Ухвала суду № 21877709, 07.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 51/544

07.03.12

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер"

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер"

до 1) Київської міської ради

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

4) Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним пункту договору, визнання відсутнім права

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від скаржника (позивач): Бабака О.І.

від боржника 1 (відповідач 1): не з’явились

від боржника 2 (відповідач 2): не з’явились

від боржника 3 (відповідач 3): не з’явились

від боржника 4 (відповідач 4): Конопольський О.М.

від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування пункту 3.7 рішення Київської міської ради № 906/2316 від 23.12.2004 р. в частині зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»щодо вирішення питання пайової участі відповідно до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 р. «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва»та пункту 3.8 рішення Київської міської ради № 906/2316 від 23.12.2004 р. в частині зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради № 267/1142 від 18.12.2003 р. «Про бюджет міста Києва на 2004 рік»; визнання недійсним та виключити абзаци пункту 8.4 розділу 8 договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2006 р. у справі № 2/533. в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради № 267/1142 від 18.12.2003 р. «Про бюджет міста Києва на 2004 рік»та «питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 р. «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва»як такі, що суперечать положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; визнання відсутнім права Київської міської ради, Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»сплати одноразового грошового внеску до бюджету міста Києва на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»; визнання відсутнім права Київської міської ради, Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»передачі 5 % загальної площі (крім службової) комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради № 267/1142 від 18.12.2003 «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді, Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради до набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії, пов'язані зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»одноразового грошового внеску до бюджету міста Києва на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 р. «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва»; заборони Київській міській раді, Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії, пов'язані з передачею Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»5 % загальної площі (крім службової) комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2. 3. 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради № 267/1142 від 18.12.2003 р. «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».

27.02.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" подало скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій скаржник просить визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та скасувати постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 31.01.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняти до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. та виконати рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

У даному судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" підтримав подану скаргу.

Представник боржника 4 в усному порядку проти скарги заперечив.

Представники боржників 1, 2, 3, 4 та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на виклик суду не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер", дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, суд дійшов висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з огляду на наступне.

31.01.2012 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови ВП № 31069209, ВП № 31069109, ВП № 31068971 та ВП № 31068772 про відмову у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. у справі № 51/544.

Вищевказані постанови мотивовані невідповідністю виконавчого документа вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у ньому зазначено один стягувач та чотири боржники.

В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" зазначає, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України невірно застосовано положення ст. 117 Господарського процесуального кодексу України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження –завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа містяться у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у якій вказано, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

У своїх постановах головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України посилається на ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої виконавчий документ має відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Між тим суд відзначає, що статтею 117 Господарського процесуального кодексу України врегульовано порядок оформлення саме наказу господарського суду, а не будь-якого виконавчого документу, а тому посилання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ст. 117 Господарського процесуального кодексу України при відмові у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. у справі № 51/544 суд вважає недоречним.

Що ж до невідповідності виконавчого документа (ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. у справі № 51/544), пред’явленого до виконання вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»суд відзначає наступне.

Загальні вимоги до оформлення ухвал господарського суду встановлені ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що увала господарського суду має містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання; вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

При цьому, ухвала господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову є виконавчим документом за наявності реквізитів, наявність яких є обов’язковою у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши положення чинного законодавства, дослідивши матеріали справи № 51/544, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. у справі № 51/544 є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження»та містить всі необхідні реквізити.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає обґрунтованою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в частині визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що дії Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. визнано судом неправомірними, постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови ВП № 31069209, ВП № 31069109, ВП № 31068971 та ВП № 31068772 від 31.01.2012 р. є незаконними, а відтак –підлягають скасуванню.

Що ж до вимог скаржника зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняти до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. та виконати рішення суду суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 115 Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»визначено порядок та підстави відкриття державним виконавцем виконавчого провадження.

Так, у відповідності до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У відповідності до п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 4-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника та зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" в частині зобов’язання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняти до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. та виконати рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р.

3. Скасувати постанову від 31.01.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 31.01.2012 р. ВП № 31069209.

4. Скасувати постанову від 31.01.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 31.01.2012 р. ВП № 31069109.

5. Скасувати постанову від 31.01.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 31.01.2012 р. ВП № 31068971.

6. Скасувати постанову від 31.01.2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 31.01.2012 р. ВП № 31068772.

7. Зобов’язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняти до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. № 51/544 та виконати рішення суду.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.