Рішення № 21839485, 15.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року справа № 5020-35/2012 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва”

(Фіолентовське шосе, 1, місто Севастополь, 99053)

до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради,

(вулиця Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 8077,59 грн.,

за участю:

позивача не зявився;.

відповідача ОСОБА_1, довіреність №02-юр від 03.01.2012

суддя Шевчук Н.Г.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Механізація будівництва” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради про стягнення 8077,59 грн., з яких: основна заборгованість по договору у розмірі 6600 грн., інфляційне збільшення у розмірі 1062,60 грн., три відсотка річних у розмірі 414,99 грн.

Позовна вимога обґрунтована нормами статей 173 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 854 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов щодо наявності заборгованості до договору №28/11/08 від 28.11.2008 у розмірі 6600 грн. не заперечує (арк. с. 59-60).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника відповідача суд

встановив:

Закрите акціонерне товариство „Механізація будівництва”, відповідно до статуту товариства змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Механізація будівництва” (арк. с 5-18) (надалі - Виконавець), та комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (надалі Замовник) 28.11.2008 уклали договір № 28/11/08 на технічне обслуговування та ремонт автомобільного стрілового крану КС-55712 заводський номер 142 (далі Договір), відповідно до якого виконавець бере на себе зобовязання здійснювати для замовника періодичне планове обслуговування та ремонт крану, передбачений пунктом 1.1 Договору, а замовник бере на себе зобовязання щодо оплати виконаних робіт (пункт 1.2 Договору) (арк. с 20-21).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що замовник переказує грошові кошти виконавцю на підставі виставленого рахунку виконавцем протягом трьох банківських днів з моменту виставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги по сервісному обслуговуванню на підставі договору №28/11/08 від 28.11.2008 на загальну суму 6600 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року (арк. с. 22-24).

Позивачем виставлені рахунки №№ 647, 648 від 27.10.2009 на загальну суму 6600 грн., які отриманні відповідачем 13.11.2009, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (арк. с. 27).

Докази сплати заборгованості у зазначеній сумі у зазначений договором строк відсутні.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заявлена до стягнення основна заборгованість по договору у розмірі 6600 грн. оплачена відповідачем після подачі позовної заяви, а саме: 31.01.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 433 (арк. с. 65).

Таким чином у частині позовних вимог публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва” щодо стягнення з комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради суми заборгованості у розмірі 6600 грн. відсутній предмет спору, тому відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення за період з 27.10.2009 по 30.11.2011 у розмірі 1062,60 грн. та три відсотка річних за період з 27.10.2009 по 30.11.2011 у розмірі 414,99 грн.

Перевіривши розрахунок позивача суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційного збільшення та 3% річних підлягають частковому задоволення у звязку з тим, що відповідачем неправильно встановлено період нарахування. Оскільки відповідач рахунки від 27.10.2009 отримав 13.11.2009, то відповідно до пункту 5.1 Договору відповідач повинен був оплатити їх протягом трьох днів. Таким чином кінцевий строк оплати наданих послуг 16.11.2009, та з 17.11.2009 відповідач є таким, що прострочив оплату наданих послуг.

Суд вважає, що стягненню підлягають інфляційне збільшення та 3% річних за період з 17.11.2009 по 30.11.2009 за наступним розрахунком суду:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

17.11.2009 - 30.11.201166001.149983.40

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

660017.11.2009 - 30.11.20117443 %403.59 Таким чином, з відповідача підлягає стягненню інфляційне збільшення за період з 17.11.2009 по 30.11.2011 у розмірі 983,40 та три відсотки річних за період з 17.11.2011 по 30.11.2011 у розмірі 403,59 грн.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1395,67 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з урахування того, що спір виник з вини відповідача, а заборгованість у сумі 6600 грн., була погашена у процесі розгляду спору судом, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 6600грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вулиця Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва”, ідентифікаційний код 22288148, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) інфляційне збільшення у розмірі 983,40 грн. (девятсот вісімдесят три грн. 40 коп.), три відсотка річних у розмірі 403,59 грн. (чотириста три грн. 59 коп.), судовий збір у розмірі 1395,67 грн. (одна тисяча триста девяносто пять грн. 67 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписане

20.02.2012