Постанова № 21839838, 06.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.12 Справа № 5015/6139/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Юрченко Я.О.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засіданняБараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” б/н від 12.12.11р.

на рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року

у справі №5015/6139/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо”, м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Лисиничі, Львівська область

про зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 усунути товариству з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” перешкоди в користуванні земельною ділянкою на вул. Кукурудзяна у м. Львові, шляхом звільнення торгових місць на ринку та демонтажу розташованих на них металевих павільйонів, що використовуються в торговій діяльності

За участю представників:

позивача: Ганусик Н.Б. директор; Волинець А.О. представник;

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_5 адвокат (свідоцтво №1421).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. за клопотанням сторін, продовжено термін вирішення спору, встановлений ст.102 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Костів Т.С.) від 29.11.2011 року у справі № 5015/6139/11 відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 усунути товариству з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” перешкоди в користуванні земельною ділянкою на вул. Кукурудзяна у м. Львові, шляхом звільнення торгових місць на ринку та демонтажу розташованих на них металевих павільйонів, що використовуються в торговій діяльності.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.391, ст. 629, ч.1 ст. 631, ч.1 ст.651 ЦК України., ст. ст. 33, 35, 38, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позовна вимога стосувалась усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, тому спірні правовідносини за своєю правовою природою є відносинами із землекористування, а позов за правовим змістом є негаторним. Вважає, що судом не було вжито заходів до витребування необхідних для розгляду справи доказів та проігнороване заявлене позивачем клопотання про їх витребування. Поряд з тим, звертає увагу колегії суду на те, що у оскаржуваному рішенні вказано, що станом на момент виникнення спору у відповідача був чинний договір, тоді як підприємець ОСОБА_2 не представила жодної угоди з ринком, і по суті самовільно зайняла чужу земельну ділянку.

Відповідач письмового відзиву на апеляцій скаргу не подав, проти доводів скаржника відповідач та його представник усно заперечують, посилаючись на договір оренди торгівельного місця від 29.12.2010р.

У додаткових пояснення до апеляційної скарги (вх. № 1181 від 17.02.12р.) скаржник вказує, що ОСОБА_6 була головою товариства, однак ніколи не була директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” та не мала повноважень підписувати будь-які договори від імені товариства. Крім того, рішенням загальних зборів учасників товариства від 10.06.2009р. головою товариства обрано ОСОБА_7, а директором ОСОБА_3, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру з 26.11.2010р.є керівником товариства, а до 26.11.10р. керівником був Бручковський Є.І. На підтвердження пояснень позивач подав копію реєстраційної картки ф.№4 про внесення змін про керівника юридичної особи; витягу з ЄДР про ТзОВ «Підприємці Торпедо»; копії рішення господарського суду Львівської області від 17.11.10р. у справі 9/149, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.11р. у справі 9/149; постанови Вищого господарського суду України від 27.04.11р. у справі 9/149; протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 10.06.09р.

В судове засідання 06.03.12 р. представники сторін зявилися та підтримали свої доводи.

06.03.2011р. відповідач подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Галицьким районним судом м.Львова адміністративної справи №1304/1424/2012 Пр. 2а/1304/221/2012 за позовом ТзОВ «Новий ринок «Торпедо»до Львівської міської ради та міського голови м. Львова про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що ухвалою міської ради від 10.11.2011р. вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки №Л-955 від 24.03.2009 р., а саме: замінити орендаря ТзОВ “Підприємці Торпедо” на ТзОВ «Новий ринок «Торпедо». За твердженнями відповідача, позитивне вирішення даної адміністративної справи призведе до втрати позивачем права на земельну ділянку, відтак, права вимагати усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою. На підтвердження клопотання відповідач подав не засвідчені у установленому порядку ксерокопії позовної заяви ТзОВ «Новий ринок «Торпедо»та ухвали Галицького районного суду від 17.02.2012.р.про відкриття провадження у справі.

Колегія суддів вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.

В силу ч.1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Апеляційний суд вважає, що відкриття 17.12.2012р. районним судом провадження в названій вище адміністративній справі не унеможливлює розгляд апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 29.11.2011р.. Крім того, апеляційному суду не надано доказів того, що міською радою прийнята ухвала про заміну орендаря в договорі оренди землі., що ухвала була чинною на момент постановлення рішення судом першої інстанції.

Усне клопотання відповідача про витребування доказів, заявлене в судовому засіданні, колегією суддів не береться до уваги, оскільки таке клопотання необґрунтоване та не відповідає приписам ст.38 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.03.2009 р. Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ “Підприємці Торпедо” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №Л-955, зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 15.07.2010 р.за №04:106469:00023 кн. 04-5.

За вказаним договором в оренду позивачу передається земельна ділянка, що знаходиться у м. Львові на вул.Кукурудзяній, загальною площею 1,56 га, на якій розташовані металеві споруди, для влаштування та обслуговування тимчасового промтоварного ринку (п. 2).

Договір укладено строком на 5 років - до 16.02.2014 р. (п.8).

Названий договір укладений на підставі ухвали Львівської міської ради від 16.02.2009р. № 2386 «Про затвердження ТОВ «Підприємці Торпедо»проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Кукурудзяній».

Згідно з актами обстеження торгового місця від 31.08.2011р.та від 04.11.2011р. відповідач використовує на ринку торгове місце №29 ( акт від 31.08.2011р.) та №18 ( акт від 04.11.2011р.) для торгівлі вело мото запчастинами без будь-якої угоди з адміністрацією ринку. Від підписання актів ОСОБА_2 відмовилась.

В судовому засіданні представники сторін пояснили, що з листопада 2011р. відповідач фактично використовує одне торгове місце №18, на якому розміщений один металевий павільйон. До листопада 2011р. відповідач здійснював торгівлю на торговельних місцях (№19, №29), наданих позивачем в користування іншим підприємцям, зокрема, ОСОБА_9, ОСОБА_13, за оренду яких сплатив: 14.06.2010р.- 186,00грн. за червень 2010р.; 21.07.2010р. 186,00грн.; 29.04.2011р. 20грн. за квітень, травень 2011р.;10.06.2011р. 40грн. за червень, липень 2011р.; 30.08.2011р. 20,00грн. за серпень, вересень 2011р.; 28.10.2011р. 186,00грн. за жовтень 2011р.; 23.11.2011р. 850,00грн. за оренду з квітня по вересень 2011р.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 на підтвердження правомірності використання торговельного місця надала апеляційному суду договір оренди торгівельного місця від 29.12.2010р., згідно з яким договір укладено орендодавцем - ТзОВ «Підприємці Торпедо», в особі директора ОСОБА_6, яка діє на підставі скл. зборів (протокол) №4, та орендарем - підприємцем ОСОБА_2 За умовами договору в оренду передається торговельне місце № - не вказаний, площею 5 кв. м. на території ринку «Нове Торпедо». Орендна плата становить 155грн в місяць. Договір укладено строком на 24 місяці з 01.01.2011р. до 01.01.2013р. Підпис ОСОБА_6 на договорі скріплений печаткою ТзОВ «Підприємці Торпедо». Оригінал поданого відповідачем договору оглянутий в судовому засіданні.

Згідно з наказом позивача № 01/02 від 11.01.2011 року «Про переоформлення договорів між товариством та торгівцями ринку», з 01.02.2011 року вирішено переукласти з усіма приватними підприємцями ринку договори про утримання торгового місця, а попередні угоди, укладені з попереднім керівництвом ринку вважати нечинними з 01 лютого 2011 року.

Відповідач пояснив, що інших договорів, крім поданого суду договору від 29.12.2010р., з позивачем не укладав і не переукладав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2009р. рішенням позачергових зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо» було визнано незадовільною роботу голови товариства ОСОБА_6 та визнано незадовільною роботу наглядової ради товариства, головою товариства обрано ОСОБА_7, звільнено з посади директора товариства Бручковського Є.І., на посаду директора обрано ОСОБА_3

Вказане рішення загальних зборів було оскаржене ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2010р. у справі № 9/149 (10) (10/163) визнано недійсним рішення позачергових зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 10.06.2009р.

Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. у справі № 9/149 (10) (10/163) рішення місцевого суду скасовано, в позові про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 10.06.2009р. відмовлено за безпідставністю. Постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011р. у справі № 9/149 (10) (10/163) .

Згідно з наказом №1/10 від 04.10.2010 року ОСОБА_3 приступила до виконання обов'язків директора товариства.

Витягом з ЄДР, виданим станом на 15.12.2010р., підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрована в ЄДР як керівник ТзОВ «Підприємці Торпедо».

З матеріалів справи вбачається, що після обрання нових керівних органів товариства, бувший голова товариства ОСОБА_6, в якої знаходились установчі документи та печатка товариства у звязку з поданням заяви про звільнення за станом здоровя бувшим директором товариства Бручковським Є.І., не передала новопризначеному директору товариства печатки, установчих та бухгалтерських документів товариства.

Відповідно до довідки, виданої Галицьким РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від16.09.2010р. за №67/9128 , директор товариства ТзОВ «Підприємці Торпедо»Бручковський Є.І звертався 14.09.2010р. про втрату документів та печатки.

Листом від 12.01.2011р. товариство звернулося до ОСОБА_6 з вимогою передати печатку та документи. Крім того, 22.01.2011р. надіслало телеграму про повернення документів. Однак, ОСОБА_6 відмовилась їх передати новому керівнику, у звязку з чим товариство подало заяву до правоохоронних органів. 24 лютого 2011 року прокуратурою Личаківського району м. Львова за фактом привласнення печатки товариства порушено кримінальну справу № 182 -0014 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. В листі Слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області від 15 липня 2011 року №6194, наданому на запит позивача, вказано, що у кримінальній справі триває досудове слідство( лист від 12.01.2011р., докази його надсилання, акт від 18.01.2011р., від підписання якого ОСОБА_6 відмовилась, телеграма від 22.01.2011р., лист Слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області від 15 липня 2011 року №6194 в матеріалах справи).

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст.93 Земельного кодексу України 2001р. право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 25 Закону «Про оренду землі»орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором оренди земельної ділянки №Л-955 позивачу надана в оренду земельна ділянка на вул. Кукурудзяній у м. Львові для влаштування та обслуговування тимчасового промтоварного ринку.

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. (п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105)

Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (далі - продавці) (п.4 Правил).

Згідно із пунктом 13 вказаних Правил, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість (пункт 20 Правил).

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи (п.16 Правил).

Матеріалами справи підтверджено, що на орендованій земельній ділянці позивач влаштував ринок. Згідно з планомсхемою на території ринку розташовані торговельні місця, кожне з яких має конкретний номер. За угодами позивач надавав торговельні місця в користування підприємцям. Відповідач зайняв торговельне місце №18 на ринку та здійснює торгівлю в металевому павільйоні без будь-якої угоди з позивачем, яка б давала право відповідачеві на використання торговельного місця №18. Поданий відповідачем договір оренди торгівельного місця від 29.12.2010р. не може братися судом до уваги, оскільки відсутні істотні умови договору оренди, а саме - в договорі не вказано яке конкретно торговельне місце (його номер, тощо), надається в оренду, відсутні докази передачі відповідачеві в оренду торговельного місця №18.. Такий договір в силу ст. 638 ЦК України є неукладеним.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ««8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Слід також зазначити, що ОСОБА_12 ніколи не була директором товариства, а з 10.06.2009р. вона не є головою товариства. Більш того, статутом товариства не надано право голові товариства укладати угоди від імені товариства. Відповідно до пункту 10.24 Статуту ТзОВ "Підприємці Торпедо" (в редакції, яка діяла станом на 29.12.2010р.), затвердженого загальними зборами учасників 29.07.2006р. та зареєстрованого 04.08.2006р. державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради за №14151020000013564, директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства. З матеріалів справи вбачається, що підпис ОСОБА_6 на договорі скріплений печаткою товариства, яка протиправно не була передана новопризначеному керівнику товариства ОСОБА_12 після призначення її на посаду директора.

Ці обставини дають підстави для висновку про відсутність доказів правомірності зайняття відповідачем торговельного місця №18.

З матеріалів справи вбачається, що до листопада 2011р. відповідач здійснював торгівлю на торговельних місцях (№19,№29), наданих позивачем в користування іншим підприємцям, зокрема, ОСОБА_9, ОСОБА_13 З листопада 2011р. відповідач займає одне торговельне місце №18. Дану обставину підтвердили сторони в судовому засіданні. Доказів використання відповідачем інших торговельних місць на момент вирішення спору судом першої інстанції не надано.

Сплата відповідачем 14.12.2011р. за оренду за листопад і грудень 2011р. 372,00грн. не може братися до уваги з огляду на те, що ця сплата мала місце після вирішення спору судом першої інстанції.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Водночас, статтею 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Таким чином, колегія суддів не може погодитись та вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем порушення його прав та законних інтересів відповідачем, оскільки використання торговельного місця на ринку без належної правової підстави порушує права позивача, як землекористувача, та створює перешкоди у здійсненні його права самостійно господарювати на землі.

Крім того, в силу ст.33 ГПК України правомірність використання торговельного місця має доводитися відповідачем, а не позивачем.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, позовні вимоги ТзОВ “Підприємці Торпедо” задоволити частково в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на вул. Кукурудзяна у м. Львові, шляхом звільнення торговельного місця №18 на ринку та демонтажу розташованого на ньому металевого павільйону, що використовуються відповідачем. Щодо демонтажу інших павільйонів, розташованих на інших торговельних місцях, то такі вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, що привело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій покладаються на сторони порівно.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року у справі №5015/6139/11 скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, ідент. номер, НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, усунути перешкоди в користуванні товариству з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо”, ідент. код 34307230, адреса:79010, м. Львів, вул. Личаківська, 55, земельною ділянкою на вул. Кукурудзяній м. Львові, шляхом звільнення торгового місця №18 на ринку та демонтувати металевий павільйон, що використовуються в торговій діяльності.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідент. номер, НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємці Торпедо” ідент. код 34307230, адреса:79010, м. Львів, вул. Личаківська, 55,- 395,75 грн. судових витрат (42,50 грн. державного мита, 118,00грн., 235,25 грн. судового збору).

3. В звільненні інших торгових місць на ринку та демонтажі інших металевих павільйонів відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя Я.О. Юрченко

суддя Г.Г. Якімець

Постанова підписана 08.03.2012р.