Постанова № 21839706, 05.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012 року Справа № 25/223-10(39/113-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Фузейниковій В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №591/11.5.2 від 03.08.11, преставник;

від відповідача:ОСОБА_2 представник, довіреність №08-08/11 від 08.08.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року у справі №25/223-10(39/113-09)

за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення “Київська регіональна дирекція” відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 90142141, 63 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2009 року відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення “Київська регіональна дирекція” відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” з позовом про стягнення боргу у сумі 90142141, 63 грн. Позовні вимоги обгрунтовувались неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія” договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006 року. (а. с. 2-6 т. 1)

28.07.2010 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути борг з урахуванням штрафних санкцій у сумі 119580899, 82 грн. (а. с. 61-63 т. 2)

18.01.2011 року позивач збільшив позовні вимоги до 121126303, 73 грн. (а. с. 6-7 т. 3)

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог. (а. с. 18-21 т. 3)

22.02.2011 року позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути суму боргу з урахуванням штрафних санкцій у сумі 117103507, 70 грн. (а. с. 36 - 37 т. 3)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011 року (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»на користь публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006р. в розмірі 117 103 507, 70 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом становить - 11 000 00, 00 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17.01.2011р. (7,9503), становить - 87 453 300,00 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 25.09.2008р. по 24.12.2010р. - 3 386 625,00 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17.01.2011р. (7,9503), становить - 26 924 684,74 грн.); 3 проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (нарахована за період з 01.11.2008р. по 16.01.2011р.) - 82 663, 28 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17.01.2011р. (7,9503), становить - 657 197,88 грн.); 3 проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту (нарахована за період з 01.02.2009р. по 16.01.2011р.) - 260 156, 86 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17.01.2011р. (7,9503), становить - 2 068 325,08 грн.), а також судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 50 грн. (а. с. 67-70 т. 3)

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011 року залишено без змін. (а. с. 124-125 т. 3)

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011 року, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. (а. с. 203 207 т. 3)

30.11.2011 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом за період з 01.02.2009 року по 23.11.2011 року у сумі 87886700 грн. і прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованих з 25.09.2008 року по 30.10.2011 року у сумі 37241989, 13 грн, а всього 125128689, 13 грн. (а. с. 8-9 т. 4)

30.11.2011 року банк звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Заява обґрунтовувалась тим, що якщо на момент заключення договору кредиту вартість заставленого майна (тепличне обладнання, садженці троянд, офісні меблі) складала 42005283, 90 грн, то на час експертної оцінки вказаного майна структурним підрозділом банку, а саме 18.05.2011 року, його вартість склала 8438268 грн. Крім того, в звязку з тим, що дана справа слухається з червня 2009 року, позовні вимоги збільшились з 90142141, 63 грн. до 125128689, 13 грн. (а. с. 12-14 т. 4)

01.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія” звернулося в господарський суд з заявою про зупинення провадження у даній справі в звязку з розглядом в господарському суді справи №16/5005/689/2012 щодо тлумачення пункту 2.4 договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006 року. (а. с. 141 т. 4)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року (суддя Подобєд І.М.) у вжитті заходів до забезпечення позову відмовлено. Провадження у справі зупинено. Зобовязано сторони своєчасно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. Ухвала мотивована посиланням на те, що у справі відсутні фактичні дані про наміри товариства здійснити продаж чи інше відчуження майна з метою ухилення від виконання своїх зобовязань за кредитним договором. Крім того, для забезпечення позову заключені договори іпотеки та застави. Зупиняючи провадження у справі, суд послався на те, що предметом спору у справі №16/5005/689/2012 є тлумачення положень договору про нарахування процентів за користування кредитом, а предметом у справі №25/223-10(39/113-09) є заборгованість по вказаним процентам. На думку суду, спір у даній справі не може бути вирішений до закінчення розгляду справи про тлумачення договору. (а. с. 147-148 т. 4)

15.02.2012 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства ВТБ Банк порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року. (а. с. 4 т. 5)

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали та прийняття рішення про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача. На обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема:

- оскільки товариство не виплачує кредит з січня 2009 року, то можна зробити висновок про погіршення його фінансового стану, а також про можливість того, що майно може зникнути або зменшитись;

- суд не прийняв до уваги те, що сума боргу збільшилась до 125128689, 14 грн, і ця сума порівняно з активами відповідача є значною;

- незастосування заходів забезпечення позову може завдати істотної шкоди інтересам держави та правам громадян вкладників банку;

- в постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2011 року зазначено, що судом не дано оцінки пункту 2.4 договору і зобовязано суд дослідити та дати правову оцінку цьому пункту договору;

- справа слухається з 2009 року, звернення до суду з позовом про тлумачення пункту 2.4 договору є зловживанням боржника та черговою спробою затягнути судовий процес. (а. с. 5-9 т. 5)

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія” надіслало клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні в зязку з хворобою представника. Дніпропетровський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення зазначеного клопотання з урахуванням такого:

- названим товариством не надано документального підтвердження хвороби його представника, а так само неможливості участі у відповідному засіданні іншого представника згідно з вимогами статті 28 Господарського процесуального кодексу України;

- термін розгляду апеляційної скарги обмежений 30 денним строком;

- матеріали справи є достатніми для закінчення розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, і представника товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.11.2011 року позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006 року до 125128689, 13 грн. у звязку з несплатою суми кредиту і процентів за користування кредитом та тривалим розглядом справи. Разом із зазначеною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно в межах збільшеного позову у сумі 125128689, 13 грн.

У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Позов, згідно частини 1 статті 67 Господарського процессуального кодексу України, забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належить відповідачеві.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як вбачається із наданих позивачем експертних оцінок, вартість тепличного комплексу на даний час складає 50267618 грн. і вартість обладнання і саджанців троянд 8438268 грн, всього 58705887 грн, а сума заявлених вимог становить 125128689, 13 грн. Таким чином, вартість майна, що знаходиться під іпотекою та заставою, недостатня для погашення заявленої заборгованості. (а. с. 36-39 т.5)

Стан господарської та фінансової діяльності товариства погіршився, про що свідчать справи про його банкрутство, що порушувались господарським судом Дніпропетровської області в 2009 та 2010 роках. (а. с. 29-31 т. 3)

Необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача підтверджується, на думку судової колегії, і значним розміром заявлених вимог.

Позивач не ставить питання про накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача, отже, арешт на його майно ніяким чином не утруднить господарську діяльність підприємства.

Приймаючі до уваги вищевказані обставини, що можуть утруднити виконання рішення, а також значний розмір заявлених вимог, судова колегія вважає необхідним накласти арешт на майно боржника в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Вказаний перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є саме неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення повязаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Повязаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають приюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції послався на неможливість розгляду даної господарської справи до розгляду іншої господарської справи №16/5005/689/2012, де предметом розгляду є тлумачення змісту пункту 2.4 договору, укладеного між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення з відповідача суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Предметом же іншої судової справи №16/5005/689/2012 є тлумачення відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України змісту пункту 2.4 кредитного договору в частині нарахування процентів за користування кредитом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої судової справи №16/5005/689/2012, оскільки рішення суду у зазначеній справі не встановлюватиме фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи №25/223-10(39/113-09) з огляду на положення частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а обставини щодо підстав та умов нарахування відповідачу передбачених пунктом 2.4 кредитного договору №10-0604/385к від 20.09.2006 року процентів суд зобовязаний самостійно встановити, оскільки ці обставини входять до предмету доказування у даній справі.

Щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, слід зазначити, що обставини, які розглядаються іншим судом по питанню тлумачення змісту пункту 2.4 договору №10-0604/385к від 20.09.2006 року повинні встановлюватись господарським судом, що розглядає дану справу, який в сукупності зібраних у справі доказів зобовязаний дати правову оцінку договору в цілому і, зокрема, пункту 2.4 договору.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року у справі №25/223-10(39/113-09) скасувати.

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” в межах збільшеного позову на суму 125128689, 13 грн.

В задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовити.

Справу направити в господарський суд Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Постанова в частині накладення арешту на майно може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: Л.О. Чимбар

С.Г. Антонік

Постанова складена та підписана 12.03.2012 р.