Рішення № 21859804, 23.02.2012, Миронівський районний суд Київської області

23.02.2012 Справа № 2/1017/41/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/1017/41/2012

13 лютого 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу,

У С Т А Н О В И В :

представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 5 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даним договором було застраховано автомобіль марки «Opel Kadett», номерний знак НОМЕР_2, належний ОСОБА_3.

14 листопада 2008 року відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ-21113, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім»я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода відповідно до норм чинного законодавства була визнана страховою, а тому 23.01.2009 року було винесено наказ № 240 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування. 26 січня 2009 року позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 4549,65 грн.

В добровільному порядку вказані витрати не були відшкодовані відповідачем, а тому позивач просив в судовому порядку стягнути вказану суму коштів, понесені судові витрати та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, в поясненнях послався на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково пояснив, що відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому вона є тією особою, яка зобов»язана відшкодувати страховій компанії витрати, понесені в зв»язку з настанням страхового випадку.

Відповідач позов визнала частково. Не заперечуючи факту спричинення нею майнової шкоди, вважає, що розмір страхового відшкодування є завищеним. Огляд пошкодженого автомобіля страховою компанією проведено без її участі, а тому має сумніви у проведених розрахунках, не погоджується з визначеним розміром страхового відшкодування. Крім цього, заперечує проти стягнення з неї витрат на правову допомогу, оскільки представник позивача ОСОБА_4 представляє інтереси позивача на підставі довіреності, а представництво є безкоштовним. Погоджується відшкодувати позивачу збитки в розмірі 2682,61 грн. та 188,20 грн. сплаченого ним судового збору. У зв»язку з скрутним матеріальним становищем просить суд розстрочити виконання прийнятого рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані ними документи і матеріали, всебічно та повно з»ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об»єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 5 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3264780. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Opel Kadett», номерний знак НОМЕР_2, належний ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РМС № НОМЕР_3. Вказаним транспортним засобом ОСОБА_2 керував на підставі тимчасового реєстраційного талону, виданого Мироніввським МРЕВ ДАІ 01.12.2007 року. В переліку страхових випадків за договором вказано, в тому числі, ДТП. (а.с. 7).

14 листопада 2008 року близько 12 години 45 хвилин відповідач, рухаючись автомобілем марки «ВАЗ-21113», державний номер НОМЕР_1, в селі Острів Рокитнянського району Київської області по вулиці Білоцерківській здійснила зіткнення зі застрахованим автомобілем, яким керував ОСОБА_2 Автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

За ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника та страхового акта.

16 грудня 2008 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про факт настання випадку, в якій просив виплатити страхове відшкодування. Дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, в зв»язку з чим позивачем проведено розрахунок страхового відшкодування. Згідно довідки №1 від 19 грудня 2008 року розмір збитку та розмір страхового відшкодування склав 4549,65 грн. 23 січня 2009 року позивачем було видано наказ № 240 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 (а.с., а.с. 29,30).

26 січня 2009 року страхувальнику ОСОБА_2 сума страхового відшкодування в розмірі 4549,65 грн. була перерахована, що підтверджується платіжним дорученням № 397.

Позивач сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, укладеним з ОСОБА_2, і в силу вказаного закону до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 11 грудня 2008 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 30 гривень. Постанова судді Миронівського районного суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрала чинності та є обов»язковою для суду з питань чи мали місце дії, наслідком яких було настання страхового випадку та сплата страхового відшкодування, та чи вчинені вони саме відповідачем. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач є відповідальною за збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 14 листопада 2008 року, автомобілю, застрахованому позивачем. Страховик попередньо провів виконання за страховим зобов»язанням, виплативши страхове відшкодування, і в зв»язку з цими обставинами у нього виникло право регресу до заподіювача страхувальнику шкоди.

Безпідставними являються твердження відповідача про те, що вона не була присутньою при проведенні огляду пошкодженого застрахованого автомобіля для визначення розміру збитку, заподіяного автомобілю, в зв»язку з чим визначений у такий спосіб розмір збитку не може братися до уваги.

Встановлено, що про проведення оцінки транспортного засобу відповідач повідомлялася телеграмою, яка була вручена їй олсобисто 19.11.2008 року. Вказані обставини підтверджуються службовим повідомленням телеграфіста від 19.11.2008 року.

Оспорюючи розмір фактичних витрат, здійснених як страхова виплата, відповідач лише припустила, що їх розмір є завеликим, проте вказаних обставин не довела.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу являються необґрунтованими, виходячи з наступного.

ОСОБА_4, який є суб»єктом підприємницької діяльності, брав участь у судовому засіданні при розгляді справи у статусі представника позивача на підставі довіреності від 04.11.2011 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом цивільної справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно з положенням статті 84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Вказані витрати є витратами, пов»язаними з розглядом справи.

На підставі частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати.

За змістом зазначених норм закону витрати, пов»язані з оплатою участі у справі представника сторони, навіть якщо він є адвокатом чи фахівцем у галузі права, не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому статтею 88 ЦПК України.

Що стосується витрат на підготовку позовної заяви, то в підтвердження тих обставин, що вони були понесені скаржником, не надано суду письмових доказів як і доказів щодо розміру вказаних витрат.

При подачі до суду заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 188 гривень 20 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 183/з52 від 9 грудня 2011 року. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В силу ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи майновий стан відповідача, яка не працює, а також розмір страхового відшкодування, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на 10 місяців до 13 грудня 2012 року зі сплатою 473,78 грн. щомісячно.

На підставі викладеного, ст.ст. 979, 985, 988, 990, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 61, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу сплачену за страховим зобов”язанням суму в розмірі 4549 грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп., всього 4737 грн. 85 коп.( чотири тисячі сімсот тридцять сім гривень вісімдесят п”ять копійок).

Решту вимог залишити без задоволення.

Розстрочити виконання рішення ОСОБА_1 на 10 місяців з 13 лютого 2012 року по 13 грудня 2012 року шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 473 грн. 78 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеліційної скарги протягом десяти днів з часу проголошення.

Суддя підпис Л.О. Капшук