Рішення № 21877602, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/531-201212.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд № 1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»

про стягнення 310151,79 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 23.11.2011

від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»заборгованості за Договором субпідряду № 19 від 19.08.2010 в розмірі 310151,79 грн., в тому числі 241024,10 грн. основного боргу, 41964,61 грн. пені, 19040,90 грн. збитків від інфляції, 8122,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав у повному обсязі свої зобовязання перед позивачем по оплаті виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/531-2012, розгляд справи призначено на 06.02.2012.

Представник позивача в судове засідання 06.02.2012 зявився та надав суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання суду не зявився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 06.02.2012 відклав розгляд справи на 27.02.2012.

У звязку з незявленням в засідання суду повноважних представників сторін, ухвалою суду від 27.02.2012 розгляд справи було відкладено на 12.03.2012.

Представник позивача в засіданні суду 12.03.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не зявився, письмових пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2010 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) був укладений Договір субпідряду № 19 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору субпідрядник зобовязується за завданням підрядника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи на будівництві по «Улаштуванню причалу набережної, операційної акваторії з водними підходами «Перевантажувального терміналу з відвантажуванням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ СП «Нібулон»в м. Кременчук Полтавської області, а саме роботи по влаштуванню шпунтової стіни довжиною 240 метрів з металевого шпунта S703 L=13м, відповідно до проектно-кошторисної документації, умов цього договору, технічних умов і передати їх підряднику у встановлений договором строк, а підрядник зобовязується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим договором.

Місце виконання робіт в м. Кременчук Полтавської області (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору початок робіт 20 серпня 2010 року. Субпідрядник розпочинає роботи після виконання підрядником зобовязань щодо передачі проектно-кошторисної, дозвільної документації, сплати авансового платежу та надання будівельного майданчика згідно проекту організації будівництва, при умові отримання їх від замовника. Завершення виконання робіт протягом 20 діб, за умови виконання Підрядником попередніх умов (п. 2.1. перший абзац). Датою завершення робіт вважається дата їх прийняття підрядником. Виконання робіт субпідрядником може бути завершено достроково за згодою підрядника.

Відповідно до п.3.4.1. Договору субпідрядник зобовязався, зокрема, здійснювати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг, зміст та вартість робіт, а підрядник сплатити вартість виконаних субпідрядником робіт при умові отримання коштів від замовника (відповідно до наданих актів, форм КБ-2в, КБ-3) у порядку, визначеному відповідно до розділу 8 Договору (п. 3.2.5. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору вартість робіт є твердою і складає 383,69810 тис. грн., в т.ч. 20% ПДВ 63,94968 тис. грн.

Розділом 8 Договору визначено порядок розрахунків за виконані роботи. Так, згідно з п. 8.1. Договору розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі, в національній валюті, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору, підрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 30 % суми за договором, в тому числі ПДВ при умові отримання коштів від замовника (п. 8.2. Договору). Підрядник щомісячно утримує з коштів, що підлягають оплаті субпідряднику по формі КБ-3, за послуги генпідряду 2% від вартості виконаних робіт у т.ч. ПДВ 20% (п. 8.5. Договору).

Разом з тим, п. 7.8. Договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання актів.

Згідно з п. 15.1. Договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2010, але в будь-якому випадку до повного виконання зобовязань сторін за цим договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 383698,10 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за вересень 2010 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні).

З урахуванням п. 8.5. Договору вартість виконаних робіт становить 376024,14 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 22.09.2010 та 06.10.2010 було перераховано в рахунок оплати виконаних робіт 135000,00 грн., що підтверджується картками рахунку: 36, контрагенти: БМК Планета-Міст за 01.05.10-31.03.11; 361, контрагенти: БМК Планета-Міст за 01.09.09-11.11.11.

Несплаченим залишився борг у розмірі 241024,14 грн.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи, у повному обсязі, відповідно до умов договору субпідряду № 19 від 19.08.2010, що підтверджено Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, будь-яких заперечень з боку відповідача щодо прийняття робіт в матеріали не надано.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений сторонами строк.

Згідно з п. 7.8. Договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання актів.

Згідно з наданими до матеріалів справи картками рахунку: 36, 361, відповідач частково здійснив оплату виконаних робіт у сумі 135000,00 грн.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 241024,14 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, то позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 241024,14 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 11.9. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення вимог в частині пені у розмірі 41964,61 грн. за період з 15.10.2010 до 28.11.2011 за розрахунком позивача.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив що позивач не вірно визначив дату початку нарахування інфляційних. Таким чином, здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат, суд встановив про можливість їх стягнення у сумі 14220,42 грн. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

15.10.2010 - 31.10.2011241024.101.05914220.42255244.52

Заявлені до стягнення 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом в сумі 8122,18 грн. за період з 15.10.2010 по 28.11.2011.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 32846139 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд № 1»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, код ЄДРПОУ 33594875) основний борг у сумі 241024,10 грн. (сто двадцять одна тисяча двадцять чотири гривні 10 коп.), пеню у сумі 41964,61 грн. (сорок одна тисяча девятсот шістдесят чотири гривні 61 коп.), 3% річних у сумі 8122,18 грн. (вісім тисяч сто двадцять дві гривні 18 коп.), збитки від інфляції у сумі 14220,42 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривень 42 коп.) та судовий збір у сумі 6106,62 грн. (шість тисяч сто шість гривень 62 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 13.03.2012