Рішення № 2185145, 04.09.2007, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22-6361/2007 р. Головуючий у 1 інстанції

Семіряд І.В.

Категорія 34 Доповідач Прокопчук Л.М .

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2007 р. м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: судді Прокопчук Л.М. Суддів Жданової B.C., Могутової Н.Г. При секретарі Білявській І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна, визнання права власності на частину квартири, вселення та визнання порядку користування квартирою, третя особа - орган опіки та піклування - Пролетарська районна рада в м. Донецьку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2006 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. Посилалась нате, що вона знаходилася з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 1997 року по 10 квітня 2006 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Під час шлюбу 14.04.2005 року вони придбали на ім'я відповідача квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат: однії ізольованої - площею 13, 6 кв. м. , двох суміжних - 16, 3 та 13, 1 кв. м. Просила визнати за нею право власності на Уі частину квартири, вселити її та сина в квартиру, визнати порядок користування квартирою, виділивши їй та сину в користування дві суміжні кімнати, а відповідачу - ізольовану кімнату - 13, 6 кв. м.

30 січня 2007 року позивачка доповнила позовні вимоги: просила розділити автомобіль вартістю 149910 грн, який було придбано 01.12.2003 року за кредитним договором. На момент припинення шлюбних відносин з 11.03.2006 р. сума сплаченого кредиту за автомобіль становить 77192 грн. 05.09.2006 р. відповідач автомобіль продав. Просила стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину вартості автомобіля, сплаченої за час шлюбу, тобто 38596 грн.

6 грудня 2006 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання права власності на спірну квартиру за ним, посилаючись на те, що квартира придбана за кошти, отримані за кредитним договором в сумі 18000 дол. США, що становить 95400 грн. З моменту отримання кредиту до його повного погашення в листопаді 2006 року використовувалися належні йому грошові кошти, оскільки позивачка не працювала, тому просив визнати право власності на квартиру за ним.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 червня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, вселення та визначення порядку користування квартирою відмовлено. Задоволено її позов про стягнення на її користь 14 частини вартості автомобілю, виплачену подружжям в період знаходження в шлюбі,

що становить 38596 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений, за ним визнано право власності на спірну квартиру. Право власності ОСОБА_1 на 1/20 частку квартири припинено з виплатою їй 7070 грн.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.01.1997 р. по 16.03.2006 р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 01.12.2003 року на ім'я відповідача вони придбали автомобіль Шкода вартістю 149910 грн. При цьому ОСОБА_2 провів передоплату атомобіля в сумі 20835 грн., а остаточну суму 129075 грн. покупець вносить за рахунок банку. На придбання автомобіля ОСОБА_2 взяв банковский кредит в розмірі 24702 дол США. 05.09.2006 року автомобіль був знятий з реєстрації для реалізації.

14.04.2005 р. на ім'я відповідача вони придбали квартиру АДРЕСА_1 за 95400 грн. На придбання квартири банком був наданий кредит 18000 дол. США. Кредит за придбання квартири було повністю сплачено 07.11.2006 p., а за придбання автомобіля -04.09.2006 р. За період шлюбу кредитним установам було сплачено в погашення кредитів на придбання квартири 1731, 49 дол. США, за автомобіль - 77192 грн. Вказані кошти суд визнав спільними сумісними коштами і виходячи з цього прийшов до висновку про те, що частка позивачки в грошовому вигляді в вартості автомобіля становить 38596 грн., а в вартості квартири - 865, 73 дол. США, що становить 4, 8% від вартості квартири. Квартира розташована на другому поверсі, розділити її в натурі не можна. Позивачка забезпечена іншим житлом. Виходячи з наведеного, а також того, що доля позивачки в квартирі становить 1/20 частину, суд припинив право власності позивачки на квартиру. Вартість квартири суд визначив згідно довідки центру нерухомості - 22000 дол. США.

Висновок суду про те, що позивачці належить 1/20 частина спірної квартири відповідає обставинам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира придбана не за рахунок спільних сумісних коштів сторін, а за рахунок кредиту в сумі 3 8000 дол США, що відповідає 95400 грн. За час шлюбу подружжям повернуто банківській установі кредит за квартиру в сумі 1731, 49 дол США. Решту суми кредиту відповідач повернув після розірвання шлюбу. Доля позивачки у сплаченої вартості квартири становить 865, 73 дол США, що у відсотковому співвідношенні складає 4, 8 % (1731, 49 х 100 : 18000 : 2), або 1/20 частину. З огляду на зазначене не може бути прийнятий до уваги довід апеляційної скарги про те, що позивачці належить 14 частина квартири, оскільки квартира не була придбана на спільні сумісні кошти.

Разом з тим з висновком суду про те, що слід припинити право власності позивачки на належну їй частину квартири, погодитись не можна.

Відповідно зі  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач не звертався до суду з позовом про припинення права власності позивачки на її долю у спірній квартирі. Він звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на зазначену квартиру з тих підстав, що вона була придбана ним за його особисті кошти, не заявляв позов про розподіл майна. Тому висновок суду про те, що слід припинити право власності позивачки на належну їй частину в квартирі не відповідає вимогам закону.

З огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири та позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на квартиру слід задовольнити частково, визнавши, що позивачка має право власності на 1/20 частину, а відповідач - на 19/20 частини спірної квартири.

Підлягають задоволенню вимоги позивачки про вселення її разом з сином у спірну квартиру, оскільки вона є власником частини квартири. Той факт, що вона зареєстрована та має право власності на частину іншого жилого приміщення, не позбавляє її права на вселення в спірну квартиру, оскільки відповідач, перешкоджаючи їй в користуванні квартирою, порушує її право власності.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення порядку користування приміщенням квартири слід відмовити, оскільки доля позивачки в квартирі складає 1/20 частину, а розміри жилої площі кімнат квартири становлять 13, 6 кв.м. , 16, 3 кв.м. та 13, 1 кв.м. , що унеможливлює встановлення порядку користування.

З висновками суду про те, що сторонами за час знаходження в зареєстрованому шлюбі виплачено 77192 грн. за автомобіль, погодитись не можна.

Згідно з матеріалами справи вартість авомобіля Шкода, придбаного 01.12.2003 року, становить 149910 грн., або 28115, 15 дол США (по курсу НБУ на 03.12.2003 р. 1 дол США = 5.332 грн.). При цьому в якості передоплати внесено 20835, 00 грн., а 129075, 00 грн - за рахунок банку (а.с. 122). Для придбання автомобіля відповідач отримав кредит 03.12.2003 р. в сумі 24702 дол США (а.с. 189) під заставу вказанного автомобіля (а.с. 142). Згідно довідки банку кредит погашено 04.09.2006 p., залишок кредиту, який відповідач сплатив самостійно, складає 10302, 40 дол США (а.с. 156). Сума сплачена позивачкою за період шлюбу складає: (28115, 15 дол США - 10302, 40 дол США) : 2 = 8906, 38 дол США. Офіційний курс долара США за даним Національного банку на 04.09.2006 року становить 505 грн. за 100 доларів США, а тому доля позивачки складає: 8906, 38 х 505 = 44977, 19 грн.

Відповідачем внесено на депозитний рахунок територіального управління Держаної судової адміністрації в Донецькій області 45666 грн. (а.с. 208). З зазначеної суми 44977, 19 грн. слід виплатити позивачці, а решту суми 688, 81 грн. повернути відповідачу.

У відповідності із ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачкою був внесений судовий збір в розмірі 102 грн. її вимоги підлягають задоволенню в сумі 52047, 19 грн.(44977, 19 + 7070). 1 % від зазначеної суми становить 520, 47 грн., тому з позивачки на користь держави слід стягнути 418, 47 грн. (520, 47 - 102, 00). Відповідачем був сплачений судовий збір в сумі 954 грн., вартість 19/20 квартири складає 134330 грн., вартість частки автомобіля 44977, 19 грн., а всього 179307, 19 грн., що перевищує максимальний розмір встановлений ст. 3. Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" - 1700 грн., тому з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 746 грн. (1700 - 954).

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 червня 2007 р. скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна, визнання права власності на частку квартири, вселення та визнання порядку користування квартирою та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/20 частину квартиру АДРЕСА_1 та вселити її та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у вказану квартиру В задоволенні позову про встановлення порядку користування квартирою відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на зазначену вище квартиру задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_2 вправо власності на 19/20 частини квартири АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна - автомобіля марки Skoda Super Comfort 18|110 kw OTD, визнавши право позивачки на 1/2 частину коштів від вартості автомобіля, виплачену подружжям в період знаходження в шлюбі в сумі 44977, 19 грн., провести виплату вказаної суми ОСОБА_1за рахунок внесеної ОСОБА_2 суми на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Донєцьісій області р/р 37317004001000b УДК в Донецькій області, код ОКПО 26288796, МФО 834016 згідно квитанції від 19.06.2007 року. Решту внесеної суми 688, 81 грн. повернути ОСОБА_2.

Стягнути на користь держави судовий збір: з ОСОБА_1 в розмірі 418, 47 грн.; з ОСОБА_2 - 746 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.