Рішення № 21878541, 27.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року справа № 5020-6/2012 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького»

(вул. Новікова, буд.11, Балаклавський район, м. Севастополь, 99042)

про стягнення заборгованості за послуги механізмів та автотранспорту у розмірі 78 103,20 грн.

Суддя Алсуфєв В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність від 19.01.2012 № 83;

Від відповідача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 26.12.2011 № 2/4965.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького»(надалі Відповідач) про стягнення заборгованості за послуги механізмів та автотранспорту у розмірі 78 103,20 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530 Цивільного кодексу України, статтю 173 Господарського кодексу України, обґрунтовані несплатою Відповідачем послуг механізмів та автотранспорту наданих Позивачем у жовтні та листопаді 2008 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що відносно вимоги про стягнення сум заборгованості у розмірі 19564,50 грн. та 20482,10 грн. по актах виконаних робіт за жовтень 2008 року, а також 22652,20 грн. по акту виконаних робіт за листопад 2008 року, сплив строк позовної давності.

Окрім того, Відповідач зазначає, що подорожні листи від 04.12.2008 № 559550, від 03.12.2008 № 559583, від 02.12.2008 № 559578, від 01.12.2008 № 559573, від 05.12.2008 № 559551, від 06.12.2008 № 559515, від 06.12.2008 № 559636, від 07.12.2008 № 559598, від 09.12.2008 № 559644, від 10.12.2008 № 559645, від 13.12.2008 № 559648, від 15.12.2008 № 559685, від 18.12.2008 № 559697, від 19.12.2008 № 559700 та від 20.12.2008 № 559656, ним не отримувались, а також, що вони не містять відомостей що підтверджують обставин отримання послуг Приватним акціонерним товариством «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», зокрема, в них відсутні штамп або печатка Відповідача, підпис, який проставлено у графі «Підпис замовника»не ідентифікований, ці документі не містять висновку про наявність зобовязання про сплату послуг.

Відповідач також вказує на невідповідність перелічених подорожніх листів формі, що встановлена наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд,

в с т а н о в и в :

Між Позивачем та Відповідачем підписано акти виконаних робіт про надання послуг механізмів у жовтні 2008 на суму 20482,10 грн. відповідно до рахунку від 18.10.2008 № 1 та на суму 19564,50 грн. відповідно до рахунку від 31.10.2008 № 2, а також про надання вказаних послуг у листопаді 2008 на суму 22652,20 грн. згідно із рахунком від 30.11.2008 № 17 /11-13/.

Виходячи зі змісту рахунків від 18.10.2008 № 1, від 31.10.2008 № 2, 30.11.2008 № 17 Позивачем було надано Відповідачеві послуги механізмів та автотранспорту /а.с. 15-17/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, за наявності письмових доказів - вказаних актів виконаних робіт, суд дійшов висновку про укладення між Позивачем та Відповідачем усного договору про надання послуг механізмів та автотранспорту, який, за відсутності окремої вказівки закону про його недійсність, є дійсним та обовязковим для сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, сума заборгованості Відповідача за надані послуги, підтверджені актами виконаних робіт, становить суму у розмірі 62698,80 грн. (19564,50 + 20482,10 + 22652,20 = 62698,80).

Суд не може прийняти як належні докази укладення та виконання усного договору про надання послуг механізмів та автотранспорту (перевезення) подорожні листи вантажного автомобіля: від 04.12.2008 № 559550 на суму 637,00 грн., від 03.12.2008 № 559583 на суму 1087,20 грн., від 02.12.2008 № 559578 на суму 637,00 грн., від 01.12.2008 № 559573 на суму 1146,60 грн., від 05.12.2008 № 559551 на суму 1087,20 грн., від 06.12.2008 № 559515 на суму 724,80 грн., від 06.12.2008 № 559636 на суму 1208,00 грн., від 07.12.2008 № 559598 на суму 1146,60 грн., від 09.12.2008 № 559644 на суму 1087,20 грн., від 10.12.2008 № 559645 на суму 1147,60 грн., від 13.12.2008 № 559648 на суму 1146,60 грн., від 15.12.2008 № 559685 на суму 1026,80 грн., від 18.12.2008 № 559697 на суму 1208,00 грн., від 19.12.2008 № 559700 на суму 1026,80 грн., від 20.12.2008 № 559656 на суму 1087,20 грн., а всього на суму 15404,60 грн. /а.с.40-54/.

Вказані подорожні листи вантажного автомобіля не містять штампу або печатки Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», а підпис замовника у відповідній графі не ідентифікований, що позбавляє суд встановити факт отримання послуг саме Відповідачем.

Окрім того, слід зазначити, що наявний в матеріалах справи акт виконаних робіт за грудень 2008 року з боку Відповідача не підписаний, а на рахунку від 29.12.2008 № 28 відсутня резолюція керівництва Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького»/а.с.14, 18/.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з огляду на відсутність належних доказів наявності факту волевиявлення Відповідача на укладення усного договору про надання послуг механізмів та автотранспорту (перевезення), позовні вимоги про стягнення заборгованості на підставі вказаних подорожних листів у сумі 15404,60 грн. задоволенню не підлягають.

Статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, перебіг позовної давності для вимоги про виконання зобовязання, строк виконання якого не встановлений, починається за закінченням семиденного строку від дня пред'явлення вимоги. Вимогою про виконання грошового зобовязання є, зокрема, й надання рахунку для оплати.

Судом встановлено, що рахунки на оплату наданих послуг були надані особисто керівнику Відповідача, яким на них було накладено резолюції «до сплати», які датовані, зокрема, на рахунку від 31.10.2008 № 2 26.12.2008, а на рахунках від 18.10.2008 № 1 та від 30.11.2008 № 17 29.12.2008 /а.с.15-17/. Цей факт підтверджується й представником Відповідача. Тобто, початком перебігу строку позовної давності для вимог про сплату вказаних рахунків є відповідно 03.01.2009 та 06.01.2009, а закінченням цього строку є відповідно 03.01.2012 та 06.01.2012.

Частиною четвертою статті 51 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Позовна заява надіслана Позивачем до суду поштою 26.12.2011, що підтверджується відбитком штампу відділення поштового звязку на конверті (а.с.56), та зареєстрована канцелярією господарського суду міста Севастополя 03.01.2012 за вх. № 10/12 /а.с.3/. Тобто, позовну заяву подано Позивачем до моменту спливу строку позовної давності.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення суми заборгованості у сумі 62698,80 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 208, частиною першою статті 218, статтями 256 та 257, частиною першою статті 261, статтями 525, 526, частиною другою статті 530, статтею 629, частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 51, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» (вул. Новікова, буд.11, Балаклавський район, м. Севастополь, 99042), ідентифікаційний код 00191906, п/р 2600510105301 в ПАТ «Юнекс Банк», МФО 322539, або з інших рахунків) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р 26000060177080 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935, або на інші рахунки) 62698,80 грн. (шістдесят дві тисячі шістсот девяносто вісім грн. 80 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1254,62 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири грн. 62 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв