Постанова № 21838298, 13.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5008/155/2011 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Берегове Закарпатської області (далі ФОП ОСОБА_2),

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011

зі справи № 5008/155/2011

за позовом ФОП ОСОБА_2

до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород (далі відділення АМК),

про визнання недійсним рішення та

за зустрічним позовом відділення АМК

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 16 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_2 не зяв.,

відділення АМК Гладкої В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 28.12.2010 № 84 у справі № 03-51/2010 про порушення позивачем конкурентного законодавства (далі рішення № 84).

Відділення АМК подало зустрічний позов про стягнення з ФОП ОСОБА_2 16 000 грн. штрафу, накладеного рішенням № 84.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 (суддя Якимчук Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 (колегія суддів у складі: суддя Галушко Н.А. головуючий, судді Краєвська М.В., Орищин Г.В.), у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов задоволено. Судові рішення мотивовано законністю та обґрунтованістю рішення № 84, обовязком відповідача сплатити штраф за даним рішенням.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про визнання недійсним рішення № 84. Скаржник, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, заперечує висновки господарських судів щодо наявності в його діях антиконкурентних узгоджених дій, кваліфікованих як такі рішенням № 84.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- згідно з рішенням № 84 дії ФОП ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4), які полягали в спотворенні результатів проведених 22.09.2009 торгів із закупівлі державним підприємством “Обєднана дирекція будівництва водогосподарських обєктів Закарпатської області” Державного комітету України по водному господарству (на даний час - Державного агентства водних ресурсів України) робіт з реконструкції та розширення виробничої бази Берегівського міжрайонного управління водного господарства, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів, зокрема, торгів;

за вказане порушення на ФОП ОСОБА_2 накладено 16 000 грн. штрафу;

- рішення № 84 обґрунтовано тим, що: критеріями оцінки тендерних пропозицій було встановлено ціну робіт, термін їх виконання та умови розрахунків сторін; ФОП ОСОБА_2 разом з ФОП ОСОБА_4 з метою надання переваги ФОП ОСОБА_2 в згаданих відкритих торгах узгоджено підготували тендерну документацію, при цьому їх тендерні пропозиції містили ідентичні умови, зокрема в частині розрахунків за надані роботи та строків виконання робіт, але вартість робіт ФОП ОСОБА_4 була вищою і складала 6 330 000 грн., а ФОП ОСОБА_2 5 794 520 грн.; при цьому названі субєкти господарювання всупереч вимогам тендеру не склали календарний графік робіт, не подали дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, однаково оформили тендерну документацію (шрифт, помилки, тощо), у тому числі ідентично оформили довідки довільної форми про наявність виробничої бази, кількість та кваліфікацію працівників, встановили ідентичні строки гарантії на роботи; ФОП ОСОБА_4, так само як і позивач, зазначила, що вона є платником ПДВ, хоча це не відповідає дійсності;

- 30.12.2010 ФОП ОСОБА_2 отримав копію рішення № 84.

Частиною першою статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне зясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розумінні частини першої статті 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції” узгодженими діями є укладення субєктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття обєднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) субєктів господарювання.

Відповідно до частини першої та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно з частинами другою та третьою статті 56 цього Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши наявні у справі докази, зясували, що відділенням АМК у рішенні № 84 доведено наявність узгодженої поведінки ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 стосовно спотворення результатів торгів із закупівлі державним підприємством “Обєднана дирекція будівництва водогосподарських обєктів Закарпатської області” робіт з реконструкції та розширення виробничої бази Берегівського міжрайонного управління водного господарства, проведених 22.09.2009. Відтак господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення № 84.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає можливим залишити без змін оскаржені рішення та постанову і в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 16 000 грн. штрафу.

У касаційній скарзі скаржник в основному вдається до переоцінки установлених господарськими судами фактичних обставин справи, однак Вищий господарський суд України з юридичною оцінкою даною цим обставинам погоджується. Так, не можуть бути взяті до уваги посилання скаржника на те, що, ймовірно, його тендерна документація була скопійована в електронному вигляді третьою особою та передана ФОП ОСОБА_4, оскільки касаційна скарга не містить будь-яких доводів про наявність доказів на підтвердження такого. Твердження скаржника про порушення попередніми судовими інстанціями вимог Господарського процесуального кодексу України є помилковими та не відносяться до числа тих, з якими процесуальний закон повязує необхідність скасування судового рішення.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 зі справи № 5008/155/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко