Ухвала суду № 21833564, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 рокум. КиївК/9991/40800/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011

у справі№ 2а/0270/1052/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Шаргород”

доДержавної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької

області

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Шаргород” звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Шаргород” задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000661601/0 від 30.12.2010

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість поданої за жовтень 2010 року та складено акт № 350/1601/35728295 від 20.12.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000661601/0 від 30.12.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 183719 грн.

Перевіркою встановлено, що підлягає бюджетному відшкодуванню податок на додану вартість в сумі 820 грн. в рахунок майбутніх платежів, не підлягає бюджетному відшкодуванню податок на додану вартість в сумі 183719 грн.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом ”а” пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, визначено, що в разі, коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, як повернення з бюджету надмірно сплаченого податку безвідносно до податкового періоду, в якому сталася подія надмірної сплати податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 є фактична сплата податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Факт сплати позивачем податку в сумах, задекларованих до відшкодування підтверджується залученими до справи реєстрами отриманих податкових накладних за вищевказаний період підтверджує факт отримання вищевказаних податкових накладних в ті податкові періоди, коли визначені в них суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість за вищезгаданими податковими накладними були включені до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони були отримані позивачем.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 у справі № 2а/0270/1052/11 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 у справі № 2а/0270/1052/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров