Рішення № 21878751, 12.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року м. ЧеркасиСправа № 17/5026/43/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - по довіреності,

відповідача ОСОБА_2 - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/43/2012

за позовом приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1»

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52

про стягнення 337254,13 грн. та зобовязання припинити використання земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика»звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1»про стягнення 337254,13 грн., з яких: 138570,19 грн. реальні збитки, 198 683,94 грн. упущена вигода, та зобовязання припинити використання земельних ділянок, з якими приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» уклало договори оренди землі.

У судових засіданнях 07.02.2012 року, 22.02.2012 року, 27.02.2012 року та 12.03.2012 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 07.02.2012 року, 22.02.2012 року, 27.02.2012 року та 12.03.2012 року зявився, проти позову заперечив мотивуючи законністю використання ТОВ «Силікат-1»спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 27.02.2012 року залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52.

В судове засідання 12.03.2012 року представники третіх осіб не зявились, вимоги суду щодо надання пояснень по суті спору не надали, тому суд розглядає справу у їх відсутності за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2010 року і 31 серпня 2010 року приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» уклало з фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 договори оренди землі (Том 1, а.с.: 31-33, 35-37, 39-41, 43-45, 47-49, 51-53, 55-57, 59-61, 63-65, 67-69, 71-73, 75-77, 79-81, 83-85, 87-89, 91-93, 95-97, 99-101, 103-105, 107-109, 111-113, 115-117, 119-121, 123-125, 127-129, 131-133, 135-137, 139-141, 143-145, 147-149; Том 2, а.с.: 1-3, 5-7, 9-11, 13-15, 17-19, 21-23, 26-27, 29-31, 33-35, 37-39, 41-43, 45-47, 49-51, 53-55, 57-59, 61-63, 65-67, 69-71, 73-75, 77-79).

За умовами цих договорів фізичні особи (орендодавці) надали, а позивач - ПП «Золотоніська птахофабрика»прийняло в строкове платне користування терміном на 7 років земельні ділянки загальною площею 157,0624 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району (пункт 1.1 договору). Доказом отримання цих земельних ділянок в оренду є підписані сторонами Акти прийому-передачі земельних ділянок (Том 1, а.с.: 34, 38, 42, 46, 50, 54, 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114, 118, 122, 126, 130, 134, 138, 142, 146; Том 2, а.с.: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 81).

Дані договори (50 штук) згідно облікових даних міськрайонного управління Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області зареєстровані на протязі вересня листопада 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»та статті 126 Земельного кодексу України договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а тому за правилами частини 2 статті 20 Закону України «Про оренду землі»право оренди 50-ти земельних ділянок у ПП «Золотоніська птахофабрика»виникло з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону.

За твердженням позивача, незважаючи на вказані обставини, ПП «Золотоніська птахофабрика»з 2010 року не може розпочати ведення сільськогосподарської діяльності на вказаних ділянках, оскільки вони використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції іншим підприємством ТОВ «Силікат-1».

Вказане товариство 02 січня 2003 року уклало з фізичними особами мешканцями села Ковтуни Золотоніського району Черкаської області аналогічні договори оренди земельних ділянок (паїв) строком на 10 років до 31 грудня 2012 року, і зареєструвало їх в Книзі реєстрації договорів оренди землі Ковтунівської сільської ради протягом грудня 2003 року, січня 2004 року за правилами визначеними Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 року.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами, відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 4 статті 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»та статті 126 Земельного кодексу України договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України)

Указом Президента України №134/2003 від 17.02.2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за №641/7962, реєстраторами державного реєстру земель є структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації. Станом на момент розгляду даної справи спірні договори оренди земельних ділянок (паїв) від 02.01.2003 року відповідачем ТОВ «Силікат-1»не зареєстровані в структурному підрозділі Центру ДЗК, тому суд дійшов висновку про те, що договори оренди земельних ділянок (паїв) від 02.01.2003 року, які ТОВ «Силікат-1»уклало з фізичними особами - мешканцями села Ковтуни Золотоніського району Черкаської області не набрали чинності, а отже у ТОВ «Силікат-1»не виникло право оренди спірних земельних ділянок загальною площею 157,0624 га в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Орендар земельної ділянки згідно зі статтею 25 Закону України «Про оренду землі»має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується, відповідно до ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Згідно частини 3 статті 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

В силу частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, згідно частини 3 статті 152 Земельного кодексу України здійснюється (зокрема) шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року було затверджено «Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Відповідно до пункту 1 вказаної Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007 року затверджено Методичні рекомендації щодо застосування цієї Методики.

Відповідно до пункту 5.7. Методичних рекомендацій, крім реальних збитків, юридичні та фізичні особи (власники та користувачі земельних ділянок), внаслідок їх незаконного використання іншими юридичними чи фізичними особами, зазнають збитків, внаслідок упущеної вигоди. Розмір упущеної вигоди (доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене) визначається власником чи користувачем земельної ділянки самостійно.

Виходячи з наведеного вище, при визначенні розміру шкоди заподіяної в результаті самовільного зайняття земельної ділянки підлягають застосуванню: Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року), та Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затверджено Наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007 року). Аналогічної позиції притримується Президія Вищого господарського суду України (п.п. 4.2.1. Рекомендацій "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" №04-06/15 від 2.02.2010 року).

Виходячи з зазначеного вище, розмір збитків (неотриманого прибутку), упущеної вигоди (доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене) визначається власником чи користувачем земельної ділянки самостійно.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 138570,19 грн. реальних збитків та 198 683,94 грн. упущеної вигоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 43 ГПК України).

Згідно із статтею 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен створити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд своєю ухвалою від 27.02.2012 року зобовязав позивача надати докази звернення до відповідача із вимогою про звільнення спірних земельних ділянок, докази недопущення відповідачем позивача до їх використання або відмови відповідача звільнити їх, адже для застосування такого виду господарських санкцій як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України не подано належних доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у позивача приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»втрат майнового характеру (реальних збитків (неотриманого прибутку), упущеної вигоди (доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене), заподіяних саме незаконними діями відповідача ТОВ «Силікат-1».

Надані в судовому засіданні: лист позивача за №160 від 10.11.2010 року з проханням розглянути відповідачем можливість надання ПП «Золотоніська птахофабрика»єдиним масивом земельної ділянки площею 157,05 га для ефективного використання землі, і лист-відповідь відповідача за №190 від 03.12.2010 року про його наміри використовувати орендовані земельні ділянки для сільськогосподарського виробництва, не є належним доказом недопущення відповідачем позивача до їх використання, тобто неправомірної поведінки відповідача.

Посилання позивача на сплату фізичним особам (орендодавцям) протягом 2010-2011 років орендної плати в сумі 138570,19 грн., і як наслідок заподіяння йому реальних збитків на цю суму, є безпідставним, оскільки виплата орендної плати у грошовій або натуральній формі є обовязком позивача згідно укладених ним з фізичними особами (орендодавцями) договорів оренди землі.

Отже в даному випадку передбачені законом підстави для відшкодування приватному підприємству «Золотоніська птахофабрика»138570,19 грн. реальних збитків та 198 683,94 грн. упущеної вигоди відсутні, тому суд відмовляє у позові в цій частині позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача припинити використання земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договори оренди земельних ділянок (паїв) від 02.01.2003 року, які ТОВ «Силікат-1»уклало з фізичними особами - мешканцями села Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, не набрали чинності, а отже у ТОВ «Силікат-1»не виникло право оренди спірних земельних ділянок загальною площею 157,0624 га в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

В силу частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За цих обставин, суд задовольняє позов ПП «Золотоніська птахофабрика»в частині позовних вимог про зобовязання ТОВ «Силікат-1»припинити використання земельних ділянок загальною площею 157,0624 га в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений судовий збір в сумі 1 073 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Силікат-1»(м. Черкаси, вул. Чкалова, буд.12, код ЄДРПОУ 30769263) припинити використання земельних ділянок громадян загальною площею 157,0624 га в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, з якими приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика»(Черкаська обл., Золотоніський район, село Ковтуни, код ЄДРПОУ 32908049) уклало договори оренди землі від 23 червня 2010 року і 31 серпня 2010 року.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1»(м. Черкаси, вул. Чкалова, буд.12, код ЄДРПОУ 30769263) на користь приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»(Черкаська обл., Золотоніський район, село Ковтуни, код ЄДРПОУ 32908049) в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору - 1 073 грн.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 12.03.2012 року.