Постанова № 21839757, 13.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.03.2012 р. справа №23/73

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддівТатенко В.М.

Бойко І.А., Марченко О.А.

За участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1.- довіреність № б/н від 03.01.12р.

від відповідача:ОСОБА_2 - довіреність № 1 від 12.03.12р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД», м. Макіївка

на рішення

господарського судуДонецької області від13.07.2011 р. у справі№ 23/73 (суддя: М.І.Забарющий),

порушеній за позовом:Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД», м. Макіївка

простягнення 108225,00 грн. встановив:

Державне підприємство «Одеська залізниця», м. Одеса (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД», м. Макіївка (далі «Відповідач») 108225,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50995921 масу вантажу, за відправкою Постникове Донецької залізниці Нікель-Побужський Одеської залізниці, вагони: № 65255200, 66708447, 66775156, 67884858, 65488249.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2011р. у справі № 23/73 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2011р. у справі № 23/73 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у звязку з неправильним застосуванням норм, як процесуального права, так і матеріального права, не в повній мірі дослідження матеріалів та доказів по справі, що призвело до невірно зроблених висновків.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні звернувся до суду з проханням рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом встановленою, що 14.11.10р. Відповідачем (вантажовідправник) на адресу Побужського феронікелевого комбінату, станція призначення - Нікель-Побужський, у напіввагонах: №№ 66775156, 67884858, 65488249, 65255200, 66708447 було відправлено вантаж антрацит зі станції Постникове Донецької залізниці.

При проходженні вантажу через станцію Знамянка Одеської залізниці, на підставі ст.. 24 Статуту залізниць України (далі «Статут»), було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагонів з вантажем станції Знамянка виявилось, що:

- у вагоні № 66775156 виявилось фактично маса нетто вантажу 59250 кг, за накладною маса нетто 68700кг;

- у вагоні №67884858 виявилось фактично маса нетто вантажу 60200 кг, за накладною маса нетто 68800 кг;

- у вагоні № 65488249 фактично виявилась маса нетто вантажу 58800 кг, за накладною маса нетто 68900 кг;

- у вагоні № 65255200 виявилось фактично маса нетто вантажу 58800 кг, за накладною маса нетто 68700 кг.;

- у вагоні № 66708447 виявилось фактично маса нетто вантажу 60600 кг, за накладною маса нетто вантажу 68900кг.

За результатами переважування були складані комерційні акти. При прибутті вагонів на станцію призначення у комерційному акті АА №056472/992/16 від 18.11.2010р. у розділі Є мається відмітка: «При переважуванні вагонів різниці проти даного акту не виявилося».

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 108225,00 грн. із розрахунку: 4329,00 грн. (тариф) х 5 х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі «Статут»), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній обґрунтованим.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відтак, зважаючи на те, що порушення з боку Відповідача не завдало збитків Позивачу (іншого Позивачем суду не доведено), враховуючи приписи ст.. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за зазначене порушення на 50% та стягнути з Відповідача на користь Позивача штраф у сумі 54112,50 грн.

Відповідно до ст..49 ГПК України державне мито при зверненні з позовною заявою по справі, судовий збір за подання апеляційної скарги слід віднести на відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД», м. Макіївка задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2011року по справі № 23/73 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Арес LTD” (ЄДРПОУ 31544199) на користь Одеської залізниці (ЄДРПОУ 01071315) 54112,50 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50995921 маси вантажу, 1082,25 грн. - витрати на сплату держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі № 23/73, оформивши його у відповідності до приписів ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя:В.М. Татенко

Судді:І.А. Бойко

О.А. Марченко Надруковано примірників: 1 позивачу; 1 відповідачу 1 до справи; 1 ГСДО; 1 ДАГС