Рішення № 21888550, 06.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.12р.Справа № 5005/1205/2011 За позовом Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

в інтересах держави в особі Марганецької міської ради, м. Марганець, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки Приорілля", м.Дніпропетровськ

про стягнення 712 779,76 грн. шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

прокурора - Рудовол Т.С., прокурор відділу прокуратури області, посв. №135

позивача - ОСОБА_1, дов. від 01.02.11р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави, в особі Марганецької міської ради просить стягнути з Відповідача 712 779,76 грн. - шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів шламами марганцевих руд, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Для вирішення питань, які потребують спеціальних знань, а саме: щодо обсягів засмічення земельної ділянки й обсягів відходів на ній судом у справі №5005/1205/2011 призначено судову експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого направлено матеріали справи, провадження у справі зупинялось.

У звязку з тим, що Позивачем не проведено оплату вартості експертизи, а також, що не забезпечено доступу до об'єкту проведення експертизи, справа поверталась до суду. Однак, в подальшому, проведено оплату вартості експертизи й організовано доступу до об'єкту проведення експертизи.

Після надходження до господарського суду висновку судової будівельно-технічної експертизи у справі № 5005/1205/2011 за № 2650-11, провадження у ній поновлено. Для надання додаткових доказів розгляд справи неодноразово відкладався.

06.03.12р. Прокурор уточнив позовні вимоги щодо розміру стягуваної шкоди, з урахуванням площі засміченої земельної ділянки, визначеної експертизою, зокрема, просив стягнути з Відповідача 309 792,00 грн. - шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів шламами марганцевих руд, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позивач підтримав уточнений позов Прокурора.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора та представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено здійснення представництва інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст.20, 35, 36-1, 37 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 2, 29 ГПК України.

Перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що Відповідач використовує для підприємницької діяльності цілісний майновий комплекс нежитлових виробничих приміщень, загальною площею 2024,20 м2 у м. Марганці по вул. Лазо, 1-А на підставі договору оренди нерухомого майна № 21/04 від 21.04.10р. (далі Договір).

За вказаним Договором розмір земельної ділянки, яка надається у використання разом з об'єктом, який орендується, складає 24 494 м2.

Орендодавцем є Артеменко Максим Григорович, який є власником вказаного цілісного майнового комплексу нежитлових виробничих приміщень, загальною площею 2024,20 м2 у м. Марганець по вул. Лазо, 1-А, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу 01.11.05р. та зареєстрованого у реєстрі № 4965. Орендарем є ТОВ "Козаки Приорілля", в особі його директора Чапліна К.О.

Пунктом 6.1.8. Договору до обов'язків орендаря входить підтримання території, які прилягають до об'єкту оренди і земельну ділянку в належному санітарному стані.

У позовній заяві Прокурор зазначає, що, перевіркою встановлено факт засмічення земель шламами марганцевих руд, які утворюються при промивці марганцевої руди, що підтверджується Актом позапланової перевірки Криворізької державної гірничотехнічної інспекції охорони надр та геолого-маркшейдерського нагляду Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду № 42/4-3 від 09.08.10р. Товщина шару відходів на вказаній земельній ділянці становить в середньому 0,30м, об'єм відходів склав більше 100 м3. Вищезазначене порушення вимог природоохоронного законодавства зафіксоване актом перевірки Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 03.08.10р., складеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Бірюч В.В. Тобто діяльність Відповідача супереч умовам Договору та Законам України "Про відходи", "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища" та ін.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, в результаті порушення природоохоронного законодавства 712779,76 грн.

Таким чином, Прокурор вважає, що заподіяння державі шкоди сталося внаслідок не виконання обов'язків Відповідачем.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В абзаці 2 ст.1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

В п. "а", "з", "и", "л", "т" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язок суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

У відповідності до ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від засмічення.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону земель" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Розміщення відходів, згідно з п. 2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218, це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відходи" спеціально відведені місця чи об'єкти це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

У п. 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149 (далі Методика), визначено, що засмічення земель полягає у наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до пункту 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3. Методики).

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями ст.56 Закону України "Про охорону земель", якою передбачено, що юридичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, зокрема за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 5.1. Методики передбачено, що розміри шкоди, завданої внаслідок засмічення земель, обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. При цьому, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2. Методики).

Для вирішення питань, які потребують спеціальних знань, у справі №5005/1205/2011 призначалась судова експертиза, проведення якої доручалось спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого направлялись матеріали справи №5005/1205/2011.

За висновками судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, обміри проводились простими вимірювальними інструментами, і розташування куп та їх геометричні форми не мають чітких контурів і не є однаковими, і з часом розміри не є сталими величинами, площа засмічення та об'єм породи (сировини) не є категоричними. Згідно даним промірів площа ділянки, що знаходиться під зваленими купами породи (сировини) складає приблизно 240 м2. Об'єм зваленої породи (сировини), що знаходиться на ділянці, складає приблизно 120 м2. При цьому, судовий експерт зазначив, що враховуючи хаотичне (нерівномірне, некомпактне) розташування куп породи (сировини) на площадці, не дозволяє використання ділянки для інших потреб майже по всій площі біля 1 500 м2. Визначити період виникнення засмічення досліджуваної ділянки експерту не надається можливим.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Для встановлення наявності та здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель відходами, необхідним є наявність факту протиправної поведінки відповідача, який в свою чергу підтверджується відповідним актом перевірки. При цьому, Відповідачем не надав належних доказів відсутності у його діях вини у заподіянні шкоди, не спростовано дані Прокурора щодо засмічення Відповідачем зазначеної вище земельної ділянки.

06.03.12р. Прокурор уточнив позовні вимоги щодо розміру стягуваної шкоди, з урахуванням висновків експертизи щодо площі засмічення земель, зокрема, просив стягнути з Відповідача 309 792,00 грн. - шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів шламами марганцевих руд, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позивач підтримав позов Прокурора, просив суд стягнути з Відповідача 309 792,00 грн. - шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів шламами марганцевих руд, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за уточненими позовними вимогами про стягнення 309 792,00 грн. шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у розмірі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 29, 33, 34, 44, 49, 82-85 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити за уточненими вимогами.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки Приорілля" (код 35808055) на користь Марганецької міської ради (код 04052181) 309 792,00 грн. - шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки Приорілля" (код 35808055) в дохід Державного бюджету України 3 097,92 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______