Рішення № 21838863, 28.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р.Справа № 5013/28/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах держави, в особі якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "ОСОБА_2", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Успенка,

про стягнення 20444,66 грн

за участю представників:

від прокуратури - Стойко А.В., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури, посвідчення № 1033;

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.04.2011 № 167;

від відповідача - участі не брали.

Прокурором Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах держави, в особі якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 11.01.2012 № 52 вих 12 про стягнення з фермерського господарства "ОСОБА_2" заборгованості у сумі 20444,66 грн, з яких 20000,00 грн основного боргу за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.02.2009 № 49, 20,00 грн інфляційних втрат, 424,66 грн пені.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.01.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, ухвалою від 08.02.2012 розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі.

У судовому засіданні 28.02.2012 присутніми представниками прокуратури та позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника як в дане судове засідання так і в попереднє засідання не забезпечив.

При цьому, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвала про порушення провадження у справі від 19.01.2012 направлялась відповідачу за адресою 26220, АДРЕСА_2, зазначеною у позові та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 08.02.2012 направлялись відповідачу за вказаною адресою та за адресою м. Кіровоград, вул. Преображенська, 6, кв. 76, яка зазначена самим відповідачем у заявці на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі від 14.09.2009, що підтверджується списком № 48 згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2012, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Крім того, вказані ухвали відправлені з додержанням вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75, тобто, на звороті у лівому нижньому куті проставлено штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам по справі.

Поряд з тим, конверти з примірниками ухвал суду від 19.01.2012 та від 08.02.2012 направлені за вказаними вище адресами, станом на день слухання справи на адресу суду не повернуто, як і відсутні відповідні поштові повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень.

Господарським судом враховано нормативний строк пересилання рекомендованої кореспонденції, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", який відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. та пункту 4.2 складає 4 дня з дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Тобто, ухвалу від 08.02.2012 про відкладення розгляду справи на 12:20 28.02.2012, направлену відповідачу за двома адресами 10.02.2012, відповідач мав отримати 14.02.2012.

За вказаних обставин господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.02.2012 проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств виконує Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою і діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

Між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "ОСОБА_2" укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.09.2009 № 49 (надалі за текстом - Договір, а.с. 17-18).

Відповідно до розділу 1 Договору, Кіровоградське відділення Укрдержфонду зобов'язалось надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "ОСОБА_2", фермерське господарство зобов'язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Даним розділом Договору сторони узгодили розмір фінансової підтримки (допомоги) 100000,00 грн.

Згідно пункту 2 Договору фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для виробництва, переробки с/г продукції, поновлення обігових коштів.

Згідно з пунктом 3.2.1 Договору сума фінансової підтримки (допомоги) надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в Договорі суми на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Змістом пункту 3.1.3 договору визначено, що Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладення підтвердження гарантії повернення коштів/договір застави.

На виконання даного пункту договору: 23.09.2009 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Заставодержатель), в особі директора Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_1, та фермерським господарством "ОСОБА_3", яке є майновим поручителем за зобов'язаннями за договором № 49 від 22.09.2009 про надання фінансової підтримки відповідачу, (Заставодавець), укладено договір застави № 3011 (а.с. 11-12); 23.09.2009 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Заставодержатель), в особі директора Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_1 та фермерським господарством "ОСОБА_2" укладено договір застави (а.с. 13 -14); 23.09.2009 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Заставодержатель), в особі директора Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_1, та селянським (фермерським) господарством "Віта", яке є майновим поручителем за зобов'язаннями за договором № 49 від 22.09.2009 про надання фінансової підтримки відповідачу, (Заставодавець), укладено договір застави № 3013 (а.с. 15-16).

У пункті 3.4.2 Договору сторонами встановлено Графік повернення фінансової підтримки (допомоги), згідно якого відповідач зобов'язався повертати позивачеві кошти фінансової підтримки наступним чином:

до 1 листопада 2010 року - 20000,00 грн,

до 1 листопада 2011 року - 20000,00 грн,

до 1 листопада 2012 року - 20000,00 грн,

до 1 листопада 2013 року - 20000,00 грн,

до 1 листопада 2014 року - 20000,00 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Викладені в Договорі умови узгоджені між сторонами шляхом скріплення тексту договору підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств.

Укладений між сторонами договір від 22.09.2009 № 49 за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача за платіжним дорученням 24.09.2009 № 45 суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 19).

Відповідач у відповідності до встановленого Графіку погашення заборгованості зобов'язання в частині сплати коштів не виконав.

За розрахунком позивача відповідачем не здійснено черговий платіж по поверненню коштів до 1 листопада 2011 року у сумі 20000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача наплавлявся претензійний лист від 22.11.2011 № 53-011/25, який відповідачем залишений без відповіді та належного реагування (а.с. 32).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 20000,00 грн, позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того прокурор також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 01.11.2011 по 20.12.2011 в сумі 20,00 грн та пеню за той же період в сумі 424,66 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду збитки від інфляції за вказаний період складають 60,00 грн, тому господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції в розмірі 20,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За правилами частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в пункті 5.2 Договору узгодили відповідальність фермерського господарства за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

За даних обставин, є правомірним нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.11.2011 по 20.12.2011 на суму заборгованості 20000,00 грн, що становить 424,66 грн.

З урахуванням наведеного вище, господарський суд прийшов до висновку стосовно правомірності позовних вимог.

Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а також згідно положень Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, на відповідача у справі покладаються судові витрати стосовно сплати судового збору у сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_2" (26221,АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 415, ідентифікаційний код 22217705, р/р 37122009001007 в ГУДКУ у м. Кіровограді, МФО 823016) - 20000,00 грн основної заборгованості, 20,00 грн інфляційних втрат та 424,66 грн пені.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_2" (26221, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок № 31211206783002, код 22030001) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Рішення направити:

- прокурору Маловисківського району за адресою 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 81;

- фермерському господарству "ОСОБА_2" за адресами: 26221, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 29.02.2012