Рішення № 21843942, 24.02.2012, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

провадження № 2/2517/147/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю представників сторін адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачки вказуючи на те, що бувша дружина ОСОБА_4 обмежує його право володіння та користування легковим автомобілем марки CITROEN XSARA, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, унаслідок чого він поніс витрати у сумі 20438 грн. 71 коп. за договором найму іншого автомобіля від 18.11.2010 року, а тому і просить суд стягнути з відповідачки цю суму майнової шкоди та моральну шкоду, посилаючись на положення ст.ст. 22, 23, 321 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов із наведених вище підстав, а представник відповідача у повному обсязі заперечив проти задоволення позову, про що надали суду відповідні пояснення.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку відмовити позивачу в задоволенні вимог до відповідачки, з таких підстав.

Судом установлено, що сторони у даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали 25 травня 2010 року, після чого в судовому порядку були вирішені питання щодо спільно нажитого майна.

Так, рішенням Прилуцького міськрайсуду від 07 жовтня 2010 року зокрема вирішено: Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину автомобіля марки CITROEN XSARA реєстраційний номер НОМЕР_2. Зобов”язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 перешкоди в користуванні автомобілем марки CITROEN XSARA реєстраційний номер НОМЕР_2 та надати йому зазначений автомобіль в користування (а.с.30-32).Отже, вищеназваним судовим рішенням було визнано за сторонами право спільної часткової власності (по ? частці кожному) на вищеназваний автомобіль, але не було вирішено між сторонами питання щодо порядку здійснення права спільної часткової власності за правилами ст.ст. 358, 367 ЦК України, тобто: - за домовленістю між співвласниками про порядок (черговість) користування неподільною річчю (автомобілем), - чи у судовому порядку про його (автомобіля) реальний розподіл шляхом визнання права власності за одним із співвласників зі сплатою грошової компенсації іншій стороні.

Лише 29 грудня 2011 року рішенням Прилуцького міськрайсуду (яке не набрало законної сили і оскаржується в апеляційному порядку) було здійснено поділ спільного майна подружжя ОСОБА_3, зокрема, спірний автомобіль CITROEN XSARA реєстраційний номер НОМЕР_2 виділено на праві власності ОСОБА_4 з припиненням права власності на ? його частину за ОСОБА_3 та стягненням на користь останнього відповідної грошової компенсації (а.с.39).

Отже, судом установлено, що на час виникнення спірних правовідносин (18 листопада 2010 року), коли позивач ОСОБА_3 заключив договір найму іншого транспортного засобу, сторони у даній справі як співвласники спірного автомобіля - не мали між собою домовленості про порядок користування чи розподілу спірної автомашини, а тому за правилами ст.ст. 356, 358 ЦК України мають рівне право в користуванні майном (автомобілем) який перебуває у їх спільній частковій власності.

За таких обставин, коли сторони не подали суду доказів про термін часу (по днях, тижнях, місяцях чи роках) почергового користування співвласниками (сторонами) спірним автомобілем CITROEN XSARA реєстраційний номер НОМЕР_2, не заслуговують на увагу і доводи позивача про стягнення на його користь з відповідачки витрат згідно договору найму іншого автомобіля від 18.11.2010 року чи моральної шкоди - за недоведеності їх заподіяння. Також позивач не довів, що на час виникнення спірних правовідносин (18.11.2010 року) саме він, а не відповідачка, повинен був користуватись спірним автомобілем, а тому суд не вбачає правових підстав зробити висновок про заподіяння у даному разі будь-якої шкоди позивачу ОСОБА_3 з вини відповідачки ОСОБА_4, оскільки в порядку ст.ст. 358, 367 ЦК України не було установлено між сторонами порядку здійснення права спільної часткової власності за домовленістю між ними чи у судовому порядку.

Вищенаведене вказує про відсутність підстав виникнення цивільного обов”язку відповідачки ОСОБА_4 передбачених ст.11 ЦК України, зокрема ч.2п.3 цієї норми права, що свідчить про безпідставність і необгрунтованість вимог позивача в заподіянні йому з вини відповідачки будь-якої майнової чи моральної шкоди, а тому, ОСОБА_3 необхідно відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Білокур В.І.