Рішення № 21840227, 06.03.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-2000/11

РІШЕННЯ

іменем України

"06" березня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ВАТ НАСК «Оранта»- Костенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16 липня 2011 року на 121 км.+800 м. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв відповідач, керуючи автомобілем «Опель Вектра», реєстр. номер НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3.»б», 12.1 ПДР України проявив необачність до дорожньої обстановки, що склалася, та її змінам, не обрав безпечну швидкість руху в даних дорожніх умовах, в результаті чого не впорався з керуванням свого транспортного засобу та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Транзит 2.5», реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правого наколінника та легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку з раною в області лоба, саден в області нижньої кінцівки.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності по амністії.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав матеріальних збитків, що виразилися у витратах на лікування, витратах на проїзд до лікувального закладу й в зворотньому напрямку, супутніх витратах, а всього в розмірі 8 030,33 грн.

Крім цього позивач зазнав моральних страждань, повязаних з:

-фізичним болем внаслідок ушкодження здоровя, нервовими потрясіннями;

- порушенням нормального ритму життя;

-пошкодженням належного його сімї автомобіля.

Грошовий еквівалент моральної шкоди оцінив в 15000 грн.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки та моральну шкоду.

Ухвалою суду від 12 грудня 2011 року до участі в розгляді справи в якості відповідача залучено ВАТ НАСК «Оранта».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнили вимоги, надавши суду уточнений позов в якому зменшили розмір позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків до 4280,93 грн. Вказані збитки просили стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»в повному обсязі.

Також просили розподілити між відповідачами обовязок щодо відшкодування моральної шкоди, стягнувши в якості відшкодування з ВАТ НАСК «Оранта»2550 грн., а з ОСОБА_4 решту шкоди в розмірі 12450 грн.

Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» - Костенко С.О. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив, проте раніше надав суду письмові заперечення проти первісного позову.

Свої заперечення обґрунтовував тим, що він не є належним відповідачем по справі.

Також вказував на те, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди є безпідставними та не доведеними належними доказами, а тому просив відмовити позивачу в задоволенні його позову.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_4

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ВАТ НАСК «Оранта»- Костенка С.О. дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_1 за №5448/1821, матеріали кримінальної справи №11110265 по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 16 липня 2011 року на 121 км.+800 м. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв відповідач, керуючи автомобілем «Опель Вектра», реєстр. номер НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3.»б», 12.1 ПДР України проявив необачність до дорожньої обстановки, що склалася, та її змінам, не обрав безпечну швидкість руху в даних дорожніх умовах, в результаті чого не впорався з керуванням свого транспортного засобу та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Транзит 2.5», реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правого наколінника та легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку з раною в області лоба, саден в області нижньої кінцівки.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності по амністії.

Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження матеріалами цивільної справи (а.с. 3) та матеріалами кримінальної справи №11110265.

В звязку з отриманими травмами ОСОБА_1 з 16 липня 2011 року по 20 липня 2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Вознесенська центральна районна лікарня», після чого з 21 липня 2011 року по 14 жовтня 2011 року лікувався амбулаторно, в тому числі проходив консультацію з приводу подальшого лікування в лікувальній установі м. Миколаєва (а.с. 62, 82, медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_1 за №5448/1821).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав матеріальних збитків, що виразилися у витратах на лікування (придбання лікарських засобів, витрат на проїзд до лікувальних установ та в зворотному напрямку, супутніх витратах).

Всього ж підтверджений матеріалами справи (а.с. 5-25, 62, 82, 90-91, медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_1 за №5448/1821) розмір матеріальних збитків становить 4280,93 грн.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1195 ЦК України шкода внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана здоровю однієї особи з вини іншої, відшкодовується винною особою в повному обсязі.

Однак судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як володільця транспортного засобу, була застрахована за укладеним з ВАТ НАСК «Оранта»договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підтверджується полісом за №ВЕ/6830231 від 22 грудня 2010 року, а тому вказані матеріальні збитки відповідно до вимог п. 9.3. ст. 9, п. 12.2 ст. 12, п. 22.1 ст. 22, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та умов договору страхування підлягають відшкодуванню страховиком в повному обсязі без застосування франшизи.

Оскільки представник ВАТ НАСК «Оранта»визнав позов в цій частині в повному обсязі, повністю погодився з обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та наданими доказами, а тому суд застосовує в частині стягнення матеріальних збитків положення ст. 174 ЦПК України про визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ч. 1 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, яка передбачає право особи, якій завдана моральна шкода, вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої, а в разі завдання моральної шкоди внаслідок ушкодження здоровя незалежно від вини.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Страховик згідно п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодовує потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України в розмірі не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, тобто не більше 2550 грн.

Моральну шкоду, що виходить за межі ліміту відповідальності страховика та моральну шкоду, завдану пошкодженням майна потерпілого в силу вищезазначеної норми закону та виходячи з вимог ст. 1194 ЦК України повинен відшкодувати її заподіювач.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у звязку з ушкодженням здоровя та душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку з пошкодженням належного сімї ОСОБА_1 автомобіля.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності з вимогами статті 23 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних), яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1, суд враховує характер та тривалість страждань, спричинених каліцтвом (вік постраждалого, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, період відновлення та наслідки, що залишилися після травм), характер та ступінь страждань, спричинених пошкодженням автомобіля, співвласником якого є позивач, порушення нормального ритму життя позивача, відсутність передумов для добровільного відшкодування завданої шкоди її заподіювачем.

Інших факторів, що б могли вплинути на розмір відшкодування, судом не встановлено.

Тому суд вважає достатнім відшкодування в розмірі 5 000 грн., яке підлягає стягненню на користь позивача наступним чином:

-з ВАТ НАСК «Оранта»- відповідно до визнаних цим відповідачем позовних вимог в межах ліміту відповідальності в розмірі 2550 грн.;

-з ОСОБА_4 - в межах залишку в розмірі 2 450 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України між відповідачами (з врахуванням розміру задоволених вимог) також підлягають розподілу судові витрати, а саме:

- з ВАТ НАСК «Оранта»на користь держави підлягає стягненню 269,32 грн. судового збору (214,60 грн. судового збору в частині розгляду вимог про стягнення матеріальних збитків + 54,72 грн. судового збору в частині розгляду вимог про стягнення моральної шкоди).

- з ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню 52,58 грн. судового збору (в частині розгляду вимог про стягнення моральної шкоди).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 4 280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень 93 копійки, а також 2550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»269 (двісті шістдесят девять) гривень 32 копійки судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2 450 (дві тисячі чотириста пятдесят) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 52 (пятдесят дві) гривні 58 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: