Ухвала суду № 21839324, 05.03.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2012 р. Справа № 5019/24/12

за позовом Акціонерне товариство "Євроспорт" [Eurosport S.A.]

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ"

про зобов'язання виконувати договір

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.12.11р.)

від відповідача : представник ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.01.2012року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів, а саме: Програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду", диск CDR, серійний номер 132Lh-00335.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Євроспорт" (EUROSPORT S. A.) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" про зобов'язання виконувати договір, відповідно до якого просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" виконувати обов'язки за "Угодою з кабельним оператором" №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанію "Рівне ТВМ" здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" протягом періоду з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року за "Угодою з кабельним оператором" №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року.

Позивачем 24.02.2012 року подано заяву, в якій зазначено, що оскільки первинна дата вказана в позовних вимогах - 01 січня 2012 року вже пройшла, у прохальній частині позову слід виключити слова "протягом періоду з 01 січня 2012 року" та викладає прохальну частину в новій редакції: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" виконувати обов'язки за "Угодою з кабельним оператором" №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанію "Рівне ТВМ" здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" до 31.12.2012 року за "Угодою з кабельним оператором" №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року.

Вказана заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Позивач зазначає, що угода від 01.11.2004 року діє до 31.12.2012 року і відповідач зобовязаний виконувати обовязки за угодою, однак він надіслав йому листа №535 від 30.11.2011 року про припинення з 31.12.2011 року угоди №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року, що є порушенням параграфу 2 зазначеної угоди з урахуванням пункту 3 Загальних умов угоди, відповідно до змісту яких угода автоматично є пролонгованою на наступний рік доти, доки кожна із сторін не розірве зазначену угоду шляхом письмового повідомлення іншої сторони про її розірвання не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії угоди. Оскільки такого повідомлення від позивача за 90 днів до закінчення відповідного періоду відповідач позивачу не надіслав, угода є продовженою до 31.12.2012року, а відповідач відповідно до ст.526 ЦК України зобовязаний виконувати обовязки за угодою щодо ретрансляції телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" до 31 грудня 2012 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ніяких обовязків за угодою з кабельним оператором №VІІ/32/05.013684 від 01.11.2004 року щодо здійснення до 31.12.2012 року ретрансляції телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" він на себе не брав, а зазначена угода є ліцензійною угодою за якою у відповідача виникло лише право використання трансляції каналу "Eurosport", як обєкту інтелектуальної власності. До того ж він вважає нікчемними окремі пункти угоди, які зобовязують його здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу"Eurosport", посилаючись на те, що позивач не довів належними засобами доказування той факт, що відповідач приймав на себе зазначені обовязки та не надав доказів наявності у нього права на програму мовлення "Eurosport", чим не довів того, що він звернувся з позовом за захистом права яке вважає порушеним.

Відповідач також зазначає, що строк дії угоди від 01.11.2004 року припинився відповідно до ст.3 Загальних умов угоди, оскільки його представником 01.07.2011року надіслано позивачу листа про закінчення строку дії угоди.

І судових засіданнях судом розглядалися ряд заявлених відповідачем клопотань, а саме:

Заява про залишення позову без розгляду на підставі ст.81 ГПК України з посиланням на те, що повноваження представника позивача ОСОБА_3 на підписання позовної заяви не підтверджені належними доказами; при зверненні з позовом позивач не надав доказів сплати судового зборувідповідно вимог Закону України "Про судовий збір"; позивач не надав належних доказів існування акціонерного товариства "Євроспорт", а наданий ним витяг з Комерційного реєстру підприємців і юридичних осіб Франції датовано 06.07.2005року, тому відповідач вважає, що позивач не підтвердив свого юридичного статусу станом на день звернення з позовом, а відповідно і права на позов відповідно до ст.1 ГПК України.

Зазначені клопотання судом відхилені з огляду на наступне:

Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною особою позивача або його представником.

Представниками юридичних осіб відповідно до ст.28 ГПК України можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємств, організацій. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як встановлено в судовому засіданні, позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_3 яка діяла на підставі довіреності виданої акціонерним товариством "Євроспорт" (EUROSPORT S. A.) в особі повноважного представника ОСОБА_1, яка діє відповідно до нотаріально посвідченої довіреності з правом передоручення виданої 21.12.2011року.

На вимогу суду позивачем надана копія нотаріально посвідченої довіреності від 21.12.2011року, виданої акціонерним товариством "Євроспорт" (EUROSPORT S. A.) 4 особам, в тому числі і ОСОБА_1, якою вона призначена в якості повноправного повіреного позивача на території України та має право, серед іншого, представляти компанію в усіх судових установах України, в тому числі і в господарському суді, з усіма правами позивача, відповідача або третьої особи. Крім того, ОСОБА_1 уповноважується зазначеною довіреністю передоручати будь-яким іншим особам будь-які права та видавати довіреності, що офіційно закріплюють ці права в межах повноважень, наданих цією довіреністю.

Оригінал зазначеної довіреності досліджувався судом в судовому засіданні, суд не знайшов підстав для сумнівів у її недостовірності.

Судом встановлено, що позовна заява підписана повноважним представником позивача ОСОБА_3 яка діяла на підставі довіреності від 23.12.2011 року, виданої акціонерним товариством "Євроспорт" (EUROSPORT S. A.) в особі повноважного представника ОСОБА_1, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності з правом передоручення виданої 21.12.2011 року, а відповідно і підстави повернення позовної заяви без розгляду згідно вимог п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України на момент порушення провадження у справі, як і залишення позову без розгляду згідно з п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України відсутні.

Не ґрунтуються на вимогах закону також і посилання представника відповідача про те, що судом безпідставно порушено провадження у справі, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України повинно бути підставою повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Разом з тим, пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року надано розяснення, що до надання Пленумом Вищого господарського суду України розяснення з питань практики застосування господарськими судами розділу VІ Господарського процесуального Кодексу України господарськими судами враховується викладене в розясненні Президії Вищого господарського суду України від 04.03.1998року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального Кодексу України", відповідно до якого, якщо державне мито сплачене у встановленому порядку і розмірі за позивача (заявника) іншою особою, господарський суд повинен виходити із того, що державне мито фактично надійшло до державного бюджету і підстави для повернення позовної заяви без розгляду за мотивами сплати державного мита неналежною особою відсутні.

До позовної заяви позивачем було долучено платіжне доручення №13036 від 28.12.2011 року про сплату судового збору в сумі 941грн. 00коп. Судовий збір сплачено за належними банківськими реквізитами, в призначенні платежу зазначено, що це судовий збір за подання заяви АТ "Євроспорт" до ТОВ ТРК "Рівне ТВМ" про зобов'язання виконувати договір. При порушенні провадження у справі судом було перевірено порядок сплати судового збору та встановлено, що його сплачено у встановленому законом порядку та розмірі. Судовий збір на момент порушення провадження у справі зараховано до спеціального фонду державного бюджету, а перерахування судового збору за позивача АТ "Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери", який в платіжних дорученнях зазначений як платник грошових коштів, не спростовує того факту, що судовий збір фактично надійшов до державного бюджету, а тому з урахуванням пункту 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011року підстави для повернення позовної заяви без розгляду за мотивами сплати судового збору неналежною особою відсутні.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав належних доказів існування акціонерного товариства "Євроспорт", чим не підтвердив свого юридичного Статусу станом на день звернення з позовом, а відповідно і права на позов відповідно до ст.1 ГПК України судом також відхиляються як необґрунтовані, оскільки позивачем надано до матеріалів справи витяг про внесення до комерційного реєстру юридичних осіб АТ "Євроспорт"(EUROSPORT S. A.), чим підтверджено правовий статус позивача, як юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2004 року між Акціонерним товариством "Євроспорт" (EUROSPORT S. A.) (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (відповідач), укладено угоду з кабельним оператором № VІІ/32/05.013684. Позивачем до матеріалів справи надано англійськомовний текст угоди від 01.11.2004 року, а також надано до матеріалів справи текст угоди від 01.11.2004 року в перекладі на українську мову.

Відповідно до умов угоди від 01.11.2004 року позивач надає відповідачу російськомовну версію спортивного телевізійного каналу "Eurosport", а відповідач зобовязується здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариствa з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ"на строк та на умовах, визначених угодою, а також сплачувати позивачу встановлену угодою винагороду.

Відповідно до параграфу 2 угоди від 01.11.2004 року сторони узгодили термін її дії до 31.12.2006 року з урахуванням положень п.3 Загальних умов щодо продовження угоди.

Пунктом 3 Загальних умов узгоджено, що угода продовжується автоматично наприкінці терміну дії ліцензії на додаткові періоди, що становлять 1 рік для кожного такого періоду доти, доки кожна із сторін не розірве дану угоду шляхом письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 90 днів до закінчення терміну дії ліцензії або відповідного періоду продовження.

Відповідно до пункту 17 Загальних умов угоди від 01.11.2004 року дана угода з усіх питань регулюється законодавством України. Будь-які суперечки, які виникають між сторонами у звязку з даною угодою розглядаються компетентним судовим органом України, тому зазначений спір між сторонами щодо спонукання відповідача виконувати обовязки за угодою підлягає розгляду господарським судом відповідно до ст.1, 21 ГПК України, оскільки відповідно до правового статусу позивач та відповідач є юридичними особами.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Нормами чинного законодавства України встановлено право на зміну або розірвання договору лише за згодою сторін, як загальний принцип розірвання договору, в той час як одностороння відмова або розірвання договору допускається лише у випадках та на умовах визначених договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.204 Господарського Кодексу України господарське зобовязання може бути припинено лише за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України також передбачена зміна або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судомвстановлено, що термін дії угоди від 01.11.2004 року відповідно до параграфу 2 угоди та п. 3 Загальних умов угоди сторонами узгоджено до 31.12.2012 року, оскільки за 90 днів до закінчення терміну дії ліцензії або відповідного періоду продовження жодна із сторін не розірвала дану угоду у встановленому договором порядку - шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони. При цьому з урахуванням вимог закону щодо належного виконання зобовязання лист відповідача від 30.11.2011 року про припинення дії угоди з 31.12.2011 року не є належним доказом припинення угоди від 01.11.2004 року, оскільки угодою передбачено інший порядок і спосіб її припинення, а саме: термін дії угоди припиняється, якщо письмове повідомлення про це надійде від будь-якої сторони за 90 днів до закінчення відповідного періоду. Таким чином, угодою чітко прописано спосіб припинення терміну її дії, а тому, виконуючи обовязки за угодою, та бажаючи її припинення з 31.12.2011року, відповідач зобовязаний був повідомити про це позивача не пізніше 30.09.2011року. Однак, доказів надіслання позивачу повідомлення про припинення угоди до зазначеної дати відповідач суду не надав, що свідчить про те, що термін дії угоди пролонговано до 31.12.2012року.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, настання яких бажають сторони. Згідно із законом правочин завжди є правомірним, якщо тільки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладена між позивачем і відповідачем угода від 01.11.2004 року з моменту її укладення набирає силу закону. Вона є обовязковою для виконання обома сторонами і сторони протягом терміну дії угоди мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за угодою. Зазначеною нормою встановлено принцип обовязковості виконання уже укладеного договору і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань за договором під загрозою застосування до них цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до параграфу 5 угоди від 01.11.2004 року, пунктів 8.2, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4 Загальних умов угоди відповідач прийняв на себе обовязки протягом дії угоди здійснювати ретрансляцію прийнятого від позивача каналу по всім своїм мережам кабельного телебачення за власний рахунок як частину кабельних послуг в повному обсязі без вилучень, змін, доповнень і замін.

Однак доказів виконання своїх обовязків за угодою від 01.11.2004 року з 01.01.2012 року відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що листом від 30.11.2011 року №535 (а.с. 47 том 1) відповідач повідомив позивача про припинення угоди від 01.11.2004 року з 31.12.2011року а також про те, що він розпочинає процедуру блокування доступу до телевізійного каналу "Eurosport" доступ абонентів відповідача до зазначеного каналу буде припинено з 31.12.2011 року. Крім того, 23.12.2011 року на офіційному сайті "Воля-Рівне", під торговою маркою якої здійснювалася відповідачем трансляція каналу "Eurosport", розміщено публічне повідомлення абонентам відповідача, що у звязку з закінченням строку договору укладеного відповідачем з позивачем з 01.01.2012 року доступ до зазначеної програми буде припинено і замість каналу "Eurosport" в базовий пакет додатково доповнюється спортивним каналом "Viasat Sport".

Представники позивача в засіданнях суду посилався на те, що з 01.01.2012 року відповідач не виконує обовязки за угодою від 01.11.2004 року та припинив ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ".

На підтвердження припинення ретрансляції відповідачем телевізійного каналу "Eurosport" своїм абонентам, позивачем подано роздруківки з сайту rivne.volia.com, який належить відповідачу та на якому розміщується інформація про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ", а саме про перелік телепрограм, які пропонуються відповідачем до перегляду абонентам у його мережах.

Позивачем також надано лист Всеукраїнської ліги авторів №01/22.02.12 від 22.02.2012 року яким представник позивача повідомляється про те, що при здійснені за його клопотанням перевірки надання телекомунікаційних послуг населенню товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" встановлено, що відповідачем здійснюється ретрансляція 12 спортивних каналів, серед яких телеканали "Eurosport" та "Eurosport2" відсутні.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні статей 32, 34 ГПК України, якими б спростовувалися посилання позивача та підтверджувався б факт виконання ним своїх обовязків за угодою з кабельним оператором № VІІ/32/05.013684 від 01 листопада 2004 року щодо здійснення ретрансляції телеканалу rt»в мережах кабельного телебачення. Більш того, він посилається на те, що відповідно до умов угоди такого обовязку на нього не покладалося.

Посилання відповідача на те, що за умовами угоди від 01.11.2004 року у нього відсутній обовязок ретрансляції телевізійного каналу"Eurosport", а виникло лише право на таку ретрансляцію з огляду на те, що угода є ліцензійним договором, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та принципам поняття та свободи договору, встановленим ст.ст.3, 6, 627 ЦК України, які грунтуються на принципах справедливості, добросовісності та розумності і відповідно до яких сторони в договорі вільно визначають свої права та обовязки на основі договору та у визначенні будь-яких умов договору, в тому числі і змішаних, які не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст.202 ЦК України визначено поняття правочину як дії особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Параграфом 5 угоди від 01.11.2004року, пунктам 8.2, 10.1, 10.2,10.3, 10.4 Загальних умов угоди сторони узгодили саме обовязки відповідача щодо здійснення ретрансляції телевізійного каналу "Eurosport" протягом дії угоди, що відповідає вимогам ст.6 ЦК України відповідно до якої сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тобто зміст договору формується за власним розсудом сторін. При цьому законом не заборонено викладати зміст договору, який містить змішані види договорів.

Невиконання відповідачем обовязків за угодою від 01.11.2004 року не відповідає ст.14, 526 ЦК України щодозобовязання реального, добросовісного виконання цивільних обовязків належним чином, відповідно до умов договору. Те, що угода має, в тому числі, і ознаки ліцензійного договору, не звільняє відповідача від виконання обовязків за угодою, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1109 ліцензійний договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним.

Крім того, відповідачем також подано докази припинення ретрансляції програм "Eurosport" абонентам товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" - копію наказу директора відповідача №65 від 22.12.2011 року "Про затвердження Пакетів програм послуги доступу до пакетів телепрограм, Загальної інформації про послуги" та додатки до наказу, з яких вбачається, що в затвердженому переліку доступних абонентам відповідача програм з 01.01.2012 року відсутній канал "Eurosport".

Посилання відповідача на те, що угода від 01.11.2004 року є розірваною з 01.01.2012 року у звязку з повідомленням позивача листом від 01.07.2011 року про її припинення суд визнає не обгрунтованими та відхиляє. При досліджені листа від 01.07.2011 року судом встановлено, що зазначений лист підписано представником ОСОБА_4 що діє на підставі довіреності відповідача від 01.06.2011 року №229/1. Однак будь-яких належних доказів надіслання зазначеного листа позивачу відповідач суду не надав, незважаючи на те, що судом оголошувалася перерва та надавався відповідачу час для подання таких доказів. Посилання відповідача на відповідь українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" від 11.01.2012 року №24-17-37 не є належним доказом надіслання позивачу саме листа від 01.07.2011 року, підписаного представником відповідача ОСОБА_4 оскільки зазначеним листом надається відповідь на звернення директора ТОВ "Воля-Кабель" щодо відправлення рекомендованого листа саме цим товариством, а не представником відповідача. Відповідь адресована не відповідачу, а ТОВ "Воля-Кабель" та повідомляється про розшук рекомендованого листа "Воля-Кабель" №RB020287121UA, а не листа відповідача.

Зп.18.1 Загальних умов угоди, вбачається, що сторони узгодили порядок направлення один одному повідомленнь, заяв або вимог, а саме, такі повідомлення заяви та вимоги передані або зроблені однією стороною іншій, повинні бути передані англійською мовою письмово заздалегідь, оплачені замовленою поштою зі сповіщенням, або факсом (підтверджується поштою або приватним курєром, відправленим до кінця робочого дня, наступного за днем відправлення такого факсу), або доставкою адресованою і надісланою одержувачу на адресу, зазначену в даній угоді. Однак, підтвердження належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України того, що повідомлення про припинення угоди надсилалося представником відповідача з дотриманням пункту 18.1 Загальних умов угоди, як і доказів його відправки саме рекомендованим листом №RB020287121UA суду не надано, як і не надано повідомлення про його отримання позивачем, чим не підтверджено факту повідомлення позивача про припинення угоди від 01.11.2004року належним способом відповідно до вимог 18.1 Загальних умов угоди.

Твердження відповідача про те, що позивач не довів належними засобами доказування той факт, що відповідач приймав на себе зазначені обовязки та не надав доказів наявності у нього права на програму мовлення "Eurosport", чим не довів того, що він звернувся з позовом за захистом права яке вважає порушеним, спростовуються матеріалами справи а також вищезазначеним, зокрема Загальними умовами угоди від 01.11.2004 року відповідно до яких термін дії ліцензії означає строк зазначений в розділі 2 документа (з урахуванням положень п.3 Загальних умов). Таким чином, при укладенні угоди відповідачем булоперевірено наявність ліцензії у позивача та строк її дії.

Позивачем надано до матеріалів справи рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №652 від 02.04.2008 року "Про затвердження переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч.1 ст.42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яким затверджено перелік іноземних програм, зміст яких відповідає ст.42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", серед переліку яких значиться і телевізійний канал "Eurosport".

За таких обставинзаявлене відповідачем клопотання про витребуванняу позивача наявності прав на програму мовлення "Eurosport", а саме копію ліцензії Вищої Аудіовізуальної Ради Франції судом відхиляється. Суд прийшов до висновку, що витребування зазначеного доказу знаходиться за межами предмету доказування, яким є виконання обовязків за укладеною угодою від 01.11.2004 року, яка є чинною і ніким не визнана недійсною.

Відхиляються судом і посилання відповідача на те, що у нього відсутній обовязок здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення, а пункти угоди які передбачають цей обовязок відповідно до ч.9 ст. 1109 ЦК України є нікчемними.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що угода від01.11.2004 року є ліцензійною угодою, вона є двосторонньою угодою, в якій сторони відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України врегулювали на власний розсуд свої правовідносини, в тому числі і обовязки відповідача щодо здійснення ретрансляції телевізійного каналу "Eurosport", тому вимоги ч.9 ст.1109 ЦК України про нікчемність ліцензійної угоди на правовідносини сторін не розповсюджуються, оскільки цією нормою передбачено нікчемність умов щодо надання ліцензії всупереч нормам чинного законодавства, та не передбачено нікчемність додаткових умов щодо прав і обовязків сторін за договором.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України позивач має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі і поновлення становища яке існувало до порушення, шляхом спонукання до виконання обовязків за договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин вимоги позивача про зобовязання відповідача виконувати обовязки за угодою з кабельним оператором № VII/32/05.013684 від 01 листопада 2004 року шляхом здійснення ретрансляції телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанію "Рівне ТВМ" (33013, м.Рівне, вул.Директорії, 6 код ЄДРПОУ 22570896) виконувати обовязки за угодою з кабельним оператором № VІІ/32/05.013684 від 01 листопада 2004 року.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанію "Рівне ТВМ" (33013, м.Рівне, вул.Директорії, 6 код ЄДРПОУ 22570896) здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" до 31 грудня 2012 року за угодою з кабельним оператором № VІІ/32/05.013684 від 01 листопада 2004 року.

4.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанію "Рівне ТВМ" (33013, м.Рівне, вул.Директорії, 6 код ЄДРПОУ 22570896) на користь акціонерного товариства "Євроспорт" Франція, 92798, Іссі-ле-Муліно Седекс 9 вул. Гастон е Рене Кодрон, 3 (3 rue Rene et Gaston Caudron, 92798 Issy Les Moulineaux cedex 9 ) 941грн.00коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "12" березня 2012 р.