Рішення № 21839463, 13.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року справа № 5020-49/2012 За позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 18)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ескіз”

(99000, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 16/23)

про стягнення заборгованості у розмірі 15 818,48 грн,

Суддя Кравченко В.Є.

за участю:

прокурора Почка А.А., посвідчення № 17 від 02.02.2012;

представника позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.01.2012;

представник відповідача не зявився, -

суть справи:

10.01.2012 прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз” про стягнення заборгованості у розмірі 15 818,48 грн, з яких: 12 528,62 грн сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 253,04 грн пені; 2 540,70 грн штраф; 496,12 грн 3 % річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 11, 525, 526, 625, 759, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 193, 283 Господарського кодексу України, статтю 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, умови договору оренди нерухомого майна № 87-05 від 22.03.2005, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків щодо сплати орендної плати за період з 01.12.2009 по 20.02.2011 у розмірі 12 528,62 грн, з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.01.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.01.2012.

Ухвалою суду від 30.01.2012 розгляд справи відкладався на 13.02.2012, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю відомостей щодо державної реєстрації відповідача як юридичної особи.

У судовому засіданні 13.02.2012 прокурор та представник позивача підтримали предмет і підстави заявленого позову, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача про час і місце розгляду справи двічі повідомлявся судом своєчасно, належним чином, з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - вулиця Надії Островської, будинок 16, квартира 23, місто Севастополь, 99001, яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що на вимогу вищезазначеної статті вважається його повідомленням належним чином та не є перешкодою для вирішення справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обовязковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив наявні у справі матеріали, заслухав пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 87-05, відповідно до пункту 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найбільш високих результатів господарської діяльності орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно підземну споруду (притулок), загальною площею 327,22 кв.м., яка розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Кондукторська, 2, що перебуває на балансі Управління з питань ЧС, вартість якої складає, згідно з актом оцінки вартості експертного висновку від 03.03.2005 42 375,00 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 2.4 договору вступ орендодавця у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі обєкту оренди.

Згідно з пунктом 3.1 договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002 та складає 4 237,50 грн у рік. Орендна плата визначена, виходячи з 10 % від розрахунку вартості обєкту оренди (експертної оцінки). Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати.

Орендна плата складає 353,13 грн за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата повинна перераховуватись на рахунок Управління з питань майна комунальної власності: місцевий бюджет м. Севастополя 22080400 в УГКУ м. Севастополя, МФО 824509, р/р № 33217850500001, ОКПО 23895637 (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується згідно з законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.

У пункті 4.4 договору орендатор зобовязався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з користуванням обєкту оренди, у тому числі оплату послуг, наданих підприємцями комунальної сфери.

Згідно з пунктом 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Зазначений договір діє з моменту підписання до 21.02.2008 (пункт 7.1 договору).

Крім того, 10.05.2007 сторонами підписаний протокол узгоджень змін до договору оренди № 87-05 від 22.03.2005, відповідно до якого Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз” (орендар) внесли зміни до договору оренди, зокрема до пункту 2.2, відповідно до якого обєкт оренди залишається на балансі Управління з питань ЧС, із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховано на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що майно є орендованим та сплачується орендарем з 01.01.2007 в сумі 508,14 грн на р/рахунок орендодавця щомісячно.

У пункті 3.1 протоколу узгоджень змін до договору оренди № 87-05 від 22.03.2005 сторони домовились, що розмір орендної плати зазначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 5 085,00 грн у рік. Орендна плата зазначена, виходячи з орендної ставки 12 % від вартості обєкту оренди, зазначеної незалежної оцінки майна, яке передане в оренду, станом на 03.08.2005.

Відповідно до пункту 3.2 протоколу орендна плата складає 508,14 грн за місяць оренди (із застосуванням індексу інфляції станом на січень 2007 рік) та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.01.2007.

У пункті 3.3 протоколу сторони обумовили, що відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому.

У подальшому, 25.06.2008 сторонами підписаний протокол узгоджень змін до договору оренди № 87-05 від 22.03.2005, відповідно до пункту 7.1 якого даний договір діє до 21.02.2011.

Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна від 22.03.2005, Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та балансоутримувач Управління з питань ЧС передали в оренду, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно підземну споруду (притулок), загальною площею 327,22 кв.м., що розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Кондукторська, 2, вартість якої за експертної оцінкою 42 375,00 грн (а.с. 13).

Крім того, 22.03.2005 сторонами підписаний розрахунок розміру орендної плати до договору оренди № 87-05 від 22.03.2005, розмір якої на перший рік оренди нерухомого майна комунальної власності склав - 4 237,50 грн, а на місяць 353,13 грн (а.с. 12).

Таким чином, передавши майно відповідачеві за актом прийому-передачі від 22.03.2005, позивач виконав свої зобовязання за договором у повному обсязі, надав відповідачеві обєкт оренди. Проте, орендар товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз”, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобовязання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період з 01.12.2009 по 20.02.2011 не виконав, у звязку з чим за орендарем утворилась заборгованість по орендній платі, з врахуванням передбаченого корегування, перед позивачем у розмірі 12528,62 грн, яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена, що і стало причиною звернення прокурора до суду із даним позовом.

Оцінюючи пояснення учасників судового розгляду, наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 87-05 від 22.03.2005, який став підставою виникнення у відповідача зобовязань щодо оплати отриманого в строкове оплатне користування майна (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати, у звязку з чим за період з 01.12.2009 по 20.02.2011 у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 12528,62 грн.

Частиною 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості по орендній платі обєкта оренди відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобовязання щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 87-05 від 22.03.2005 на загальну суму 12 528,62 грн (з урахуванням індексу інфляції).

У звязку з чим, вимоги позову щодо стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем суми заборгованості з орендної плати, прокурором Нахімовського району міста Севастополя в інтересах Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 21.11.2010 по 20.08.2011 у розмірі 253,04 грн, штрафу в розмірі 2 540,70 грн та 3% річних від простроченої суми заборгованості з орендної плати за період з 21.12.2009 по 14.11.2011 у розмірі 496,12 грн, згідно з наданим розрахунком (а.с. 8).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

Водночас, у пункті 6.1 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України штраф у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Тобто, сторони керуючись своїм правом на самостійне врегулювання своїх договірних відносин, визначили у договорі розмір штрафу, який підлягає сплаті у разі порушення договірних зобовязань.

Таким чином, враховуючи те, що розмір штрафу за несплату орендної плати не встановлено (не обмежено) вимогами чинного законодавства, з огляду на статті 6, 627 Цивільного кодексу України, суд вважає, що умови пункту 6.1 договору не суперечать діючому законодавству, тому є такими, що підлягають застосуванню.

Задовольняючи вимоги позову щодо стягнення пені та штрафу, суд також виходив з положень частини 2 статті 193 Господарського кодексу України та аналогічних положень статті 611 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Обставини прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати встановлені судом та підтверджується матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи розрахунки пені та штрафу відповідають вимогам чинного законодавства України, та нарахування позивачем пені в сумі 253,04 грн та штрафу в розмірі 2 540,70 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є правомірним, вимога про їх стягнення узгоджується з приписами статей 549, 611 Цивільного кодексу України, 216, 217, 193, 230 Господарського кодексу України, відповідає умовам пунктів 3.5, 6.2 спірного договору оренди, тому підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов в частині стягнення 3 % річних у сумі 496,12 грн, суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог узгоджується з вищенаведеною нормою Закону та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору оренди (найму).

Витрати на судовий збір в розмірі 1609,50 грн (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого статтею 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, який набрав чинності 01.01.2012, а саме: з 01 січня 1073,00 грн), з урахуванням вимог статті 4 Закону України “Про судовий збір” та статті 49 Господарського кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 17.02.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз” (99000, м. Севастополь, вул. Надії Островської, буд. 16 кв. 23, ідентифікаційний код - 20707121) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 87-05 від 22.03.2005 у розмірі 15 818,48 грн (пятнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять грн сорок вісім коп), у тому числі: 12 528,62 грн основного боргу, 253,04 грн пені, 2 540,70 грн штрафу, 496,12 3% річних.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ескіз” (99000, м. Севастополь, вул. Надії Островської, буд. 16 кв. 23, ідентифікаційний код - 20707121) на користь Державного бюджету міста Севастополя (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38022717, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі), код банку отримувача (МФО)- 824509, рахунок отримувача 31215206783001, код класифікації доходів бюджету 22030001 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050”, призначення платежу судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 23013519 (суду, де розглядається справа) судовий збір в розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот девять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя В.Є. Кравченко

Повний текст рішення, відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України, складено 17.02.2012.