Рішення № 21882039, 12.03.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 518/834/2012

Провадження № 2/518/65/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року           Жданівський міський суд Донецької області у складі:

                    головуючого судді:                     Макаганчук В.І.

                                                  при секретарі:                               Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», в якому просить поновити йому строк для звернення до суду та стягнути моральну шкоду, спричинену внаслідок ушкодження здоров’я та втрати професійної працездатності в розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, при загальному трудовому стажі 30 років 3 місяці, 29 років 5 місяців він відпрацював на підземних роботах вугільної промисловості –у відповідача ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»у шкідливих умовах праці, працюючи на різних посадах і професіях.

Під час виконання трудових обов'язків у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в якості гірника з ремонту гірничих виробіток підземного, у 1986 році і у 2003 році через нещасні випадки на виробництві він отримав трудове каліцтва: у 1986 р. –закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, у 2003 р. –травму стопи правої ноги, переломи двох пальців правої стопи, про що відповідачем складені акти за формою Н-1.

Внаслідок чого, висновком МСЕК він визнаний таким, що втратив професійну працездатність в зв’язку з трудовим каліцтвом 1986 р. - 25 %, в зв’язку з трудовим каліцтвом 2003 р. –10%.

У період з 15 травня до 02 червня 2008 року він знаходився на обстеженні у Донецькій обласній клінічній лікарні професійних захворювань, де йому за висновком лікарсько-експертної комісії від 28.05.2008 року був первинно встановлений діагноз профзахворювання –Пневмоконіоз: антрако-сілікатоз, вузелкова форма, легенева недостатність першого-другого ступеню.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20.06.2008 року № 150 професія, що відповідає за виникнення професійного захворювання - гірник з ремонту гірничих виробіток підземний, стаж роботи на якій складає 23 роки 5 місяців; обставини та причини професійного захворювання –недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, довга робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: виробничий пил фіброгенної дії, несприятливий мікроклімат.

Висновком МСЕК від 08.07.2008 року йому було встановлено з 03.07.2008 року безстроково за сукупністю: 65% втрати професійної працездатності, з яких 25% - в зв’язку з трудовим каліцтвом 1986 р., 10% - в зв’язку з трудовим каліцтвом 2003 р. та первинно встановлено 30% через підтверджене професійне захворювання. Встановлена інвалідність 3 групи.

Йому протипоказана праця у підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними газами й речовинами, у несприятливих метеоумовах, тяжка фізична праця, рекомендований нагляд й лікування у терапевта, пульмонолога й невропатолога, медикаментозне й санаторно-курортне лікування.

          Через отримані травми та професійне захворювання він був вимушений змінити свій спосіб життя, його захворювання прогресують, він постійно страждає від головного болю, болю у грудній клітині, пошкоджених суглобах. Його постійно турбують кашель і задишка, як у стані спокою, так і при фізичному навантаженні, зміні погодних умов. Його турбують порушення пам’яті, запаморочення, обмеження рухів у пошкодженій стопі правої ноги, загальна слабкість й швидка втомлюваність. Він вимушений постійно приймати знеболювальні, седативні та інші ліки.

Він став роздратованим, запальним, що відбивається на його відносинах у родині та з оточуючими. Постійно хворіючи, він вимушений відмовитися від занять спортом та активного способу життя. У період загострені він є нерухливим, потребує сторонньої допомоги. Вся домашня праця впала на плечі його дружини. Його постійно мучить почуття особистої неповноцінності.

          Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання і переживання, порушені нормальні життєві зв’язки внаслідок неможливості продовження активного способу життя. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого професійного захворювання, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на ті ж підстави, що вказані ним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень на позовну заяву не надавав.

          Суд, за згодою позивача, прийняв рішення про заочний розгляд справи.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж - 30 років 3 місяці, з яких 29 років 5 місяців він відпрацював на підземних роботах вугільної промисловості –у відповідача ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»у шкідливих умовах праці, працюючи на різних посадах і професіях. Був звільнений за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію за віком 01.09.2005 року (а.с. ).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 150 від 23.06.2008 року (а.с. ) та висновку лікарсько-експертної комісії № 2017 від 23.05.2008 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи гірником з ремонту гірничих виробіток підземним, отримав профзахворювання –Пневмоконіоз: антрако-сілікатоз, вузелкова форма (І/І, р/р). Легенева недостатність першого-другого ступеню. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, СН1. Віддалені наслідки ЧМТ (1986 р.). Резидуальна енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, астенічний синдром. Обставини та причини професійного захворювання –недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, довга робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва: виробничий пил фіброгенної дії, несприятливий мікроклімат.

Висновком МСЕК від 08.07.2008 року (а.с. ) ОСОБА_1 встановлено з 03.07.2008 року безстроково за сукупністю: 65% втрати професійної працездатності, з яких повторно 25% - в зв’язку з трудовим каліцтвом 1986 р., повторно 10% - в зв’язку з трудовим каліцтвом 2003 р. та первинно встановлено 30% через підтверджене професійне захворювання. Встановлена інвалідність 3 групи. Йому рекомендований труд на поверхні, без тяжких фізичних навантажень, переохолодження, без контакту з пилом, лікування у терапевта, пульмонолога, медикаментозне й санаторно-курортне лікування.

Відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_1, протоколу ВКК, індивідуальної програми реабілітації інваліда, довідки (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

          Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

          Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивач працював у ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 30% настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоров’я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, випискою з історії хвороби, актом розслідування професійного захворювання, висновком лікарсько-експертної комісії, протоколом ВКК (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності – 30 % з приводу отриманого професійного захворювання, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

           З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Згідно роз’яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

Оскільки здоров’я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров’я. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

          позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                    .

                    Суддя:           Макаганчук В.І.