказану дату. Згідно із ч. 2 ст. 127 ЖК України, жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Згідно із п. 3 Примірного положення про гуртожитки, під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки провадиться з дозволу виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Доказів реєстрації вказаного об’єкту в органах місцевого самоврядування як житлового будинку суду не надано. З матеріалів справи, пояснень третьої особи вбачається, що у спірний період вказаний об’єкт використовувався як гуртожиток, у якому проживало 8 працівників позивача.

13.03.2006 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії №44111 за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. З матеріалів справи вбачається, що постачання електричної енергії здійснювалось, зокрема, до гуртожитку у м. Жидачів, вул. Садова, 20.

Посилання відповідача на те, що в додатку №9 до договору №44111 від 13.03.2006 р. вказаний об’єкт не значився, а значився гуртожиток, розташований за іншою адресою м.Жидачів, вул. Грюнвальдська, 80, а на гуртожиток по вул. Садова, 20 технічні умови №107 приєднання до електричних мереж електроустановок для населення були видані лише 13.10.2009 р. і з цієї дати нарахування плати за електричну енергію здійснюється за тарифами, встановленими для населення, не заслуговують на увагу. Так, зазначеним не спростовується факт постачання відповідачем електричної енергії до вказаного гуртожитку, а зворотнє підтверджується актом №27-38/8 від 30.07.2009 р. ревізії використання бюджетних коштів, виділених на підготовку кадрів, та ревізія фінансово господарської діяльності Жидачівського професійного ліцею за 2007 –2008 р.р. та завершений звітний період 2009 року; реєстрами спожитої енергії довідкою про використання електричної енергії по жилому будинку.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, житлово-комунальні послуги визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Згідно із п. 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 р., гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Крім того, ЖК України відносить гуртожитки саме до житлового фонду. Відповідно, послуги з електропостачання гуртожитку надаються відповідачем споживачам –населенню, яке проживає у гуртожитках. Згідно із п. 38 Примірного положення про гуртожитки, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду. Згідно зі ст. 30 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, державне регулювання цін/тарифів базується, зокрема, на принципі нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується той факт, що за період з 01.06.2007 р. по 30.05.2009 р. мешканці гуртожитку сплачували позивачу плату за використану електроенергію за тарифами, встановленими для населення, що вбачається з касових ордерів, у той час як позивач сплачував плату відповідачу за цю електроенергію за тарифами, встановленими для бюджетних установ, що підтверджується платіжними дорученнями. При цьому, з пояснень позивача вбачається, що вказаними платіжними дорученнями проводилась оплата за електроенергію в загальному, по кількох обєктах електроспоживання, у тому числі по гуртожитку №3. Різниця за вказаний період, сплачена відповідачу, становить 5357,27 грн.. Факт сплати позивачем вказаної суми в складі платежів відповідач не заперечував. На звернення позивача повернути зайво сплачені кошти відповідач відмовив листом №141-4157 від 21.12.2009 р. У той же час, на необхідності повернення вказаних бюджетних коштів наголошено у приписі Контрольно-ревізійного відділу у Жидачівському районі №27-15/398 від 13.0-8.2009 р. “Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії”. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43,49, 80, 82, 84 ГПК України, суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (м. Львів, вул.Сяйво, 10, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Жидачівського професійного ліцею (м.Жидачів, Львівська область, вул.Грюнвальдська, 80, код ЄДРПОУ 23966283) 5357,27грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 12.03.2012 року.