Рішення № 21838903, 01.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2012 р.Справа № 5013/12/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/12/12

за позовом: прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, 59

та Новоукраїнської міської ради, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 125770,13 грн. шкоди,

Представники сторін:

від позивача (Новоукраїнської РДА) - ОСОБА_1, довіреність №01-1216/1 від 19.01.2012р.;

від позивача (Новоукраїнської міської ради) - ОСОБА_2, довіреність №2042/15 від 02.12.2011р.;

від відповідача - не брав участі;

від третьої особи - начальник Прижигалинський О.Г.;

у судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Калатур А.В. (посвідчення №885).

В судових засіданнях 26.01.2012р., 02.02.2012р., 15.02.2012р. оголошувались перерви відповідно до 02.02.2011р. об 11:00 год., 15.02.2012р. об 11:00 год., 01.03.2012р. на 12:00 год. в порядку, визначеному ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації та Новоукраїнської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації самовільно зайняті земельні ділянки площею 129,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га ріллі, землі, зайняті господарськими дворами та будівлями - 15 га); стягнення з відповідача на користь Новоукраїнської міської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель в розмірі 125770,13 грн. та судових витрат.

Новоукраїнська районна державна адміністрація та Новоукраїнська міська рада позовні вимоги прокурора Новоукраїнського району підтримали повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу (в тому числі представника відповідача, який брав участь в судових засіданнях 26.01.2012р., 02.02.2012р., 15.02.2012р.), господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Новоукраїнському районі в присутності директора СТОВ "Росія" Галенка О.А. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої були зафіксовані в акті від 06.10.2011р. (т. 1 а.с. 10).

В акті від 06.10.2011р. зазначено, що СТОВ "Росія" самовільно без відповідно оформлених документів використовує землі державної власності, а саме: земельну ділянку, зайняту не діючим садом площею 34,58 га, орних земель 79,5 га ріллі, землі, зайняті господарськимим будівлями та дворами площею 15 га. До акту перевірки додано план-схему зайнятих земельних ділянок (т.1 а.с.6-11).

На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.10.2011р. директору СТОВ "Росія" видано припис від 06.10.2011р. №003 про усунення порушень земельного законодавства у 30-ти денний термін.

06.10.2011р. відносно директора СТОВ "Росія" складено протокол про адміністративне правопорушення №003, але в подальшому, постановою №003 від 06.10.2011р. справу було закрито з тих підстав, що в діянні директора були ознаки злочину, передбаченого ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Господарський суд враховує, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.10.2011 р., протокол про адміністративне порушення від 06.10.2011 р. підписано керівником відповідача без будь-яких зауважень та пояснень. В ході проведення перевірки та після її проведення будь-яких зауважень стосовно невідповідності площі самовільно зайнятих земельних ділянок зазначених в акті перевірки, площам які фактично займає відповідач, керівник відповідача не надав.

Державним інспектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди становить 125770,13 грн.

За висновком прокурора Новоукраїнського району, який ґрунтується на матеріалах вищезгаданої перевірки, відповідач самовільно використовує земельні ділянки площею 129,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га ріллі, землі, зайняті господарськими дворами та будівлями - 15 га), а тому відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний повернути земельні ділянки Новоукраїнській райдержадміністрації, а також відшкодувати 125770,13 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття цієї земельної ділянки.

Господарський суд враховує, що в силу положень, зазначених в п. 12 розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні земельні ділянки загальною площею 129,08 га знаходиться за межами населеного пункту м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Отже, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Новоукраїнська районна державна адміністрація, як орган виконавчої влади.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 126 Земельного кодексу України. Так, згідно з вимогами цієї статті право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою може бути посвідчене, зокрема, державнимиактами, а правоорендиземліоформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Одним із порушень земельного законодавства, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок, що передбачено статтею 211 Земельного кодексу України.

Згідно приписів ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення терміну "самовільне використання земельної ділянки" дано в статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до якої самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Господарський суд враховує також положення п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин ", який передбачає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Вирішуючи спір в частині звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 34,58 га, землі, зайняті під садом та площею 79,5 га орні землі, господарський суд враховує, що головою Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області 25.04.2007р. видано розпорядження №432-р "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель державної власності в оренду СТОВ "Росія" (Новоукраїнська міська рада).

Пунктами 1, 2, 3 вказаного розпорядження вирішено дати згоду СТОВ "Росія" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 114,08 га земель з них: 79,5 га ріллі та 34,58 га багаторічних насаджень, зайнятих недіючим садом на території колишнього КСП "Росія" Новоукраїнської міської ради; зобов'язати директора СТОВ "Росія" Галенка О.А. замовити організації, яка має відповідні дозволи (ліцензії) на проведення робіт із землеустрою, розробку і погодження у встановленому порядку проекту щодо відведення земель в оренду та виконати всі юридичні дії, спрямовані на повне виконання цих робіт; проект землеустрою з позитивним висновком державної землевпорядної експертизи подати райдержадміністрації для подальшого вирішення згідно з чинним законодавством.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що СТОВ "Росія" вживались дії по оформленню права користування вказаними земельними ділянками, зокрема, отримано згоду Новоукраїнської РДА на розробку проекту землеустрою та підтвердження її чинності; укладено договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; виконуються роботи по підготовці проекту землеустрою, а також сплачувались всі належні податки і збори за користування земльними ділянками.

Однак, доказів на підтвердження виконання СТОВ "Росія" розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області №432-р від 25.04.2007р. "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель державної власності в оренду СТОВ "Росія" (Новоукраїнська міська рада), зокрема, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з позитивним висновком державної землевпорядної експертизи, суду не подано.

Крім того, відповідач у відзиві на позов посилається на те, що при складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.10.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Новоукраїнському районі недодержано вимог, передбачених п. 5.4. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах №312 від 12.12.2003 р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за №1223/8544 з подальшими змінами.

Однак, викладене не спростовує факту самовільного зайняття відповідачем на території Новоукраїнської міської ради земель сільськогосподарського призначення загальною площею 114,08 га земель з них: 79,5 га ріллі та 34,58 га багаторічних насаджень, зайнятих недіючим садом на території колишнього КСП "Росія".

До того, ж дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Новоукраїнському районі щодо неправомірності складання акта перевірки не оскаржувались у встановленому законодавством порядку.

Оцінюючи всі докази в сукупності господарський суд прийшов до висновку, що відповідач не спростував факту самовільного зайняття останнім земельних ділянок загальною площею 114,08 га, в тому числі: 79,5 га ріллі та 34,58 га багаторічних насаджень.

Враховуючи викладене та керуючись приписами статей 211, 212 Земельного кодексу України, позовні вимоги прокурора Новоукраїнського району про зобов'язання СТОВ "Росія" повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації самовільно зайняті земельні ділянки площею 114,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га ріллі) підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 15 га - землі, зайняті господарськими дворами та будівлями, господарський суд враховує, що на вказаній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать СТОВ "Росія".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.06.2001р. придбано у сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" об'єкти нерухомого майна в порядку погашення заборгованості згідно переліку, зазначеному в Додатку №1 до цього договору на яке в подальшому відповідачем було оформлено свідоцтва про право власності (т. 1 а.с. 44-85).

Відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Господарський суд враховує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження переоформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зайняті господарськими дворами та будівлями.

Згідно положень п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин " з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи наявність на земельних ділянках під господарськими дворами та будівлями, об'єктів нерухомого майна відповідача в задоволенні позову в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 15 га - землі, зайняті господарськими дворами та будівлями, слід відмовити.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заподіяної шкоди, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається в основному, виходячи з площі земельної ділянки, розміру неотриманого доходу, коефіцієнту функціонального використання та грошової оцінки землі.

Разом з тим, господарський суд враховує, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність особи у вигляді обовязку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є субєктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому чинне законодавство передбачає презумпцію вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди внаслідок самовільного використання земельних ділянок площею 79,5 га та 34,58 га.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача шкоди, господарський суд враховує, що протиправна поведінка СТОВ "Росія" полягає у користуванні земельними ділянками площею 114,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га) без правовстановлюючих документів.

Використання відповідачем земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів обмежує Новоукраїнську РДА, як органу влади в розпорядженні якого перебуває вказана земельна ділянка, у праві розпорядження земельною ділянкою та використання її за своїм призначенням, що завдає шкоди державі.

Наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою вбачається із змісту наслідків, що мали місце в результаті безпідставного користування відповідачем земельною ділянкою - заподіяння шкоди.

Враховуючи наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача - 111154,76 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель площею 114,08 га.

Господарський суд прийшов також до висновку, що прокурором та позивачами не доведено того, що використання відповідачем земельної ділянки станом площею 15 га - землі, зайняті господарськими дворами і будівлями, підпадало під визначення терміну "самовільне використання земельної ділянки".

Прокурором та позивачами не доведено та не підтверджено належними доказами факту самовільного використання відповідачем вказаної земельної ділянки, тому факт заподіяння шкоди позивачу самовільним зайняттям вищезазначеної земельної ділянки також є недоведеним.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14615,37 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель площею 15 га слід відмовити.

З урахуванням викладеного, вимоги прокурора Новоукраїнського району підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині зобов'язання СТОВ "Росія" повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації самовільно зайняті земельні ділянки площею 114,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га); стягнення зі СТОВ "Росія" - 111154,76 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель площею 114,08 га.; в іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1, ідентифікаційний код 30945026) повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, 59, ідентифікаційний код 04055110) самовільно зайняті земельні ділянки площею 114,08 га (землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га).

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1, ідентифікаційний код 30945026) на користь Новоукраїнської міської ради (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70, ідентифікаційний код 04055127, на р/р № 31419544700323 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код платежу 24060300, МФО банку 823016) - 111154,76 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель площею 114,08 га.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1, ідентифікаційний код 30945026) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, рахунок №31211206783002, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, код платежу та назва 22030001 "судовий збір") - 3296,09 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити прокурору Новоукраїнського району за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 та відповідачу за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 06.03.2012 року.