Постанова № 21839860, 05.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.12 Справа № 5010/1904/2011-16/70

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –Непийвода Ю.В.

від відповідача –не з’явився

від прокуратури –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, від 12.12.2011 року вих.№32-4/29вих.11

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року (підписане 07.12.2011 року), суддя Калашник В.О.

по справі №5010/1904/2011-16/70

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м.Львів

до відповідача Військової частини А-2314, м.Івано-Франківськ

про усунення перешкод в користуванні майном, звільнення займаного приміщення та стягнення орендної плати в сумі 31275,50 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року по справі №5010/1904/2011-16/70 позов ПАТ «Укртелеком», м.Київ в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»задоволено. Стягнено з Військової частини А-2314 на користь ПАТ "Укртелеком" в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" заборгованість, що виникла з договору оренди нерухомого майна №991-8 від 02.11.2010р. в сумі 31275,50грн., з яких : 15550,02грн.- основна заборгованість, 554,39грн. - інфляційні втрати, 223,85 грн. - три проценти річних та 14947,24грн. –неустойка. Зобов’язано Військову частину А-2314 звільнити орендоване приміщення, розташоване в м.Івано-Франківську на 2-му поверсі 4-х поверхового будинку №13 по вул. Січових Стрільців та демонтувати своє обладнання з орендованого приміщення.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст. 509, 526, 530, 759 ЦК України та умови договору оренди нерухомого майна №991-8 від 02.11.2010 року. Поряд з цим, беручи до уваги положення ст.625 ЦК України, суд вважає обґрунтованими заявлені до стягнення інфляційні та 3% річних. Одночасно, враховуючи ст.ст.766, 785 ЦК України, з огляду на те, що відповідач орендоване приміщення після закінчення договору оренди не звільнив, суд вважає правомірним стягнення неустойки. Посилаючись на ст.ст.386, 391 ЦК України, задоволено вимогу щодо зобов’язання звільнити орендоване приміщення. В ході розгляду справи судом відзначено, що Військова частина А2314 перебуває в ЄДРПОУ.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року по справі №5010/1904/2011-16/70, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що відповідач –Військова частина А2314 починаючи з 30.06.2011 року реорганізована, рахунки закриті, а правонаступником Військової частини А2314 є Військова частина А1349, а відтак позивач звернувся до неналежного відповідача. Одночасно, звертав увагу суду на те, що Військова частина А1349 неодноразово зверталась до ВАТ «Укртелеком»із пропозицією укладення договору оренди із включенням заборгованості ВЧ А-2314, проте, ПАТ «Укртелеком», на виконання вимог ст.3 Закону України «Про оборону України», договору із Військовою частиною А1349 не уклало.

Прокурор та представник відповідача (ВЧ А2314) в судове засідання не з’явились.

Прокурор був присутній в попередніх судових засіданнях в яких вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Крім того, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Військової частини А1349, в якій остання просить про скасування оскаржуваного рішення частково, вказуючи про безпідставність вимог щодо виселення та демонтажу обладнання. Поряд з цим, просить зменшити розмір неустойки, 3 % річних.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції господарський суд Івано-Франківської області від 11.10.2011 року по даній справі здійснив заміну сторони (відповідача) з Військової частини А-2314 на її правонаступника Військову частину А-1349 (арк. справи 44), беручи до уваги клопотання позивача.

В подальшому, з’ясувавши, що Військова частина А2314 перебуває в стані припинення діяльності, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ ЮО та ФОП, проте, не виключена з ЄДРПОУ, господарський суд прийшов до висновку, що така може бути відповідачем у справі в розумінні ст.21 ГПК України та ухвалою від 22.11.2011 року здійснив заміну сторони (відповідача) з Військової частини А1349 на Військову частину А-2314 (арк. справи 80).

Слід зазначити, що на запит Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року по даній справі, Головне управління статистики в Івано-Франківській області надало витяг з ЄДРПОУ, в якому зазначено, що Військова частина А2314 із ідентифікаційним кодом 26605410 значиться в ЄДРПОУ.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2010 року між ПАТ "Укртелеком" в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (в тексті договору –орендодавець) та Військовою частиною А-2314(в тексті договору –орендар) укладено договір №991-8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, ТП загальною площею 20 м.кв., відповідно до умов якого а саме п.1.1позивач передає відповідачу в строкове платне користування частину приміщення ОТГ-3, розташоване в м.Івано-Франківську на 2-му поверсі 4-х поверхового будинку №13 по вул. Січових Стрільців, загальною площею 1м2 для встановлення спеціалізованого технологічного обладнання Відповідача.

Згідно із п.2.1 договору, передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання передачі майна, вказаного в п.1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання Договору.

Орендоване приміщення відповідачу передано, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 02.11.2010 року, який підписано зі сторони позивача та відповідача і скріплено відтисками печаток сторін. (арк. справи 24).

У пункті 12.1 договору зазначено, що такий набирає чинності від дати підписання його Сторонами, діє до 31 грудня 2010р. та регулює відносини між сторонами з 18 липня 2010р.

Пунктом 3.1, 3.2 договору передбачено, що орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Орендна плата за базовий місяць оренди майна у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 443,99 грн.

В пункті 3.6 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься відповідачем до дня фактичної передачі позивачу за актом приймання-передачі орендованого майна.

Як зазначає позивач, відповідач на виконання умов договору, несвоєчасно та не в повному обсязі проводив оплату за користування об’єктом оренди. Станом на момент подання позову та прийняття рішення по справі, заборгованість відповідача перед позивачем за період з серпня 2010 року по серпень 2011 року становить - 15550,02 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, правомірними є заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача: 15550,02 грн. –основної заборгованості, 554,39 грн. - інфляційних та 223,85 грн. - 3% річних за період з січня по серпень 2011 року (розрахунки арк. справи 12, 13).

Крім того, позивач зазначаючи про те, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди №991-8 від 02.11.2010 року, орендоване приміщення позивачу не передав, посилаючись на положення ч.2 ст.785 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача неустойку в сумі 14947,24 грн. за період з березня 2011 року по серпень 2011 року. Крім того, позивач беручи до уваги положення ст.ст.386, 387, 391 ЦК України, просив суд про виселення Військової частини А 2314 з орендованих площ.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги у вказаній вище частині та стягнено з відповідача на користь позивача 14947,24 грн. –неустойки та зобов’язано відповідача звільнити орендоване приміщення, розташоване в м.Івано-Франківську на 2-му поверсі 4-х поверхового будинку №13 по вул. Січових Стрільців і демонтувати своє обладнання з орендованого приміщення, проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.2.3 договору оренди №991-8 від 02.11.2010 року, майно передане відповідачу, повертається позивачу не пізніше ніж 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п.2.1 цього договору, разом з отриманим від позивача устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від обладнання.

Як уже зазначено вище, в пункті 3.6 договору №991-8 від 02.11.2010 року передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься відповідачем до дня фактичної передачі позивачу за актом приймання-передачі орендованого майна.

Згідно із ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, термін дії договору оренди №991-8 від 02.11.2010 року спливав 31.12.2010 року, однак, відповідач не повернув орендоване майно та продовжував ним користуватись.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи вищенаведену норму чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Цивільним кодексом України передбачена можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов’язаний буде повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором, при цьому він зобов’язаний буде сплатити орендну плату за строк користування річчю після закінчення строку дії договору найму.

Відповідач (наймач) продовжував користуватись орендованим приміщенням після закінчення строку договору найму (31.12.2010 року), доказів того, що позивач (наймодавець) заперечував проти такого користування та направляв відповідачу вимоги про звільнення орендованого приміщення протягом одного місяця після закінчення строку договору найму, суду не подано.

Слід зазначити, що позивач направляв до відповідача вимогу за вих.№1685 від 03.06.2011 року, в якій зазначав про закінчення дії договору оренди нерухомого майна №991-8 від 02.11.2010 року –31.12.2010 року та вказував, що ВАТ «Укртелеком»не вбачає за можливе укласти новий договір на заміну договору, дія якого закінчилась –31.12.2010 року, крім того, просить відповідача в семиденний термін демонтувати обладнання, яке знаходиться на орендованих площах, повернути нерухоме майно за актом передачі-приймання та провести повний розрахунок за користування приміщенням.

Тобто, позивачем заперечення щодо користування відповідачем орендованим приміщенням направлено лише через 5 місяців після закінчення строку договору найму.

За таких обставин, наведене свідчить про те, що договір оренди поновлювався сторонами на нові строки (2 місяці + 2 місяці + 2 місяці), тобто по 31.06.2011 року, а відтак підстави для стягнення з відповідача неустойки в сумі 14947,24 грн. та виселення і демонтажу обладнання відсутні, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ВАТ „Укртелеком” в цій частині.

Отже, вимога позивача за вих.№1685 від 03.06.2011 року судом до уваги не приймається, оскільки надсилалась відповідачу з порушенням вимог ст.764 ЦК України. Отже, договір оренди чинний, тобто є продовженим.

Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду в частині стягнення 14947,24 грн. - неустойки та зобов’язання Військову частину А-2314 звільнити орендоване приміщення, розташоване в м.Івано-Франківську на 2-му поверсі 4-х поверхового будинку №13 по вул. Січових Стрільців та демонтувати своє обладнання з орендованого приміщення слід скасувати із прийняттям в цій частині нового рішення, яким в частині стягнення неустойки та зобов’язання звільнити орендоване приміщення і демонтувати обладнання відмовити, в решеті рішення суду слід залишити без змін.

В зв’язку з частковим скасуванням рішення господарського суду, апеляційний господарський суд з урахуванням ст.ст. 49 ГПК України, проводить новий розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 163,28 грн. –державного мита та 123,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року по справі №5010/1904/2011-16/70 скасувати в частині стягнення 14947,24 грн. - неустойки та зобов’язання Військову частину А-2314 звільнити орендоване приміщення, розташоване в м.Івано-Франківську на 2-му поверсі 4-х поверхового будинку №13 по вул. Січових Стрільців і демонтувати своє обладнання з орендованого приміщення, прийняти в цій частині нове рішення, яким в стягненні неустойки, зобов’язанні звільнити орендоване приміщення і здійснити демонтаж обладнання з орендованого приміщення відмовити.

В частині стягнення 15550,02 грн. –основної заборгованості, 554,39 грн. - інфляційних та 223,85 грн. - 3% річних рішення залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А-2314 (вул. Чорновола, 119-А, м.Івано-Франківськ, код 26605410) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка, 18, м.Київ, код 21560766) в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"(вул.Пекарська,41,м.Львів, код 16479714): 163,28 грн. –державного мита та 123,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.