Рішення № 21889159, 12.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.12 р. Справа № 38/239

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сгара Е.В., судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м.Дебальцеве

про відшкодування збитків у розмірі 2 043,36грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

від третьої особи : не зявився

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариства “Українська транспортна страхова компанія” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м.Донецьк про відшкодування збитків у розмірі 2 043,36грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування №30747 від 22.04.2008р., протокол про адміністративне правопорушення від 29.09.2008р., протокол огляду місця ДТП від 29.09.2008р., довідку про ДТП, постанову №3-5146 від 30.09.2008р., страховий акт №1210-08-UА, заяву на виплату страхового відшкодування від 02.10.2008р., звіт про оцінку №1084/10/08 від 09.10.2008р., платіжне доручення №1147 від 17.09.2009р., платіжне доручення №1349 від 30.10.2008р., претензію №703-ю від 17.11.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

21.12.2010р. відповідач надав суду відзив на позов №20/12-95юр від 20.12.2010р., в якому вважає, що сума матеріального збитку, яка зазначена в звіті №1084/10/08 не відповідає дійсним пошкодженням автомобілю Камаз д.н. НОМЕР_1 та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2010р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 26.01.2011р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м.Дебальцеве.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2010р. суд зобовязував Канівський міськрайонний суд Черкаської області направити на адресу господарського суду Донецької області до 11.01.2011р. матеріали справи №3-5146 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, відповідно до ст. 124 КпАП України (постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.09.2008р.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.01.2011р., справу №38/239 призначено розглянути колегіально у складі головуючого судді Лейби М.О, судді Курило Г.Є., судді Сгара Е.В.

31.01.2011р. на адресу господарського суду від Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2011р. провадження у справі №38/239 було зупинено, у звязку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2011р. по справі №38/239 сторонам рекомендовано за взаємним узгодженням сплатити витрати, повязані з проведенням судової експертизи (рахунок №458 від 05.04.2011р.).

На адресу господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повернулась справа №38/239 разом із повідомленням №599/27 від 14.06.2011р. про неможливість надання висновку у звязку з не оплатою витрат на проведення експертизи.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 20.02.2012р. у звязку із знаходженням судді Курило Г.Є. на лікарняному, змінено склад судової колегії по справі №38/239: замінено суддю Курило Г.Є. на суддю Сич Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2012р. провадження у справі №38/239 було поновлено та розгляд справи призначено на 12.03.2012р. о 14-20год.

Протягом розгляду справи сторонами надавалися суду додаткові документи по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008р. в Канівському районі (с.Степанці) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів КАМАЗ 6540, державний номер НОМЕР_1, який належить Відкритому акціонерному товариству “Миронівський хлібопродукт” під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ДАФ - 430, державний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс”, під керуванням ОСОБА_2.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №3-5146/2008р. від 30.09.2008р. ОСОБА_2, який керував автомобілем ДАФ - 430, державний номер НОМЕР_2, був визнаний винним в скоєнні ДТП та притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю КАМАЗ 6540, державний номер НОМЕР_1 були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що між Закритим акціонерним товариством “Українська транспортна страхова компанія” (страховик) та Відкритим акціонерним товариством “Миронівський хлібопродукт” (страхувальник) 22 квітня 2008 року укладено договір добровільного страхування автотранспорту №30747.

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Закрите акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія” змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія” .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є страховиком за договором.

Відповідно до умов договору №30747 від 22.04.2008р., страховиком (позивачем) був складений страховий акт №1210-08-UА від 15.09.2009р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звіту №1084/10/08 від 09.10.2008р. вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 1984,57грн.

Як зазначає позивач, з вказаної суми було вирахувано суму франшизи, передбачену договором у розмірі 439,21грн. Таким чином, сума страхового відшкодування становить 1545,36грн.

Позивач на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням №1147 від 17.09.2009р. здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1545,36грн.

Крім того, позивач оплатив вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 498,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1349 від 30.10.2008р., яке наявне у матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №703-Ю від 17.11.2009р. в якій вимагав сплатити суму витрат в розмірі 2043,36грн.

Проте відповідач залишив претензію без виконання.

Оскільки відповідач відмовився відшкодувати позивачу суму витрат понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 043,36грн.

Враховуючи заперечення відповідача викладені у відзиві та з метою повного та всебічного зясування обставин справи ухвалою суду від 31.01.2011р. судом була призначена судова автотоварознавча експертиза.

На вирішення експерту були поставлені наступні питання:

3.1. Який розмір матеріальної шкоди, що завдана володільцю автомобіля Камаз 6540 держ.номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди що сталася 29.09.2008р. станом на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди?

3.2. Яка реальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для проведення ремонту автомобіля Камаз 6540 держ.номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.09.2008р. станом на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди?

Ухвалою господарського суду від 12.04.2011р. по справі №38/239 сторонам рекомендовано за взаємним узгодженням сплатити витрати, повязані з проведенням судової експертизи.

Згідно повідомлення №599/27 від 14.06.2011р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, якому суд доручав проведення судової автотоварознавчої експертизи, висновок надати неможливо, у звязку з не оплатою витрат на проведення експертизи.

Згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України (інформаційний лист №04-5/5 від 16.01.2008р.) витрати, повязані з проведенням судових експертиз під час судового розгляду має нести зацікавлена сторона. У разі відмови чи ухилення зацікавленої сторони від оплати витрат, повязаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи ухилення відповідача, як зацікавленої сторони, від оплати витрат на проведення судової експертизи, суд розглядає справу за наявним в ній матеріалами.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, особою винною в скоєнні ДТП визнано водія автомобіля ДАФ - 430, державний номер НОМЕР_2, який на момент скоєння ДТП належав ТОВ “Укрбудтранс”.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1545,36грн.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 498,00грн. - вартість автотоварознавчого дослідження задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору страхування №30747 від 22.04.2008р. не визначена обовязковість встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі висновку автотоварознавчого дослідження, а отже вказані витрати не є обовязковими.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 1545,36грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м.Донецьк про відшкодування збитків у розмірі 2 043,36грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м.Донецьк (85380, Донецька обл., Красноармійський район, с.Михайлівка, вул.Шкільна, Амін. ЄДРПОУ 31468789) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” м. Київ (01033, м.Київ, вул.Саксагансього, 77, ЄДРПОУ 22945712) збитки у розмірі 1545,36грн, державне мито в розмірі 77,14грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 178,48грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.03.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2012р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Сич Ю.В.