Рішення № 21878645, 07.03.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.12 Справа № 5021/280/12. за позовом: Приватного підприємства «Метал-Сервіс-Я», м. Луганськ

до відповідача: Приватного підприємства фірми «Трансснаб», м. Суми

про стягнення 56 678 грн. 92 коп.

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача не зявився;

Від відповідача ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.01.2012 року;

У засіданні брали участь: Секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача по справі ППФ «Трансснаб» борг за поставлений товар, який виник на підставі укладених договорів купівлі-продажу № 03/09-1, № 03/09-02 від 03.09.2007 року та додаткових угод до них від 02.01.2008 року в сумі 56678 грн. 92 коп. та просить покласти на відповідача судові витрати.

До початку розгляду справи по суті, відповідачем було подано суду Зустрічну позовну заяву від 05.03.2012 року про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договорів купівлі-продажу товару № 03/09-1, № 03/09-02 від 03.09.2007 року та додаткових угод до них від 02.01.2008 року, зобовязавши відповідача за зустрічним позовом - Приватне підприємство «Метал-Сервіс-Я» - повернути позивачу все одержане за зазначеними договорами та угодами.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечував, подавши Заперечення на позовну заяву від 04.03.2012 року та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не зявився, але направив суду Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами та просив долучити до справи заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу за зустрічним позовом в задоволенні позову та просив задовольнити первісні позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 60 ГПК України зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів. Це означає, що позов має подаватися з додержанням вимог ст. ст. 54-58 ГПК України.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали зустрічного позову, суд дійшов висновку, про необхідність прийняття до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 5021/280/12 зустрічного позову позивача за зустрічним позовом Приватного підприємства фірми «Трансснаб» до відповідача за зустрічним позовом Приватного підприємства «Метал-Сервіс-Я» про зобовязання вчинити певні дії.

Стосовно первісних позовних вимог, суд встановив наступне:

03.09.2007 року між ППФ «Трансснаб» (покупець) та ПП «Метал-Сервіс-Я» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 03/09-1 (надалі Договір 1) відповідно до умов якого продавець (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає у власність лом чорних металів, надалі товар, відповідно до видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору 1 загальна сума договору становить 500000,00 грн. Ціна на кожну окрему партію товару встановлюється за домовленістю сторін та вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору 1 покупець проводить платежі за товар на рахунок продавця на протязі 60 банківських днів з моменту прийому товару.

Також судом встановлено, що 03.09.2007 року між ППФ «Трансснаб» (покупець) та ПП «Метал-Сервіс-Я» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 03/09-2 (надалі Договір 2) відповідно до умов якого продавець (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає у власність лом кольорових металів, надалі товар, відповідно до видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору 2 загальна сума договору становить 700000,00 грн. Ціна на кожну окрему партію товару встановлюється за домовленістю сторін та вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору 2 покупець проводить платежі за товар на рахунок продавця на протязі 60 банківських днів з моменту прийому товару.

Відповідно до п. 1.3 Договорів 1 та 2 зазначено, що договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до повного виконання сторонами зобовязань за Договорами, але у будь-якому випадку до 31.12.2007 року.

Проте, відповідно до Додаткових угод від 02.01.2008 року до договорів купівлі продажу № 03/09-2 та № 03/09-1 від 03.09.2007 року, було продовжено строк дії Договорів до 31.12.2008 року.

Позивач за первісним позовом вказує, що ПП «Метал-Сервіс-Я» у повному обсязі виконало зобовязання за Договорами 1 та 2, проте відповідач ППФ «Трансснаб» - за поставку металобрухту розрахувався не повністю. При цьому сторони достовірно та у повному обсязі відобразили дані господарські операції у бухгалтерській та податковій звітностях, правомірно віднести вартість поставок до валового доходу та валових витрат та своєчасно сплатили податки.

Відповідно до матеріалів справи, первинними документами, що підтверджують поставку товару позивачем та отримання його відповідачем, є видаткові накладні, акти про походження чорних металів, приймально-здавальні акти, довіреності на отримання ППФ «Трансснаб» металобрухту від ПП «Метал-Сервіс-Я». Судом встановлено, що вказані документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

Матеріали справи свідчать, що за вказаними Договорами проводилися розрахунки, про що свідчать податкові накладні, що доводить реальність здійснення операції.

Судом встановлено, що між сторонами проводилася звірка взаєморозрахунків, відповідно до якої борг відповідача склав 56678 грн. 92 коп., що підтверджено і оборотно-сальдовими відомостями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.1 Договорів 1 та 2 покупець проводить платежі за товар на рахунок продавця на протязі 60 банківських днів з моменту прийому товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом належним чином виконував свої зобовязання за договорами 1 та 2, що підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, актами про походження чорних металів, приймально-здавальними актами, довіреностями на отримання ППФ «Трансснаб» металобрухту від ПП «Метал-Сервіс-Я», в свою чергу відповідач оплатив товар частково, у звязку з чим за ним рахується борг в сумі 56678 грн. 92 коп.

Таким чином, враховуючи той факт, що відповідач не подав суду доказів сплати боргу у вищевказаній сумі, тому первісні позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що при зверненні до суду, позивачем було сплачено 1411 грн. 50 коп. судового збору, що підтверджено Квитанцією № 2280.320.2 від 15.02.2012 року.

Відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовні заяви майнового характеру позивач сплачує 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1609 грн. 50 коп. до 64380 грн.

Судом встановлено, що ціна позову по даній справі складає 56678 грн. 92 коп., тому судовий збір має складати 1609 грн. 50 коп.

Відповідно до Квитанції № QS13393867 від 06.03.2012 року, позивачем за первісним позовом було доплачено судовий збір за подання первісного позову в сумі 198 грн. 50 коп., тому загальна сума сплаченого судового збору склала 1 610 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зміст ухвали про повернення судового збору може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з Держаного бюджету 00 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд дійшов висновку про недоцільність його задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договорів купівлі-продажу товару №03/09-1 та №03/09-02 від 03.09.2007р. та додаткових угод до них, зобовязавши відповідача за зустрічним позовом ПП «Метал-Сервіс-Я» повернути позивачу за зустрічним позовом Приватному підприємству фірмі «Трансснаб», все одержане за зазначеними договорами та угодами.

Позивач підтверджує, що дійсно 03.09.2007 року між сторонами у справі були укладені відповідні господарські договори (правочини) купівлі-продажу товару №03/09-1 та 03/09-2. Пізніше в 2008 році до цих договорів були укладені додаткові угоди (копії договорів та додаткових угод наявні в матеріалах справи).

Предметом цих договорів та додаткових угод був продаж товарно - матеріальних цінностей, а саме: лом чорних та кольорових металів. Вищезазначені договори та додаткові угоди протягом тривалого часу виконувались як з боку позивача за зустрічним позовом так і з боку відповідача за зустрічним позовом, що відповідно підтверджується визначеними чинним законодавством України первинними документами, договорами, угодами, банківськими документами та ліцензіями на провадження господарської діяльності із заготівлі та переробки металобрухту чорних та кольорових металів, виданої відповідно до Закону України «Про металобрухт» відповідними державними органами (копії ліцензій додаються).

Проте, в квітні 2009 року в ході проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності позивача за зустрічним позовом з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, Державною податковою інспекцією в м. Суми був складений Акт за №2858/235/14004542/23, відповідно до якого було встановлено та зафіксовано порушення Приватним підприємством фірма «Трансснаб» Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зафіксований факт нікчемності вищезазначених правочинів (договорів та додаткових угод) виходячи з норм статей 215 та 228 Цивільного кодексу України.

Вищезазначеним актом проведення планової виїзної перевірки Державною податковою інспекцією в м. Суми встановлено, що договори купівлі-продажу товару за № 03/09-01 та № 03/09-2, укладені між сторонами 03.09.2007 року та додаткові угоди до договорів від 02.01.2008 року є нікчемними, оскільки були укладені без наміру настання реальних наслідків і з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків і зборів. Операції з поставки товару носили безтоварний характер оскільки первинні документи не містять правдивої інформації стосовно операцій поставки, а підприємство відповідача за зустрічним позовом має ознаки фіктивності.

Позивач зазначив, що оскільки відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок та виїзних планових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 337, акт проведеної планової виїзної перевірки є службовим документом, що відповідно фіксує факти проведення перевірки фінансової господарської діяльності, то цей документ є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного податкового законодавства.

Позивач вказує, що висновки, викладені в акті перевірки про нікчемність вищезазначених правочинів знайшли своє безпосереднє відображення в повідомленнях-рішеннях за номерами 0000252305/0/273218 та 0000262305/0/273219 відповідно до яких Державною податковою інспекцією в м. Суми було визначено суму податкових зобовязань по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Проведення зазначених операцій з металобрухтом підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, приймально-здавальними актами, актами про походження металобрухту, довіреностями на отримання позивачем від відповідача металобрухту, банківськими виписками та зворотно-сальдовими відомостями.

Проте, в акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначається, що видаткові накладні видані відповідачем за зустрічним позовом на виконання умов договору та підписані сторонами договорів приймально-здавальні акти, не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вищезазначені письмові документи, як зазначається в акті перевірки, складені в порушення вимог, передбачених «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Отже, за висновком, зробленим ДПІ в м. Суми правочини між сторонами внаслідок яких відбулось невірне формування валових доходів та валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту - по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з ч. 1 ст.203, ч. 2 ст.215, ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Так, відповідно до Листа № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року Вищого адміністративного суду України про підтвердження господарських операцій первинними документами та встановлення реальності (фіктивності) правочинів будь-які документи мають силу первинних документів тільки у випадку здійснення господарської операції, в інших випадках такі документи не можуть вважатись первинними документами, навіть у разі наявності всіх формальних реквізитів. А встановлення факту здійснення господарської операції та достовірність операції чи достовірність первинного документу належить суду.

Позивач вказує, що враховуючи, в акті податкової перевірки не доведений факт, що ППФ «Трансснаб», чи його посадові особи при укладанні спірних правочинів переслідували мету, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , вважає, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 208 Господарського кодексу України, в разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуто іншій стороні.

Судом встановлено, що з метою доведення вищезазначеного та з метою спростування фактів викладених в акті податкової перевірки, позивач за зустрічним позовом звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса для надання висновку судової економічної експертизи з питань достовірності викладених в акті податкової перевірки встановлених фактів.

Відповідно до Висновку судової економічної експертизи № 6643 від 11.08.2010 року, факти та висновки, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції в м. Суми за № 2858/235/14004542/23 від 13.04.2009 року в частині нікчемності вищезазначених правочинів та в частині донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток не підтверджуються.

Крім того, у висновку вказано, що відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 08.10.2009 року № 9/270-09 правочини, укладені між ППФ «Трансснаб» та ПП «Метал-Сервіс-Я», зазначені в акті перевірки №2858/235/14004542/23 від 13.04.2009 року, не визнані нікчемними та винесено рішення стосовно стягнення боргу з ППФ «Трансснаб» на користь ПП «Метал-Сервіс-Я».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав, передбачених законом, для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договорів купівлі-продажу товару №03/09-1 та №03/09-02 від 03.09.2007р. та додаткових угод до них та зобовязання відповідача за зустрічним позовом ПП «Метал-Сервіс-Я» повернути позивачу за зустрічним позовом Приватному підприємству фірмі «Трансснаб» всього одержаного за зазначеними договорами та угодами, оскільки судом встановлено, що сторони уклали спірні договори у встановленому порядку та належним чином виконали його умови, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах, тому вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Трансснаб» (40030, м.Суми, вул.Робоча, 49, кв. 3, код ЄДРПОУ 14004542) на користь Приватного підприємства «Метал-Сервіс-Я» (91000, м. Луганськ, вул.30 років Перемоги, 39, код ЄДРПОУ 34202239) 56678 грн. 92 коп. заборгованості, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути первісному позивачу по справі № 5021/280/12 Приватному підприємству «Метал-Сервіс-Я» (91000, м. Луганськ, вул.30 років Перемоги, 39, код ЄДРПОУ 34202239) суму надмірно сплаченого судового збору з Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації 22030001, одержувач УДКС у м. Суми, код 37970593, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) в розмірі 00 грн. 50 коп. (пятдесят копійок), сплаченого відповідно до Квитанції № QS13393867 від 06.03.2012 року, оригінал якої знаходяться в матеріалах справи.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписаний 14.03.2012 р.