Рішення № 21876150, 24.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/23424.02.12 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючого судді Підченко Ю.О.

Суддів Бойко Р.В.

Любченко М.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія PR», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО», м. Київ

про стягнення 3015 462,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мулярчук І.О. юрисконсульт, Здоровець С.А. - юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_1. адвокат

У звязку з складністю справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.02.2012року призначено колегіальний розгляд справи, у складі трьох суддів.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелія PR»звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО»про стягнення з останнього суми страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн., вартості послуг з оцінки матеріальної шкоди в розмірі 15000 грн., пені в сумі 42724,25 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р.

Ухвалою господарського суду у справі від 08.12.2011року було задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 66 ГПК України у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми заборгованості у розмірі 3064504,69 грн., що знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО»у банківських установах. Необхідність у застосування таких заходів відпала, а тому ухвалою господарського суду від 13.01.2012року було задоволено клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи їх наступними обставинами, зокрема:

·відповідальність відповідача за вказаним Договором страхування перестрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», далі Приватне акціонерне товариство «АСК «ІНГО - Україна», на умовах Договору факультативного страхування ( КОВЕРТ НОТ) № ПМ/11050041 від 14.05.2011року;

·відповідно до пункту 2.3 Договору перестрахування частка участі Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО - Україна»у страховому покритті становить 97,5%. Пунктом 2.9 Договору перестрахування Перестраховик (Приватне акціонерне товариство «АСК «ІНГО - Україна») зобовязаний виплатити свою частку страхового відшкодування після отримання, зокрема судового рішення, яке зобовязує Перестрахувальника, а саме відповідача, сплатити таке страхове відшкодування за первісним Договором страхування;

· заява позивача про збільшення розміру позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми донарахованих збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1839068,80 грн., трьох процентів річних в сумі 44319,20 та пені в сумі 53921,69 грн. необґрунтована, оскільки попередньо позивачем не були заявлені у позові. Крім того, позивачем не сплачено у встановленому порядку та розмірі судовий збір щодо збільшених позовних вимог. Фактично мова йде про зміну предмету та підстав позову, які відбулися після початку розгляду господарським судом справи по суті;

·під час судового процесу виникла необхідність про витребування додаткових доказів по справі та залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки у неї існує юридичний інтерес до справи.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач згідно статті 22 ГПК України звернувся до суду з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, у звязку з чим намагається стягнути з відповідача, зокрема:

· суму донарахованих збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1839068,80 грн.;

·три процента річних в сумі 44319,20 грн. за період прострочення грошового зобовязання відповідно до вимог статті 625 ЦК України;

·пеню в сумі 53921,69 грн. за прострочення платежу за період з 01.08.2011року по 30.01.2012року, передбачену пунктом 20.2 Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочення платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

·подання іншого (ще одного) позову;

·збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

·обєднання позовних вимог;

·зміну предмета або підстав позову.

Додаткові вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1839068,80 грн., трьох процентів річних в сумі 44319,20 грн., не були заявлені в позові, не предявлені позивачем з дотриманням приписів статті 58 ГПК України, і стосуються іншого предмету та підстав позову. Оскільки позивачем не дотримано правил вчинення відповідної процесуальної дії під час збільшення розміру позовних вимог, таке збільшення тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, а саме - не приймаються судом до розгляду.

Вказана правова позиція визначена пунктом 3.11 З урахуванням викладеного, спір вирішується судом по суті у частинах заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача: суми страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн., вартості послуг з оцінки матеріальної шкоди в розмірі 15000 грн., пені в сумі 53921,69 грн. ( заявлена в позові - 42724,25 грн.) за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з 01.08.2011року по 30.01.2012року, та передбачену пунктом 20.2 згідно Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р.

До прийняття рішення по справі, відповідач використовуючи своє право, передбачене статтею 22 ГПК України надав суду клопотання про залучення до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «АСК «ІНГО Україна». Мотиви залучення третьої особи обґрунтовує наступними обставинами:

ьнаявністю Договору факультативного страхування ( КОВЕРТ НОТ) № ПМ/11050041 від 14.05.2011року, згідно якого при настанні страхового випадку за Договором, перестраховик зобовязується виплатити відповідачу частку збитку протягом 10-ти робочих днів після одержання страхового акта або рішення судового органу, на підставі якого відповідач зобовязаний виплатити страхове відшкодування позивачу (пункти 2.3,2.9 Договору перестрахування);

ьзгідно з пунктом 5.3 Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р. загальна страхова сума становить 80000000,00 грн. Стаття 30 Закону України «Про страхування», якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобовязаний укласти договір перестрахування. Страховики, які прийняли на себе страхові зобовязання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобовязань у перестраховиків резидентів або нерезидентів;

ьвраховуючи, що страхова сума за Договором значно перевищую 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу відповідача і сформованих вільних резервів та страхових резервів, відповідач, на виконання вимог статті 30 Закону України «Про страхування», перестрахував ризик виконання страхових зобовязань за Договором у перестраховика Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО-Україна»;

ьрішення суду по даній справі може вплинути на права та охоронювальні законом інтереси третьої особи по відношенню до позивача та відповідача, а тому відповідач наполягає на задоволенні свого клопотання.

У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО-Україна», слід відмовити за наступними обставинами:

·стаття 27 ГПК України передбачає, що третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду, який виносить з даного питання ухвалу з обовязковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа;

·наявність юридичного інтересу третьої особи до справи, повязано з певними обставинами, зокрема: чи буде у звязку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обовязки, або змінено її наявні права та/або обовязки, або позбавлено певних прав та/або обовязків у майбутньому;

·відповідач посилається на те, що відповідно до вимог пункту 2.3,2.9 Договору перестрахування частка участі Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО - Україна»у страховому покритті становить 97,5%, а тому саме перестраховик зобовязаний компенсувати частину збитків відповідачу після отримання судового рішення;

·однак ствердження відповідача спростовується тим, що у залежності від способу передачі ризиків договори перестрахування поділяються на факультативні (необовязкові) і облігаторні (обовязкові). За факультативним договором оригінальний страховик ( перестрахувальник) має право передати застраховані ним ризики іншому страховику, а інший страховик в свою чергу має право прийняти чи відмовитися від прийняття запропонованих ризиків;

·стаття 12 Закону України «Про страхування»та стаття 987 ЦК України встановлює, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування;

·посилання відповідача на статтю 30 Закону України «Про страхування»спростовується тим, що укладення договору факультативного перестрахування передбачає право страховика передати застраховані ним ризики іншому страховику. У будь-якому випадку, незалежно від сформованих вільних резервів та страховик резервів, страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страховиком у повному обсязі відповідно до договору страхування;

·таким чином, обовязок перестраховика сплатити відповідачу частини суми страхового відшкодування виникає не з рішення господарського суду безпосередньо, а з договору перестрахування, укладеного між перестраховиком та відповідачем. Тобто рішення по даній справі не вплине на права та обовязки перестрахувальника (Постанова Вищого господарського суду України від 20.03.2007року у справі №31/49).

Додатково відповідач звернувся до суду з клопотанням згідно вимог ст.ст. 22, 38 ГПК України витребувати від позивача додаткові докази, а саме:

Шправовстановлювальні документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності;

Штехнічні паспорти;дозволи на будівництво;

Шакти введення в експлуатацію.

Необхідність витребування вказаних доказів пояснює тим, що листом №39 від 19.05.2011року позивач повідомив відповідача про факт пожежі на підприємстві та звернувся з проханням надати інформацію про документи, необхідні для отримання страхового відшкодування. Керуючись пунктом 13.1 Договору, відповідач визначив перелік необхідних для виплати страхового відшкодування документів, про що негайно повідомив позивача листом № 135-014/11 від 26.05.2011року. Одним із необхідних документів для виплати страхового відшкодування було визначено акт введення в експлуатацію обєкта оцінки ( пункт 13 листа № 135-014/11 від 26.05.2011року).

Листом від 17.06.2011року (вих. №8), позивач повідомив відповідача, що запитуваний акт введення в експлуатацію не надається, оскільки на момент пожежі готовність обєкта, що зазнав найбільших пошкоджень, була 99%. Як зазначено в звіті про незалежну експерту оцінку майнової шкоди , завданої власнику теплично-оранжерейного комбінату ТОВ «Камелія PR», що підготовлений ТОВ «Експерт центр ТАНДЕМ»за замовленням позивача обєкт оцінки побудований, введений в експлуатацію та належить позивачу на праві приватної власності.

Відповідач стверджує про необхідність встановлення факту введення в експлуатацію та наявності правовстановлювальних документів на застраховане майно, оскільки згідно з пунктами 9.2.15,9.2.16 Договору страхове покриття не поширюється на обєкти незавершеного будівництва та обєкти, що перебувають у процесі будівництва та (або) монтажу. Тому за відсутністю актів введення в експлуатацію застрахованого майна, позивач не має права на отримання страхового відшкодування за Договором.

Доводи викладені відповідачем у клопотанні про витребування доказів спростовуються наступним:

§стаття 18 Закону України «Про страхування» визначає, що при укладенні Договору страхування, страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику;

§відповідач несе певні ризики повязані із укладенням Договору страхування, він скористався своїм правом щодо огляду обєкту страхування та витребував у позивача необхідні документи для аналізу та оцінки страховиком страхового ризику;

§ відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про страхування»при укладені договору страхування страхувальник зобовязаний надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

§ під час укладення Договору страхування позивачем на вимогу відповідача був наданий повний пакет документів про обєкти страхування. Відповідач прийняв документи, достатній для укладення договору, ніяких заперечень або пропозицій, зауважень позивачеві не надав;

§Договір був укладений 16.05.2011року, діє з 18.05.2011року та набирає чинності не раніше дати, наступної за датою страхового платежу. Страховий платіж було сплачено на користь відповідача 18.05.2010року у повному обсязі, тобто Договір набув чинності з 19.05. 2011року. Оскільки страховий випадок настав 19.05.2011року, позивач був позбавлений можливості побудувати нові обєкти, які ще не були введені в експлуатацію.

З урахуванням викладеного у задоволені клопотання відповідача про витребування від позивача додаткових доказів у вигляді правовстановлювальних документів на підтвердження державної реєстрації права власності, технічних паспортів, дозволів на будівництво та актів на введення в експлуатацію, слід відмовити.

Позов мотивовано тим, що 16.05.2011року. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія PR», далі Страхувальник, та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЗДОРОВО», далі Страховик, було укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р., далі Договір. Згідно загальних положень Договору, встановлених в пункті 3.1 визначено, що Страховик узяв на себе зобовязання виплати страхове відшкодування на умовах і в розмірі, передбачених Договором, а Страхувальник зобовязується вчасно і в повному обсязі сплатити страхові платежі і виконувати інші умови Договору.

Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, що включає в себе теплиці, склади, адміністративну будівлю та інші будівлі споруди Страхувальника, перелічені в пункті 5.1 Договору, далі Застраховане майно. До переліку страхових ризиків за Договором, відповідно до пункту 8.1 включено також і пожежу.

Сторонами встановлено, що страховим випадком за Договором є пошкодження, знищення ( повна загибель) та (або) втрата Застрахованого майна внаслідок настання події ( страхового ризику), що фактично відбулася в період дії Договору, з настанням якої виникає зобовязання Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику, в тому числі внаслідок пожежі, як це вказано в пункті 5.6 Договору.

Пунктом 7.1 Договору сторонами встановлено, що договір діє з 18.05.2011року та набирає чинності не раніше дати, наступної за датою страхового платежу. Оскільки страховий платіж було сплачено Страхувальником на користь Страховика 18.05.2010року, то вказаний Договір набрав чинності саме з 00 год. 00 хвил. 19.05. 2011року.

Матеріали справи свідчать про те, що 14 год. 20 хвил. в будівлі сортувального цеху №2 Страхувальника, який знаходиться за адресою: вул. Слави, 25, в с. Княжичі Броварського району Київської області, що належить до Застрахованого майна, слалася пожежа. Внаслідок пожежі вогнем було пошкоджено приміщення сортувального цеху №2, знищено виробниче обладнання, яке знаходилося у вказаних приміщеннях на момент виникнення горіння, пошкоджено скління, інженерні комунікації теплиць №3 та №5, а також продукцію виробництва (квіти), що були у теплицях, розташованих поруч із будівлею сортувального цеху №2.

За фактом пожежі 20.05.2011року було складено комісійний акт, відповідно до якого було визначено наслідки пожежі та встановлено її причини коротке замикання електромережі. За змістом висновку по дослідженню причин пожежі Головного управління МНС України в Київської області від 23.05.2011року вбачається, що причиною пожежі в будівлі сортувального цеху №2 Страхувальника могло бути коротке замкнення на дільниці приміщення для обезметалювання води. В разі настання страхового випадку Страхувальник зобовязаний негайно, як тільки стане відомо, повідомити Страховика та відповідні компетентні органи, як це зазначено в пунктах 12.1.1 та 12.1.2 Договору), та надати Страховику всі необхідні документи, згідно пункту 13 Договору, що містять інформацію про місце, обставини настання страхового випадку.

В свою чергу, Страхувальник протягом ( двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, повинен вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування (пункт 10.2.2 Договору).

За умовами Договору Страхувальник повідомив Страховика у встановлені строки, а також надав необхідні документи для виплати страхового відшкодування. Так, листом №39 від 19.05.2011року Страхувальник повідомив Страховика про настання страхового випадку та просив останнього надати інформацію щодо необхідних документів для отримання страхового відшкодування. 26 травня 2011року Страховик надав Страхувальнику перелік документів для отримання страхового відшкодування. 17 червня 2011року Страхувальник надіслав на адресу Страховика усі необхідні документи щодо страхового випадку та відповідні пояснення згідно розділу 12 Договору, та додаткові документи запитувані Страховиком у листі №135-014/11 від 26.05.2011року.

Тобто, після настання страхового випадку Страхувальник виконав всі необхідні дії передбачені Договором та Законом України «Про страхування». Пунктами 15.8 -15.9 Договору Страховик зобовязаний здійняти виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, протягом найкоротшого терміну, але не пізніше 20 календарних днів, починаючи з дня надання Страхувальником усіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку, а вразі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це Страхувальника з обґрунтуванням причин відмови протягом 5 робочих днів, але не пізніше 20 календарних днів починаючи з дня надання Страхувальником останнього усіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку. При цьому, в разі необхідності продовження строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування ( але не більше ніж на 60 календарних днів) Страховик зобовязаний письмово повідомити про таке продовження строків Страхувальника ( пункт 15.10 Договору). До наступного часу Страховик не вчинив жодних дій щодо суми страхового відшкодування.

Відповідно до вимог пункту 15.4 Договору, у випадку неможливості встановлення причин і розміру завданих збитків, Страховик має право звернутися до незалежних експертів для розслідування причини настання страхового випадку та виникнення певних наслідків. Страховиком не було призначено експертизу за наслідками пожежі, настання страхового випадку та виплати певної суми страхового відшкодування Страхувальнику.

Страхувальник звернувся до незалежного експерта ТОВ «Експерт-центр ТАНДЕМ»(сертифікат №9320/10 виданий Фондом державного майна України від 12.02.2010року з метою проведення незалежної експертної оцінки майнової шкоди, завданої йому внаслідок пожежі. Згідно долученого до матеріалів звіту вказаної установи про незалежну експертну оцінку, Страхувальнику за наслідками пожежі завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3046540,44 грн.

Пунктом 5.1 Договору, безумовна франшиза за договором становить 100000,00 грн., а загальна сума дорівнює 80000000,00 грн. ( пункт 5.3 Договору). Страховик не виконав своїх обовязків за Договором добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р. щодо виплати суми страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн. ( 3046540,44 грн. майнової шкоди 100000,00 грн. франшизи). У жовтні 2011року Страхувальник звернувся до Страховика про виплату суми страхового відшкодування, на що Страховиком було надіслано листа № 264-014/11 від 20.10.2011року відмовив у виплаті вказаної суми. На підставі викладеного, позивач з посиланням на ст.ст. 12, 16, 18, 21, 25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 509, 526, 979, 987, 988 ЦК України та ст. 354 ГК України намагається стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн.

Відповідно до пункту 20.2 Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р. передбачена пеня в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки. З урахуванням збільшення розміру позовних вимог, пеня на час розгляду спору по суті складає 53921,69 грн. за період з 01.08.2011року по 30.01.2012року, на стягнені якої позивач і наполягає. Під час незалежної оцінки позивачем було сплачено експертної установі 15000 грн. за надання вказаних послуг, на стягненні яких позивач також наполягає.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому згідно вимог ст.ст. 16, 20, 21 Закону України «Про страхування», приписів статей 627, 629, 979, 980, 981 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 354 ГК України, він вважається укладеним.

Стаття 16 Закону України «Про страхування», із змінами та доповненнями визначає поняття договору страхування. Так, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вказана норма кореспондується з вимогами статей 979 ЦК України та статтею 354 ГК України.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком( стаття 25 Закону України «Про страхування».

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Свої зобовязання за Договором добровільного страхування майна юридичних осіб № 1100924 від 16.05.11р. відповідач не виконав, суму страхового відшкодування на адресу позивача не перерахував. Тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія PR»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО»про стягнення з останнього суми страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вказаної нормі права. Оскільки мало місце несвоєчасна виплата суми страхового відшкодування, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія PR»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО»щодо стягнення з останнього пені, передбаченої пунктом 20.2 Договору в сумі 53921,69 грн. за період з 01.08.2011року по 30.01.2012року, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Під час проведення незалежної експертної оцінки, позивачем було сплачено 15000 грн., які розглядаються судом, як витрати повязанні з наданням таких послуг. Докази у справі свідчать про сплату наданих послуг, а тому вони заявлені обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 56658,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЗДОРОВО», згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України. Позивач зайво перерахував на користь державного бюджету згідно платіжного доручення №10805 від 02.12.2011року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 3582,00 грн., а тому на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», він підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 16, 20, 21 Закону України «Про страхування», ст. ст. 526, 599, 627, 629, 979, 980, 981 ЦК України, ст.ст. 55, 180, 181, 193, п. 6 ст. 232, 354 ГК України, ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 36, 38, ч.3 ст. 43, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія PR»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО»задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО», м. Київ, 03150, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 172, офіс 620, п/р 26505057000012 у філії «Розрахунковий центр»ПАБ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 320649, код ЄДРПОУ 33637321, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія PR», 07455, Київська область, Броварський район,с. Княжичі, вул. Слави, буд 25, код ЄДРПОУ 32183781, суму страхового відшкодування в розмірі 2946540,44 грн., пеню в сумі 53921,69 грн., витрати повязані з незалежної експертною оцінкою в розмірі 15000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 56658,00 грн., видавши наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Камелія PR», 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд 25, код ЄДРПОУ 32183781, зайве сплачений згідно платіжного доручення №10805 від 02.12.2011року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 3582,00 грн. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючого судді Підченко Ю.О.

Судді Бойко Р.В.

Любченко М.О.

Повне рішення складено - 29.02.12р.