Рішення № 21838547, 06.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 4/526

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 12.01.2012р.,

від відповідача ОСОБА_2. довіреність від 15.02.2011р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Промислового підприємства

„ЗІП” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕС” м. Донецьк

про стягнення 55975,26грн. заборгованості, 24%річних, інфляційних витрат, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 55975,26грн., з яких: 40413,05грн. заборгованість за товар, 2072,74грн. 24%річних, які нараховані за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р. відповідно до п. 5.2 договору, 41,32грн. інфляційні витрати (в розрахунку 40,41грн.), які нараховані за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р., 1323,96грн. пеня, яка нарахована за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р. за прострочення оплати товару відповідно до п. 5.2 договору, 12124,19грн. 30% штрафу, нарахованого відповідно до п.5.2 договору за прострочення оплати понад 60 днів.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки №3/670 від 01.02.2011р., видаткові накладні №03-0000621 від 02.03.2011р. на суму 57,24грн., №03-0000691 від 11.03.2011р. на суму 1572,10грн., №03-0001059 від 30.03.2011р. на суму 600,96грн., №03-0001180 від 05.04.2011р. на суму 3078,36грн., №03-0001657 від 22.04.2011р. на суму 3216,32грн., №03-0001987 від 05.05.2011р. на суму 79,60грн., №03-0002169 від 12.05.2011р. на суму 9790,80грн., №03-0002872 від 02.06.2011р. на суму 1119,20грн., №03-0003088 від 09.06.2011р. на суму 3855,52грн., №03-0003192 від 15.06.2011р. на суму 570,96грн., №03-0003400 від 22.06.2011р. на суму 1539,38грн., №03-0003571 від 29.06.2011р. на суму 1006,20грн., №03-0003808 від 07.07.2011р. на суму 5591,26грн., №03-0004082 від 15.07.2011р. на суму 2056,50грн., №03-0004701 від 03.08.2011р. на суму 733,43грн., №03-0004753 від 04.08.2011р. на суму 662,40грн., №03-0004902 від 10.08.2011р. на суму 10498,43грн., №03-0004968 від 12.08.2011р. на суму 747,30грн., №03-0006132 від 21.09.2011р. на суму 40413,05грн., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №447 від 01.03.2011р., №449 від 10.03.2011р., №461 від 29.03.2011р., №466 від 05.04.2011р., №476 від 22.04.2011р., №486 від 04.05.2011р., №500 від 02.06.2011р., №503 від 06.06.2011р., №510 від 10.06.2011р., №512 від 22.06.2011р., №521 від 07.07.2011р., №530 від 15.07.2011р., №537 від 03.08.2011р., №542 від 08.08.2011р., №564 від 20.09.2011р., виписки з банківського рахунку (посилання на рахунки), претензію №40 від 08.12.2011р., яка отримана директором відповідача 13.12.2011р.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги, надав докази часткової оплати існуючої заборгованості в сумі 3000,00грн. платіжними дорученнями №823 від 29.12.2011р., №865 від 08.02.2012р., просив зменшити суму пені, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, про що свідчить фінансовий звіт на 01.01.2012р.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 13.02.2012р. на 22.02.2012р., на 06.03.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки №3/670 від 01.02.2011р. товар, а також 24%річних, інфляційних витрат, пені та штрафу, нарахованих у відповідності з договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №3/670 від 01.02.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки №3/670 від 01.02.2011р. постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору продукцію виробництва ТОВ ПП „ЗІП” (далі Товар), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник поставляє товар у кількості і асортименті, обумовленому в специфікаціях (накладних), окремими партіями, згідно замовлень покупця, протягом 1 дня з моменту формування замовлення. Визначення обсягів поставки здійснюється на підставі замовлення покупця, затвердженої постачальником (п.3.2 договору). Розділом 4 договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків, а саме: товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в специфікаціях (накладних). Покупець оплачує вартість товару: або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару; або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару. Тобто сторонами передбачений альтернативний порядок оплати. Пунктом 7.1 договору встановлений строк його дії з 01.02.2011р. до 31.12.2011р. (включно). У випадку, якщо жодна із сторін договору за один місяць до закінчення строку його дії, не направить письмову заяву про відмову від пролонгації цього договору, то він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п.7.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №03-0000621 від 02.03.2011р. на суму 57,24грн., №03-0000691 від 11.03.2011р. на суму 1572,10грн., №03-0001059 від 30.03.2011р. на суму 600,96грн., №03-0001180 від 05.04.2011р. на суму 3078,36грн., №03-0001657 від 22.04.2011р. на суму 3216,32грн., №03-0001987 від 05.05.2011р. на суму 79,60грн., №03-0002169 від 12.05.2011р. на суму 9790,80грн., №03-0002872 від 02.06.2011р. на суму 1119,20грн., №03-0003088 від 09.06.2011р. на суму 3855,52грн., №03-0003192 від 15.06.2011р. на суму 570,96грн., №03-0003400 від 22.06.2011р. на суму 1539,38грн., №03-0003571 від 29.06.2011р. на суму 1006,20грн., №03-0003808 від 07.07.2011р. на суму 5591,26грн., №03-0004082 від 15.07.2011р. на суму 2056,50грн., №03-0004701 від 03.08.2011р. на суму 733,43грн., №03-0004753 від 04.08.2011р. на суму 662,40грн., №03-0004902 від 10.08.2011р. на суму 10498,43грн., №03-0004968 від 12.08.2011р. на суму 747,30грн., №03-0006132 від 21.09.2011р. на суму 40413,05грн. позивач передав, а повноважні особи відповідача, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №447 від 01.03.2011р., №449 від 10.03.2011р., №461 від 29.03.2011р., №466 від 05.04.2011р., №476 від 22.04.2011р., №486 від 04.05.2011р., №500 від 02.06.2011р., №503 від 06.06.2011р., №510 від 10.06.2011р., №512 від 22.06.2011р., №521 від 07.07.2011р., №530 від 15.07.2011р., №537 від 03.08.2011р., №542 від 08.08.2011р., №564 від 20.09.2011р., отримали товар на загальну суму 87189,01грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

3

Відповідач здійснював не в повному обсязі та несвоєчасно попередню оплату, тому відповідно до п.4.2 договору покупець оплачує вартість товару: або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару; або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару, тому по видатковій накладній №03-0000621 від 02.03.2011р. на суму 57,24грн. кінцевий строк оплати 16.03.2011р., №03-0000691 від 11.03.2011р. на суму 1572,10грн. 25.03.2011р., №03-0001059 від 30.03.2011р. на суму 600,96грн. 14.04.2011р., №03-0001180 від 05.04.2011р. на суму 3078,36грн. 19.04.2011р., №03-0001657 від 22.04.2011р. на суму 3216,32грн. 06.05.2011р., №03-0001987 від 05.05.2011р. на суму 79,60грн. 19.05.2011р., №03-0002169 від 12.05.2011р. на суму 9790,80грн. 26.05.2011р., №03-0002872 від 02.06.2011р. на суму 1119,20грн. 16.06.2011р., №03-0003088 від 09.06.2011р. на суму 3855,52грн. 23.06.2011р., №03-0003192 від 15.06.2011р. на суму 570,96грн. 29.06.2011р., №03-0003400 від 22.06.2011р. на суму 1539,38грн. 06.07.2011р., №03-0003571 від 29.06.2011р. на суму 1006,20грн. 13.07.2011р., №03-0003808 від 07.07.2011р. на суму 5591,26грн. 21.07.2011р., №03-0004082 від 15.07.2011р. на суму 2056,50грн. 29.07.2011р., №03-0004701 від 03.08.2011р. на суму 733,43грн. 17.08.2011р., №03-0004753 від 04.08.2011р. на суму 662,40грн. 18.08.2011р., №03-0004902 від 10.08.2011р. на суму 10498,43грн. 24.08.2011р., №03-0004968 від 12.08.2011р. на суму 747,30грн. 26.08.2011р., №03-0006132 від 21.09.2011р. на суму 40413,05грн. 05.10.2011р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 4.2 договору, отриманий товар сплачений відповідачем частково на суму 46775,96грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 40413,05грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості з урахуванням оплачених відповідачем 3000,00грн. платіжними дорученнями №823 від 29.12.2011р., №865 від 08.02.2012р. в розмірі 37413,05грн. (40413,05 3000,00).

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути 2072,74грн. 24%річних, які нараховані за період за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р. відповідно до п. 5.2 договору та 41,32грн. інфляційних витрат, в розрахунку наданому в підтвердження нарахованої суми вказано 40,41грн. на стягненні якої наполягає позивач за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р. Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 24%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Сторонами договором п. 5.2 передбачена відповідальність за прострочку оплати товару у вигляді стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення та 24% річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений не в повному обсязі, заборгованість на час розгляду справи становить 40413,96грн., тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційних витрат з урахуванням цієї суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 40,41грн. і 24 % річних в розмірі 2072,74грн. за період прострочення з 06.10.2011р. по 22.12.2011р.

4

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1323,96грн. пені, яка нарахована за період з 06.10.2011р. по 22.12.2011р. за прострочення оплати товару відповідно до п. 5.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання по оплаті товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.2 договору.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 4.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1323,96грн. пені частково в розмірі 1295,43грн., оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ, однак, при підрахунку пені позивачем допущена арифметична помилка.

В пункті 5.2 договору сторонами самостійно узгоджено, що у випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 календарних днів покупець зобовязаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості товару.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором Позивачем доведений факт прострочення оплати понад 60днів, тобто наявні підстави для стягнення з відповідача додатково ще й штрафу. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення штрафу частково в сумі 12123,92грн., оскільки позивач при розрахунку не вірно визначив суму основного боргу, яка складає 40413,05грн., а не 40413,96грн. як зазначено у позові.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 5000,00грн., господарський суд залишає його без задоволення, оскільки п.3 ч.1 ст.83 ГПК України надає господарському суду право тільки у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, а тому виняткові випадки повинні бути доведені заявником, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З огляду на надані документи відповідачем, якими він обґрунтовує неможливість виконання рішення суду, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафу, так як скрутне фінансове становище не є винятковим випадком для невиконання у встановленому договором сторонами строку своїх зобовязань.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1410,75грн.

Оскільки відповідачем перераховані 3000,00грн. заборгованості позивачу після звернення останнього до господарського суду і цей факт підтверджений платіжними дорученнями, за відсутністю предмету спору в цій частині припиняється провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 1506,00грн., що перевищує розмір, встановлений діючим законодавством, який становить на час звернення з позовом 1411,50грн. Таким чином, господарський суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір з державного бюджету в сумі 94,50грн. на підставі ст.7 Закону України „Про судовий збір”.

5

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82, п.1-1 ст.80, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕС” м. Донецьк про стягнення 55975,26грн., з яких: 40413,05грн. заборгованість, 2072,74грн. 24%річних, 40,41грн. інфляційні витрати, 1323,96грн. пеня, 12124,19грн. штраф частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕС” м. Донецьк-83059, вул. Гутченко, буд. 26 „б”, ІПН 32728014 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області-51901, вул. Широка, 107 „А”, ЄДРПОУ 21875464 заборгованість в сумі 37413,05грн., 2072,74грн. 24%річних, 40,41грн. інфляційних витрат, 1295,43грн. пені, 12123,92грн. штрафу, 1410,75грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. заборгованості за відсутністю спору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області-51901, вул. Широка, 107 „А”, ЄДРПОУ 21875464 судовий збір в сумі 94,50грн. як надлишкові сплачені.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 06.03.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.