Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
20 лютого 2012 року справа № 5020-7/017
По скарзі Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»
(вул. Ген. Лебедя, 41, м. Севастополь, 99055,
вул. Г. Коломійця, 5, м. Севастополь, 99040)
на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі
(вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна»
(вул. Верхній Вал, 72, літ. А, м. Київ, 04107)
про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобовязання провести виконавчі дії,
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від скаржника Кобзар Т.В. директор, паспорт НОМЕР_1, виданий Феодосійським МВГУ МВС України в Криму, 16.07.1997, рішення власника ПП «Кабаре-Плюс»№ 5/9 від 20.07.2007 (виписка з рішення у справі),
Від ВДВС ОСОБА_1 старший державний виконавець, довіреність № 74/2/4 від 11.01.2012, посвідчення НОМЕР_2 (копії довіреності та посвідчення у справі),
Від стягувача не зявився.
Сутьспору:
Розглядається скарга Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»від 09.12.2011 на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання дій ВДВС Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі по закінченню виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у справі № 5020-7/017 з підстав направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2011 та про зобовязання ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі провести виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у даній справі у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник ВДВС у засіданні суду зі скаргою не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у запереченні № 865/2/4 від 26.01.2012 на скаргу, і просив скаргу відхилити.
Стягувач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду скарги у засіданні суду повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, суд -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Кабаре-Плюс», м. Севастополь, про вилучення у відповідача майна кавових автоматів, як таких що перебуваються у відповідача без достатніх правових підстав, та передачу їх позивачу.
11.02.2010 на адресу суду надійшла заява від 10.02.2010, в якій позивач уточнив, що просить суд витребувати у відповідача та передати позивачу наступні кавові автомати:
- Sagoma - заводський № 06460102, інвентарний № 70010010356;
- Sagoma - заводський № 07050033, інвентарний № 70010011251;
- Sagoma - заводський № 07050019, інвентарний № 70010011252;
- Sagoma - заводський № 07050025, інвентарний № 70010011253;
- Sagoma - заводський № 07050032, інвентарний № 70010011254;
- Sagoma - заводський № 07050017, інвентарний № 70010011255;
- Sagoma - заводський № 07050018, інвентарний № 70010011256;
- Sagoma - заводський № 07050030, інвентарний № 70010011257;
- Sagoma - заводський № 07050036, інвентарний № 70010011258;
- Sagoma - заводський № 07050015, інвентарний № 70010011259;
- Sagoma - заводський № 07050034, інвентарний № 70010011260;
- Sagoma - заводський № 07050001, інвентарний № 70010011261;
- Sagoma - заводський № 07050016, інвентарний № 70010011262;
- Sagoma - заводський № 07050031, інвентарний № 70010011263;
- R&G - заводський № 07131503, інвентарний № 70010011664;
- R&G - заводський № 07131536, інвентарний № 70010011666;
- R&G - заводський № 07131545, інвентарний № 70010011668;
- R&G - заводський № 07131544, інвентарний № 70010011669;
- R&G - заводський № 07131546, інвентарний № 70010011670;
- R&G - заводський № 07131541, інвентарний № 70010011671;
- R&G - заводський № 07131542, інвентарний № 70010011672;
- R&G - заводський № 07131540, інвентарний № 70010011673;
- Mini - заводський № 07161892, інвентарний № 70010011846;
- Mini - заводський № 07161891, інвентарний № 70010011847;
- Mini - заводський № 07161878, інвентарний № 70010011848;
- Mini - заводський № 07161896, інвентарний № 70010011849;
- Mini - заводський № 07161879, інвентарний № 70010011850;
- Mini - заводський № 07161886, інвентарний № 70010011851;
- Mini - заводський № 07161893, інвентарний № 70010011852;
- Mini - заводський № 07161895, інвентарний № 70010011853;
- Mini - заводський № 07161888, інвентарний № 70010011854;
- Mini - заводський № 07161884, інвентарний № 70010011855;
- Mini - заводський № 07161890, інвентарний № 70010011856;
- Mini - заводський № 07161887, інвентарний № 70010011857;
- Mini - заводський № 07161880, інвентарний № 70010011858;
- Mini - заводський № 07161885, інвентарний № 70010011859;
- Mini - заводський № 07161882, інвентарний № 70010011860;
- Mini - заводський № 07161881, інвентарний № 70010011861;
- Mini - заводський № 07161889, інвентарний № 70010011862;
- Mini - заводський № 07161898, інвентарний № 70010011863;
- Mini - заводський № 07161994, інвентарний № 70010011864;
- Mini - заводський № 07161990, інвентарний № 70010011865;
- Mini - заводський № 07161993, інвентарний № 70010011866;
- Mini - заводський № 07161996, інвентарний № 70010011867;
- Mini - заводський № 07161985, інвентарний № 70010011868;
- Mini - заводський № 07161999, інвентарний № 70010011869;
- Mini - заводський № 07161995, інвентарний № 70010011870;
- Mini - заводський № 07161894, інвентарний № 70010011871;
- Mini - заводський № 07161883, інвентарний № 70010011872;
- Mini - заводський № 07161997, інвентарний № 70010011873;
- Mini - заводський № 07161983, інвентарний № 70010011874;
- Mini - заводський № 07161897, інвентарний № 70010011875;
- Mini - заводський № 07161998, інвентарний № 70010011876;
- Mini - заводський № 07162003, інвентарний № 70010011877;
- Mini - заводський № 07161984, інвентарний № 70010011878;
- Mini - заводський № 07162000, інвентарний № 70010011879;
- Mini - заводський № 07162002, інвентарний № 70010011880;
- Mini - заводський № 07162001, інвентарний № 70010011881;
- Mini - заводський № 07161991, інвентарний № 70010011882;
- Mini - заводський № 07161988, інвентарний № 70010011883;
- Mini - заводський № 07161992, інвентарний № 70010011884;
- Mini - заводський № 07161989, інвентарний № 70010011885;
- Mini - заводський № 07161986, інвентарний № 70010011886;
- Mini - заводський № 07161987, інвентарний № 70010011887;
- Mini - заводський № 07161876, інвентарний № 70010011888;
- Mini - заводський № 07161873, інвентарний № 70010011889;
- Mini - заводський № 07161874, інвентарний № 70010011890;
- Mini - заводський № 07161871, інвентарний № 70010011891;
- Mini - заводський № 07161872, інвентарний № 70010011892;
- Mini - заводський № 07161835, інвентарний № 70010011893;
- Mini - заводський № 07161875, інвентарний № 70010011894;
- Mini - заводський № 07161704, інвентарний № 70010011895;
- Mini - заводський № 07161705, інвентарний № 70010011896;
- Mini - заводський № 07161700, інвентарний № 70010011897;
- Mini - заводський № 07161703, інвентарний № 70010011898;
- Mini - заводський № 07161702, інвентарний № 70010011899;
- Mini - заводський № 07161708, інвентарний № 70010011900;
- Mini - заводський № 07161701, інвентарний № 70010011901;
- Mini - заводський № 07161690, інвентарний № 70010011902;
- Mini - заводський № 07161689, інвентарний № 70010011903;
- Mini - заводський № 07161709, інвентарний № 70010011904;
- Mini - заводський № 07161707, інвентарний № 70010011905;
- Mini - заводський № 07161696, інвентарний № 70010011906;
- Mini - заводський № 07161698, інвентарний № 70010011907;
- Mini - заводський № 07161694, інвентарний № 70010011908;
- Mini - заводський № 07161692, інвентарний № 70010011909;
- Mini - заводський № 07161695, інвентарний № 70010011910;
- Mini - заводський № 07161693, інвентарний № 70010011911;
- Mini - заводський № 07161697, інвентарний № 70010011912;
- Mini - заводський № 07161691, інвентарний № 70010011913;
- Mini - заводський № 07161706, інвентарний № 70010011914;
- Mini - заводський № 07161699, інвентарний № 70010011915.
Рішенням суду від 16.03.2010 позов був задоволений повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 16.03.2010 у справі № 5020-7/017 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 касаційну скаргу Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі № 5020-7/017 - без змін.
17.05.2011 ПП «Кабаре-Плюс»зверталось до суду із заявою від 17.05.2011, в якій просило суд розяснити рішення від 16.03.2010 у справі № 5020-7/017 стосовно того, чи підлягає вилученню разом з кавовими автоматами також і додаткове обладнання (для приймання грошових купюр, монет, тощо), яке встановлене відповідачем у кавовому автоматі на момент його вилучення.
Ухвалою суду від 11.07.2011 заява Приватного підприємства “Кабаре-Плюс” від 17.05.2011 про розяснення судового рішення від 16.03.2010 у справі № 5020-7/017 була задоволена та судом розяснено, що кавові автомати, перелік яких наведено у резолютивній частині рішення від 16.03.2010 у справі № 5020-7/017 підлягають передачі Приватним підприємством “Кабаре-Плюс” (юридична адреса: 99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, фактична адреса: 99040, м. Севастополь, вул. Г. Коломійця, 5, ідентифікаційний код 32634864) Товариству з обмеженою відповідальністю “Нестле Україна” (04107, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А, ідентифікаційний код 32531437) у комплектації, в якій вони були одержані Приватним підприємством “Кабаре-Плюс” за актами прийому-передачі обладнання від 01.03.2007, від 14.04.2007 та від 10.06.2007.
20.12.2011 від Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»надійшла скарга від 09.12.2011 на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання дій ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі по закінченню виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у справі № 5020-7/017 з підстав направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2011 та про зобовязання ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі провести виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у даній справі у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Скаргу обґрунтовано безпідставністю направлення виконавчою службою виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби без одержання відповідного документального підтвердження про наявність майна боржника на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця вказаного відділу ДВС, що є порушенням вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі винесено постанову від 18.11.2011 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 частини першої ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Цю постанову мотивовано тим, що згідно з актами державного виконавця рішення суду виконано частково, а за заявою представника стягувача встановлено, що кавові автомати, які залишились у переліку наказу господарського суду міста Севастополя, перебувають на території м. Сімферополя.
Таким чином, у відповідності з листом № 31810/2/4 від 18.11.2011 виконавчий документ було направлено за належністю до Відділу ДВС ГУЮ в АРК, м. Сімферополь.
ДВС не визнає скаргу, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови, держаний виконавець керувався вимогами частини другої ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та вважає, що наданої представником стягувача заяви від 09.06.2011 та доданого до неї переліку адрес місцезнаходження кавових автоматів достатньо для встановлення факту необхідності направлення виконавчого провадження до іншого відділу ДВС.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2011 стягувачем було подано до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі заяву від 09.06.2011, в якій вказано на те, що з урахуванням тривалості виконавчого провадження, зазначені у виконавчому документі кавові автомати на вказаний момент, за даними стягувача, знаходились за іншими адресами, у зв'язку з чим стягувач просив вилучати кавові автомати за місцезнаходженнями, наведеними у переліку адрес місцезнаходження кавових апаратів, доданому до цієї заяви.
Як вбачається з вказаного переліку, за даними стягувача, на день подачі вищевказаної заяви кавові автомати перебували у м. Севастополі та у декількох містах по Автономній Республіці Крим.
Враховуючи наведене, державною виконавчою службою було проведено виконавчі дії по наведених у зазначеному переліку адресах по місту Севастополю та встановлено неможливість проведення подальших виконавчих дій на території міста Севастополя, внаслідок відсутності майна, переліченого у виконавчому документі, у зв'язку з чим і було винесено оскаржувану постанову.
Суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 10 частини першої ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 (в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010) виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій (частина друга ст. 20 Закону).
У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову (частина четверта ст. 20 Закону).
У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу (частина пята ст. 20 Закону).
Враховуючи викладене, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби можливе лише за наявності документального підтвердження, - у даному випадку документального підтвердження наявності майна боржника на території, на яку не поширюється компетенція даного відділу ДВС.
Проте, виконавчою службою не було перевірено надану стягувачем інформацію щодо наявності кавових автоматів, які підлягали вилученню на території, на яку не поширюється компетенція даного відділу ДВС, та не одержано передбаченого частиною пятою ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»документального підтвердження такої наявності, у зв'язку з чим дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі з винесення постанови від 18.11.2011 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 частини першої ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»є неправомірними, а постанова такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно доводів виконавчої служби щодо того, що у даному випадку підлягає застосуванню частина друга ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»та не може бути застосована частина пята цієї ж статті, то суд вважає їх безпідставними, з урахуванням наступного.
В обґрунтування цього твердження виконавча служба посилається на те, що виконавчий документ у даній справі є виконавчим документом зобовязального характеру, яким суд зобовязує боржника вчинити на користь стягувача певні дії.
Застосування ж частини другої ст. 20 вказаного Закону не виключає застосування частини пятої цієї ж статті, оскільки стаття 20 Закону України «Про виконавче провадження»в цілому регулює порядок визначення місця виконання судових рішень та підлягає обовязковому застосуванню в цілому, без відривання окремих її частин від усього контексту.
Що стосується вимог скаржника про зобовязання ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі провести виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у даній справі у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», то скарга в цій частині задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Скаржник у своїй скарзі та його представники у ході розгляду цієї скарги у судових засіданнях не конкретизували вказані вимоги та не вказали, які саме виконавчі дії мають бути вчинені виконавчою службою. Не надано скаржником і доказів ухилення виконавчої служби від вчинення якихось конкретних виконавчих дій.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що до повноважень суду віднесено зобовязання виконавчої служби вчинити виконавчі дії, вчинення яких передбачено законодавством та від вчинення яких остання ухиляється, тобто такі вимоги мають бути конкретизовані, деталізовані та обґрунтовані скаржником.
Враховуючи викладене, скарга в частині вимог скаржника про зобовязання ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі провести виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 21.05.2010 у даній справі у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження»є безпідставною, передчасною та такою, що підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1). Скаргу Приватного підприємства «Кабаре-Плюс»»від 09.12.2011 на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі задовольнити частково.
2). Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі з винесення постанови від 18.11.2011 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 частини першої ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»неправомірними.
3). Постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 18.11.2011 про закінчення виконавчого провадження скасувати.
4). В іншій частині скаргу відхилити.
Суддя С. М. Альошина
Судове рішення № 21839521, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 20.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-7/017. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: