Рішення № 21877254, 28.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/866-201228.02.12 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Миколаєва

до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 294116,48 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

від відповідача: Коршак С.В.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 28 листопада 2008 р. між ним та відповідачем укладеного договір страхування № 251.54441.4007, згідно якого відповідач застрахував належний йому будинок по вул. Адмірала Макарова, 42-А у м. Миколаєві.

13 жовтня 2009 р. на вказаному обєкті сталася пожежа, внаслідок якої позивачу завдано збитків на суму 1176911 грн. Відповідач частково відшкодував понесені ним збитки у розмірі 99773 грн. Залишок невідшкодованої суми у розмірі 1067137,17 грн. було стягнуто з відповідача рішенням господарського суду міста Києва від 1 квітня 2011 р. у справі № 22/83.

Посилаючись на прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування, позивач на підставі ст.ст. 624, 625 ЦК України просив стягнути з того на свою користь 161137,71 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 47275,64 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 25 грудня 2009-16 червня 2011 років, 82703,13 грн. пені за період прострочення 1 жовтня 2010-31 березня 2011 року, а також понесені по справі господарські витрати, у т.ч. 3000 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 листопада 2008 р. між позивачем та відповідачем укладеного договір страхування № 251.54441.4007, за умовами якого відповідач застрахував належні позивачу будинки та споруди по вул. Адмірала Макарова, 42-А у м. Миколаєві.

13 жовтня 2009 р. настав передбачений зазначеним договором страховий випадок, про який позивач належним чином повідомив відповідача.

Зазначені обставини підтверджуються наявною у справі копією вищевказаного договору, поясненнями позивача, рішенням господарського суду міста Києва від 1 квітня 2011 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 червня 2011 р., у справі № 22/83 між тими ж сторонами та Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк”.

Також вказаним рішенням суду встановлено факт порушення відповідачем обовязку сплатити на користь позивача належної за договором суми страхового відшкодування. А саме, із загальної суми страхового відшкодування у розмірі 1166911 грн. з дотриманням умов договору відповідачем було сплачено лише 99773,83 грн.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений умовами п. 4.2 секції 2 договору страхування між сторонами та п. 12.3 Правил добровільного страхування майна, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з указаними договірними умовами строк сплати страхового відшкодування у разі настання страхового випадку сторонами встановлено не було.

Посилання відповідача на умови п. 4.2 договору, згідно з яким відповідач зобовязаний сплатити страхове відшкодування на протязі 10 днів з дня, коли страхувальник надав письмову згоду з розміром страхового відшкодування шляхом підписання страхового акту (аварійного сертифікату) у формі встановленій страховиком, не свідчать про досягнення між сторонами по справи згоди про строк сплати страхового відшкодування, оскільки вказані умови договору не вказують на подію, яка неминуче має настати (абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Таким чином, строк сплати страхового відшкодування за договором настав відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України через сім днів від дня предявлення позивачем відповідачу відповідної вимоги, викладеної у заяві від 25 листопада 2009 р. Факт одержання відповідачем цієї заяви підтверджується розпискою його працівника ОСОБА_4 на заяві від 25 листопада 2009 р., копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30 листопада 2009 р., а також попереднім страховим актом № 1308/251.54441.4007/10-09 від 29 липня 2011 р., складеним відповідачем, в якому заява вказана серед документів, що були ним одержані.

Виходячи з наведеного відповідач зобовязаний був здійснити належну страхову виплату не пізніше 7 грудня 2009 р.

Доказів належного виконання відповідачем цього обовязку до часу набрання рішенням господарського суду міста Києва від 1 квітня 2011 р. законної сили (16 червня 2011 р.), суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 161137,71 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 47275 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 25 грудня 2009-16 червня 2011 років.

Посилання відповідача щодо відсутності вини у простроченні страхової виплати суперечать зібраним у справі доказам та встановленим обставинам, тому є безпідставними.

Доводи відповідача щодо права позивача на одержання передбачених ст. 625 ЦК України сум виходячи із загального розміру простроченої страхової виплати, є необгрунтованими, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства та умовам спірного договору про первинність права вимоги страхувальника і похідний характер прав вигодонабувача.

Вимоги про стягнення 82703,13 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропуском встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Вимоги про стягнення 3000 грн. витрат на правову допомогу відповідно до вимог ст. 44 ГПК України задоволенню також не підлягають, оскільки такі витрати не повязані з оплатою послуг адвоката.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 2 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Миколаєва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код 20782312) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 161137,71 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 47275 грн. три проценти річних з простроченої суми, 4168,25 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар