Рішення № 21876194, 06.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/20406.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”

про стягнення 1 986 704,71 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ “Ласка Лізинг” звернулося з позовом до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД” про стягнення заборгованості в сумі 1 986 704,71грн. (1 796 690,33грн. основного боргу, 107 967,15грн.-пені, 15800,07грн. 3% річних, 66 247,16грн. збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання за договором фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р. судом порушено провадження у справі №20/204, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2010р.

Представник відповідача у судове засідання 15.06.2010р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні надав витребувані ухвалою суду копію Акту здачі-приймання майна від 28.12.2006р., витяги з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача.

Надані представником позивача документи долучені судом до матеріалів справи.

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 15.06.2010р. відкладено.

23.06.2010р. судом одержано клопотання від відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 23.06.2010. клопотання судом задоволено.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі №20/204 до розгляду повязаної з нею іншої справи, яка розглядається Господарським судом міста Києва та до розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва про визнання недійсними договорів фінансового лізингу, зокрема, договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р.

Розгляд даного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання після надання відповідачем доказів знаходження у провадженні судів зазначених у клопотанні справ.

У судовому засіданні 23.06.2010р. судом оголошено перерву до 29.06.2010р.

У судовому засіданні 29.06.2010р. представник відповідача повторно звернувся до суду з письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі №20/204 до розгляду повязаної з нею іншої справи, яка розглядається Господарським судом міста Києва та до розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва про визнання недійсними договорів фінансового лізингу, зокрема, договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. До клопотання додано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва по справі №2-2227-1/10 про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД”, ТОВ “Ласка Лізинг”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та копію першої сторінки позовної заяви ОСОБА_1. про визнання договорів недійсними.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №20/204 задоволено в частині зупинення провадження у даній справі до розгляду Святошинським районним судом міста Києва повязаної з нею справи №2-2227-1/10, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Підставою позову у справі №20/204 є неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р., проте, спір про визнання недійсним зазначеного договору знаходиться у провадженні Святошинського районного суду міста Києва (справа №2-2227-1/10). З огляду на визначені законом правові наслідки недійсності правочину (у випадку визнання недійсним договору у судовому порядку), суд прийшов до висновку, що розгляд справи №20/204 є неможливим до вирішення Святошинським районним судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи №2-2227-1/10.

При цьому, посилання відповідача на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа про визнання недійсним договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. суд відхилив, оскільки, як вбачається із одержаної судом інформації із програми «Документообіг господарських судів» позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” про визнання недійсним договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (копію ухвалу долучено до матеріалів справи №20/204).

Враховуючи вищенаведене, ухвалою від 29.06.2010р. провадження у справі №20/204 зупинено до вирішення Святошинським районним судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи №2-2227-1/10 за позовом ОСОБА_1. до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД”, ТОВ “Ласка Лізинг”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

02.02.2012р. судом направлено запит до Святошинського районного суду міста Києва, з метою одержання інформації по справі №2-2227-1/10 за позовом ОСОБА_1. до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД”, ТОВ “Ласка Лізинг”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

20.02.2012р. судом одержано відповідь Святошинського районного суду міста Києва на направлений запит, згідно якої повідомляється, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.04.2011р. у справі №2-2227-1/10, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.06.2011р. у позові ОСОБА_1. до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД”, ТОВ “Ласка Лізинг”, третя особа ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, позові ОСОБА_2. до ТОВ “Трейд Лайн ЛТД”, ТОВ “Ласка Лізинг” про визнання договорів недійсними відмовлено. Відомості щодо витребування даної справи судом касаційної інстанції відсутні.

У звязку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №20/204, ухвалою від 20.02.2012р. суд поновив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 06.03.2012р.

Представники сторін у судове засідання 06.03.2012р. не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

У звязку з тим, що відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2006р. між ТОВ “Ласка Лізинг” та ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД” укладено договір фінансового лізингу №461/10/2006, відповідно до умов якого лізингодавець (ТОВ “Ласка Лізинг”) зобовязується придбати у свою власність транспортний засіб (далі майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувач (ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД”) специфікації продавця:

Тип: сідельний тягач

Марка, модель: DAF FT XF 95 (десять одиниць);

№ шасі: буде встановлений в Акті здачі-приймання майна;

Рік випуску: 2006р.;

Пробіг на момент придбання: до 500 км.;

Специфікація продавця: Додаток до договору купівлі-продажу від 02.10.2006р.;

та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоотримувачу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоотримувач зобовязується прийняти його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, строк дії договору обраховується від дати підписання його сторонами. Договір припиняється після виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань, а також у інших випадках, які встановлені законом або договором.

Доказів на підтвердження розірвання договору, визнання недійсним у судовому порядку, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3.1 договору передача лізингодавцем майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невідємною частиною майна, і прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

Транспортні засоби, що є предметом фінансового лізингу в кількості 10одиниць. передані ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД” відповідно до видаткової накладної №РН-0000420 від 28.12.2006р. на суму 6006569,20грн. Факт одержання обладнання уповноваженим працівником ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД” підтверджується довіреністю серії ЯМЯ №526543 від 26.12.2006р.

28.12.2006р. між сторонами підписано Акт здачі-приймання майна (додаток №2 до договору фінансового лізингу від 02.10.2006р.), відповідно до якого відповідачу за первісним позовом передано транспортні засоби у кількості 10 одиниць.

Відповідно до п. 2.3. договору вартість майна, яке передається ТОВ “Ласка Лізинг” до ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД”, складає суму еквівалентну 896650,00 “у.о.”, в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 149441,67 “у.о.”, виражена у гривнях України.

Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається ТОВ “Ласка Лізинг” до ТОВ “Трейд Лайн Груп ЛТД”, в гривнях складає суму авансів, внесених у відповідності до п.7.4. договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в “Графі 4” Графіка внесення платежів (далі додаток №1 до договору) по “Курсу 1” та викупну вартість, зазначену в додатку №1 до договору по “Курсу 1”.

Відповідно до п.7.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку №1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6. договору).

Відповідно до п.7.8 договору лізингоодержувач зобовязаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

09.01.2009р. сторонами було укладено Додаток №1 до договору та 09.02.2010р. укладено Додаток №2 до договору, умовами яких сторони змінювали редакцію Графіку внесення платежів.

За листопад 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,914116грн.

За грудень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,805941грн.

За січень 2010р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,531937грн.

За лютий 2010р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,953348грн.

За березень 2010р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,912805 грн.

За квітень 2010р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,570883 грн.

Відповідно до Графіку внесення платежів (з урахуванням змін редакції графіку додатковими угодами) сума лізингових платежів щомісяця складає 26 408,11у.о. (за листопад, грудень 2009р., січень та лютий 2010р.), 23 767,30у.е. (за березень та квітень 2010р.).

Відповідно до Графіку внесення платежів, відповідач повинен був провести лізингові платежі відповідно 08.11.2009р., 08.12.2009р., 08.01.2010р., 08.02.2010р., 08.03.2010р., 08.04.2010р.

Згідно з п.7.1. договору сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Євро по курсу згідно пункту 7.1.1. договору.

Пунктом 7.1.1. договору визначені такі поняття:

- “Курс 1”курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 08.12.2006р.;

- “Курс 2”курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно Графіку внесення платежів (Додаток №1) до даного договору.

Відповідно до п.7.1.2. договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в “у.о.” згідно “Графи 3”Додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та “Курс 2”. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як додаток відповідної суми в “у.о.”, зазначеної в “Графі 4”Додатка №1 та “Курсу 1”.

Проте, відповідач за листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р. та квітень 2010р. лізингові платежі не перерахував.

У звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 796 690,33грн. основного боргу (за період з листопада 2009р. по квітень 2010р.).

Відповідно до ст. 3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості обєкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по обєкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного НБУ на момент сплати.

На момент укладення договору фінансового лізингу комісія виражена у гривневому еквіваленті не перевищувала подвійну облікову ставку. У звязку із зміною курсу гривні відбулось відповідне збільшення комісійного платежу та у відповідності до ст. 3.2.2 закону зміна необхідних відрахувань податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 7.10 договору при зміні податкових або прирівняних до них платежів, а також зборів, лізингодавець вправі вимагати зміни суми лізингових платежів відповідно до таких змін, а лізингоодержувач зобовязаний прийняти такі зміни.

За наведених обставин, дослідивши розрахунок суми основного боргу позивача, суд вважає правомірним нарахування ПДВ на розмір різниці між комісією лізингового платежу (розраховану на день сплати) та величини рівній подвійній обліковій ставці, розрахованій від вартості майна за період лізингу у відповідності до ст. 3.2.2 Закону.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1 796 690,33грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою, розрахованою у відповідності до умов договору та Закону України “Про податок на додану вартість” та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 107 967,15грн. пені, 15 800,07грн. 3% річних, 66 247,16грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 9.5 договору у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші пять днів прострочення та 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а лізингоотримувач зобовязується її сплатити.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума поточного боргу лізингоодержувача визначена у Графіку внесення платежів. Так, у період з 09.10.2009р. по 08.11.2009р. сума боргу складає 26408,11у.о., у період з 09.11.2009р. по 08.12.2009р. 26 408,11у.о., у період з 09.12.2009р. по 08.01.2010р. 26408,11у.о., у період з 09.01.2010р. по 08.02.2010р. 26 408,11у.о., у період з 09.02.2010р. по 08.03.2010р. 23 767,30у.о., у період з 09.03.2010р. по 08.04.2010р. 23 767,30у.о.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 107 967,15грн. пені, 15 800,07грн. 3% річних, 66 247,16грн. збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”(м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 19482823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543) 1796 690,33грн. основного боргу, 107 967,15грн. пені, 15 800,07грн. 3% річних, 66 247,16грн. збитків від інфляції, 19 867,05грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій