Рішення № 21862652, 07.03.2012, Волноваський районний суд Донецької області

Справа №2-1454 (2011)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха 07 березня 2012року

Волноваський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Гальченко І.В.

при секретарі - Сєрих І.С.

з участю позовича, його представника ОСОБА_1, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, яким просить стягнути з відповідача заподіяну його протизаконними діями матеріальну шкоду у сумі 2.982грв.53коп., і моральну шкоду в сумі 50.000грв., мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2011р. біля 18.10 годин у м.Волноваха по вул. Леніна з вини відповідача, який при керуванні належним йому автомобілем ВАЗ-21101 держномерний знак НОМЕР_1, скоїв наїзд на його малолітню доньку - пішохода, тобто сталася ДТП, яка сталася тому, що водій - відповідач порушив вимоги правил дорожнього руху, що привело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого його дочці спричинені тілесні ушкодження і спричинена матеріальна шкода в сумі позову витрати на її лікування, яку він просить стягнути з відповідача, як із власника джерела підвищеної небезпеки і водія суму шкоди; і також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, яку мотивував тим, що дитина досі лікується, перенесла шок, дуже злякалася, він також злякався за життя і здоровья дочки, незручності у зв*язку з травмою, дося лікує доньку, у якої погіршився стан здоровья (а.с.2, 31-32).

В судовому засіданні позивач та його представник на позові наполягають, показали суду, що у зв*язку з винними діями відповідача сталася ДТП, просив стягнути матеріальну і моральну шкоду, показав, що дочка 02.03.2004р.н., вона зі старшею сестрою гуляла у дворі школи-інтернат, старша дочка не побачила, як молодша перелізла паркан і побігла через дорогу, де її збив авто відповідача, який одразу з місця пригоди зник, вважає, що він винний у ДТП і крім того він власник авто, тобто джерела підвищеної небезпеки, донька дотепер лікується і буде лікуватися вподальшому. Зі ступеням тяжкості тілесних ушкоджень у дочки (легкі тілесні ушкодження) згідно висновку судово-медичної експертизи згоден, але невідомо що буде зі здоровьям її вподальшому.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, згоден сплатити матеріальну шкоду по чекам, але за мінусом добровільних виплат батьків дитини лікарні в сумі 860грв., моральну шкоду згоден сплатити 2000грв., тим більше що 1000грв. за лікування він вже сплатив добровільно; показав суду, що він визнанним у ДТП не визнаний, оскільки його провину у ДТП немає, бо дитина безпосередньо перед його авто бігла через дорогу, він загальмував, але правим крилом зачепив дитину, від чого вона впала, одразу розгубився і поїхав, але майже одразу повернувся на місце пригоди. За те, що він поїхав з місця ДТП його було притягнуто до адмінвідповідальності. Але встановлено, що причиною ДТП стало порушення вимог правил дорожнього руху дитиною-пішоходом, за якою не встежила сестра, а батьки кинули без догляду на вулиці. Вважає що у ДТП його провини немає, до кримінальної чи адміністративної відповідальності він не притягувався, але як власник авто згоден сплатити за лікування та 2000грв. моральної шкоди, не більше.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, матеріали адмінсправи №3-1449 (2011) про притягнення відповідача до адмінвідповідальності, матеріали перевірки СУ ГУМВСУ в Донецькій області №79, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково по наступних підставах.

Згідно зі ст.ст.1166, 1167 ЦК України у випадку заподіяння шкоди особа, винна в її заподіянні, повинна відшкодувати заподіяні цим матеріальні та моральні збитки.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (у данному випадку відповідач керував авто на підставі генерального доручення) володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 16.05.2011року о 18.10 годині у м.Волноваха по вул.Леніна в районі будинку №45 відповідач, керуючи на підставі генерального доручення автомобілем ВАЗ-21101 держномерний знак НОМЕР_1 (а.с.94-95), після того як скоїв наїзд на пішохода, з місця пригоди скрився, чім порушив вимоги п.2.10 ПДР України і скоїв правопорушення, яке передбачено ст.122-4 КпАП України.

Постановою Волноваського райсуду від 15.08.2011року він визнан винним у скоєні вказаного правопорушення (а.с.92).

По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди слідчим відділенням відділу внутрішніх справ по розслідування ДТП ГУМВСУ в Донецькій області проводилася перевірка, за результатами якої винесено постанову від 16.06.2011року про відмову у порушенні кримінальної справи у зв*язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу злочину (згідно з вимогами ст.6 п.2 КПК України (а.с.12, 91). Органами досудового слідства було встановлено, що під час ДТП відповідач, керуючи автомобілем, скоїв наїзд на малолітню ОСОБА_4, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження (а.с.78-07, матеріали перевірки №79).

Вказана постанова слідчого органу ніким не оскаржувалася, тобто вона має законну силу.

Тобто винним у данній ДТП відповідач визнаний не був. Його вина не встановлена.

До адміністративної відповідальності він за ст.124 КпАП України не притягувався.

Відповідно до вимог ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по кримінальній (чи адміністративній) справі, яке набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ.

Таким чином у даному випадку вина водія - відповідача не встановлена и не доведена.

Але відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки, яким він керував під час скоєня ДТП (а.с.94-95).

Позивач є батьком дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), на яку під час ДТП за участю відповідача було скоєно наїзд і їй були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровья у вигляді ссадин м*яких тканів голови, тіла, кінцівок, струс головного мозку (а.с.96-97). І він згідно наданих ним документів витратив на лікування дочки 2851грв.61коп. (а.с.5-10, 33-37), що складає суму матеріальної шкоди, яку позивач і просить стягнути на його користь.

Але з наданих документів позивачем на сплату ним на вказану суму витрат на лікування є три квітанції (сплата за три рази) про сплату ним добровільного пожертвовання на користь лікарні в розмірі на загальну суму 860грв. (280грв.+280грв.+300грв. =860грв. - а.с.36).

Суд вважає, що оскільки вказана сума не була сплачена на лікування потерпілої, то вона не може бути розцінена судом як витрати на лікування постраждалої і тому в цій частині вказана сума не може бути стягнута з відповідача.

Тому з відповідача (оскільки він є власник джерела підвищеної небезпеки і позивачеві заподіяна шкода і він зобов'язаний відшкодувати заподіяний його винними діями шкоду (ст.1187 ГК України) на користь позивача слід стягнути у рахунок відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 991грв.61коп. (2851грв.61коп. мінус 860грв. - сума добровільного пожертвування позивача лікарні і мінус ще 1000грв., яку відповідач добровільно сплатив позивачу у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (а.с.27, 74).

У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнуння матеріальної шкоди слід відмовити у зв*язку з їхньою необгрунтованістю.

Крім того з відповідача слід стягнути на користь позивача на відшкодування завданої йому моральної шкоди 2.000грв., оскільки постраждала малолітня дитина, під час ДТП вона злякалася за своє життя, їй заподіяні легкі тілесні ушкодження, вона лікувалася, змінився ритм її життя і життя її батька (позивача по справі). Але суд вважає, що сума моральної шкоди позивачем необгрунтовано завищена і не доведена.

У задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити у зв*язку з необгрунтованістю.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати судовий збір в сумі 107грв.30коп.

На підставі ст.ст.1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди 991грв.61коп., у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 2.000грв., а усього 2.991грв.61коп. (дві тисячі дев*ятсот дев*яносто одну грв.61коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв*язку з необгрунтованістю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 107грв.30коп. на розрахунковий рахунок №31213206700179 у банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, код ЄДРПОУ (банку) 34686799, код ЄДРПОУ (суду) 37980308 до державного бюджету Волноваського райсуду, код класифікації і доходів бюджету -22030001.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна і резолютивна частини в судовому засіданні 07.03.2012року в присутності сторін.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано суддею 12.03.2012року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: