Постанова № 21879171, 15.03.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-5891/11

П О С Т А Н О В А

15 березня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І. при секретарі Гуцинюку Я.І. за участю прокурора Онікеєнка С.М., розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Генеральної прокуратури України Онікеєнка С.М. від 02.06.2011 про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи про умисне ухилення від сплати податків директором ПМП «Зета»ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаною скаргою, просять скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявники посилаються на те, що оскаржувана постанова винесена, за відсутності достатніх підстав, оскільки в матеріалах перевірки відсутні дані, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України. Також дана постанова є незаконною внаслідок її невідповідності вимогам ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування поданої скарги заявниками зазначається, що прокурором при винесенні оскаржуваної постанови виключно перераховано документи, що містяться у кримінальній справі № 79201000051, які на його думку містять конкретні докази вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК.

Однак при цьому прокурором не було враховано, що ПМП «Зета»після складання акту № 67/35-02/22510457 від 17.02.2010 про результати документальної невиїзної перевірки приватного малого підприємства "Зета" за період з 01.07.2006 по 30.06.2009р. оскаржило дії, бездіяльність та податкові повідомлення рішення у адміністративному порядку у порядку підпорядкованості, а потім і у судовому за правилами адміністративного судочинства. Тому станом на дату порушення кримінальної справи № 79201000051, як за ст.ст. 358; 364 та 365 КК у червні 2010р., так і за ст. 212 КК у червні 2011р. сума податку на прибуток підприємства в розмірі 488 527,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 390823,00 грн., а всього податків у розмірі 879 350,00 грн. не була узгоджена. Так як сума податків не була узгоджена і з цього питання тривав судовий спір, то ніяких підстав для порушення кримінальної справи про умисне ухилення від сплати податків у молодшого радника юстиції Онікеєнко С.М. не було.

Одночасно послалися на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р. апеляційна скарга ПМП «Зета»була задоволена: скасована постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011р. та прийняте нове рішення яким позов ПМП Зета було задоволено, а саме: дії працівників Д11А в Одеській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки і складанню акта документальної невиїзної перевірки №67\35-02\22510457 від 17.02.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПМП «Зета»(код ЄДРОПУ 22510457) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Прокс-М»(код ЄДРПОУ 35241107), TOB «Гамма-Плюс»(код ЄДРПОУ 32283652), TOB «Шерус»( код ЄДРПОУ 34566126), TOB «Сабстрой-НК»(код ЄДРПОУ 34566090) за період з 01.07.06. по 30.06.09»- визнані протиправними, бездіяльність працівників ДПА в Одеській області щодо не встановлення товарності господарських операцій здійснених ПМП «Зета»з TOB «Сабстрой-НК»; TOB «Прокс-М»; TOB «Шерус»та TOB «Гамма-Плюс»при проведенні вищевказаної перевірки - визнана протиправною, дії працівників ДТП у Овідіопольському районі щодо прийняття повідомлень-рішень: №0000292301\0 та №0000302301\0 від 01.03.2010, №0000292301\1 та №0000302301\1 від 07.05.2010р. №0000292301\2 та №0000302301\2 від 01.06.2010, №0000292301\3 та №0000302301\3 від 18.08.2010 - визнані протиправними, вказані повідомлення-рішення прийняті працівниками ДШ в Овідіопольському р-ні визнані нечинними та скасовані.

За таких обставин вважають, що порушення кримінальної справи відбулося без достатніх підстав, а тому є незаконним.

Також як на підставу незаконності оскаржуваної постанови посиалються на те, що ОСОБА_2 до моменту порушення кримінальної справи відносно нього за ч.2 ст. 212 КК України, не було відомо про порушення відносно нього кримінальної справи за ст. 364 та 365 КК України, яка була закрита оскаржуваною постановою.

За даних обставин вважають, що, постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 винесена в порушення ст.ст. 94, 98 КПК України, без достатніх приводів та підстав, які вказують на наявність в його діях ознак складу злочину передбаченого ч.2 ст .212 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, просив скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати. Додатково зазначивши, що йому при укладенні господарських договорів, як керівнику підприємства не було відомо про незаконну діяльність господарських товариств, з якими укладалися відповідні угоди, а також не було відомо про підроблені документи від фіктивних підприємств TOB "Сабстрой НК", TOB "Прокс-М", TOB "Гамма-Плюс", TOB "Шерус". Також послався на відсутність будь-яких даних, які б вказували на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Заявник адвокат ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду скарги не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом, з урахуванням думки заявника ОСОБА_2, думки прокурора, які не заперечували про можливість розгляду скарги у відсутність заявника адвоката ОСОБА_1, положень ст. 236-8 КПК України, визнано можливим розгляд скарги у його відсутність.

Прокурор в судовому засіданні доводи, викладені у скарзі, не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявників необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення.

Додатково зазначив, що оскарження суми податкових зобовязань, які не сплачені до бюджету не виключають підстав до порушення кримінальної справи.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_2, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Генеральної прокуратури України Онікеєнка С.М. від 02.06.2011 порушено кримінальну справу про умисне ухилення від сплати податків директором ПМП «Зета»ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 / а.м. 1-2/.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, на момент порушення кримінальної справи, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), що входять в систему оподаткування введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що повністю відповідає положенням п.5 ч.1 ст. 94 КПК України.

Суд перевіряючи наявність приводів та підстав та законність джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, вважає наявним та законним даний привід до порушення кримінальної справи.

Як перевірено судом дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, містяться в податкових повідомленнях - рішеннях №0000292301\0 та №0000302301\0 від 01.03.2010, №0000292301\1 та №0000302301\1 від 07.05.2010, №0000292301\2 та №0000302301\2 від 01.06.2010, №0000292301\3 та №0000302301\3 від 18.08.2010, /а.м. 4- 7/, акті №67/35-02/22510457 від 17.02.2010 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного малого підприємства «Зета»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Прокс М2, ТОВ «Гамма-Плюс», ТОВ «Шерус», ТОВ «Сабстрой НК»в період з 01.07.06 по 30.06.09 /а.м. 8- 44/, протоколі допиту ОСОБА_5 від 15.10.2009 /а.м.46-48/, деклараціях з податку на прибуток підприємства ПМП «Зета»та розшифровках податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПМП «Зета»/а.м.38 190/ і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи.

Дані про зясування компетенції ОСОБА_2 як службової особи ПМП «Зета»містяться в інформації про засновників ПМП «Зета»/а.м. 50 - 51, 54-55, 58, 62-65/, повідомленні від платника податків про відкриття рахунку в установі банку /а.м.52/, копії свідоцтва № 21823512 про реєстрацію платника податку на додану вартість /а.м. 53/, копії статуту ПМП «Зета», затвердженого 25.05.1998 /а.м.66-73/, копії статуту ПМП «Зета», затвердженого 23.12.1994 /а.м.79-87/.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, суд вважає, що такі дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином доводи заявника про відсутність на час порушення кримінальної справи приводів та достатніх законних даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Зясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового звязку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом про розгляді справи по суті.

Разом з цим слід зазначити, що при дослідження матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи, судом встановлено, що безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, не зареєстроване шляхом складання відповідного рапорту, однак вважаю, що формальне недотримання вимог п 2.8 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої наказом ГПУ 24.06.2004 N 66/13-ок щодо реєстрації в ЖРЗПпЗ рапорту про безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину за наявності на те достатніх підстав, не вказує на незаконність даного приводу до порушення справи, тим більш на його відсутність, а тому не може бути підставою для скасування постанови про порушення справи.

По суті доводів скарги та заявника щодо відсутності підстав до порушення справи у звязку з неузгодженістю суми, що підлягає до сплати, слід зазначити, що вони не приймаються судом як безпідставні, так як оскарження суми податкових зобовязань, які не сплачені до бюджету, та відповідно їх неузгодження, не виключає підстав до порушення кримінальної справи та провадження у ній, і за наявності на те підстав підлягає оцінці разом з іншими даними та доказами у справі при вирішенні питання про наявність складу злочину в діях особи, наявність підстав для її обвинувачення та притягнення її до кримінальної відповідальності, а не наявності у діях особи ознак злочину.

Також суд не приймає доводи заявника в частині посилань на незаконність оскаржуваної постанови у звязку з наявністю постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р., якою задоволено апеляційну скаргу ПМП «Зета», оскільки вказана постанова ухвалена Одеським апеляційним адміністративним судом після винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, а судом відповідно до ст. 236-8 КПК України перевіряється наявність приводів і підстав виключно до винесення оскаржуваної постанови.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявників на те, що сам по собі факт наявності судового рішення та його виконання не виключає можливість наявності ознак злочину, приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Наявність судових рішень, якими встановлені певні факти, не виключає провадження в кримінальній справі відповідно до ст.6 КПК України, а відтак і не виключає можливості порушити кримінальну справу.

Щодо викладених у скарзі та поясненнях заявників доводів і заперечень щодо відсутності в матеріалах кримінальної справи приводів та підстав достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КПК України, на підставі тлумачення заявником та адвокатом викладених в оскаржуваній постанові обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність достатніх даних про наявність обєктивних ознак злочину, слід зазначити, що вони спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним.

З приводу доводів заявника ОСОБА_2 щодо його необізнаності відносно наявності підроблених документів від фіктивних підприємств TOB "Сабстрой НК", TOB "Прокс-М", TOB "Гамма-Плюс", TOB "Шерус", вважаю, що вказані доводи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції органу досудового слідства під час проведення досудового слідства та суду під час розгляду справи по суті, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину, а не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.

Одночасно суд не приймає доводи заявників з приводу необізнаності ОСОБА_2 про наявність порушеної відносно нього кримінальної справи відносно нього за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України, так як вказані доводи лежать в площині, що виходить за межі предмету судової перевірки, передбаченої ст. 236-8 КПК України.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, номер справи та подальше її спрямування.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови прокурором не вказано повних імені та по батькові особи, відносно якої порушено кримінальну справу, однак наведені дані в тексті оскаржуваної постанови можуть бути усунуті безпосередньо прокурором, шляхом винесення відповідного процесуального документа постанови про уточнення даних, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови про порушення справи.

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку що зазначена оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а зясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів про боротьбу з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом Генеральної прокуратури України Онікеєнка С.М. від 02.06.2011 про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи про умисне ухилення від сплати податків директором ПМП «Зета» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич