Рішення № 21831162, 20.02.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5027/56/2012. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек»м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" м. Чернівці

про стягнення заборгованості 352194,47 грн.

Суддя І.В. Марущак

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність. від 19.01.2012 р.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек»звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»про стягнення 263657,70 грн. основного боргу, 18300,59 грн. 3% річних, 43210,69 грн. - інфляційні втрати, 26825,49 грн. - пені за договором підряду № ІЦ-612/2 від 27.04.2009 р.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором підряду № № ІЦ-612/2 від 27.04.2009 р., щодо оплати за виконані підрядні роботи, за що нарахована пеня інфляційні втрати та 3% річних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.01.2012 р., розгляд справи призначено на 07.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2012 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, не заперечуючи проти основного боргу, не погодився з вимогами щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних з посиланням на те, що стосовно пені сплив установлений строк позовної давності, а при нарахуванні річних та інфляційних позивач не зазначив, на підставі чого ним застосовано вказані в розрахунках періоди, в той час як в актах виконаних підрядних робіт не зазначено дати його підписання. Також представником подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

В судовому засіданні 07.02.2012 року оголошено перерву до 20.02.2012 р.

На призначений судом день розгляду справи 20.02.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

27.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек»та товариством з обмеженою відповідальністю «Боянівка»укладено договір за №ІЦ-612/2 на виконання підрядних робіт (надалі-Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався своїми силами, матеріалами, обладнанням та засобами виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи з влаштування: - «Насосної станції системи автоматичного спринклерного водяного пожежогасіння, що знаходиться на обєкті “Переобладнання незавершеного будівництвом заводу технологічного обладнання під торговельно-виставковий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 43», а відповідач зобовязався надати Підряднику будівельній майданчик,фронт робіт, проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у терміни встановлені Договором.

Пунктом 2 Договору сторони обумовили між собою вартість робіт.

Згідно з пунктом 2 Договору до складу робіт входять, зокрема, монтажні роботи та пусконалагоджувані роботи.

Ціна за виконання монтажних робіт становить 1015024,81 грн., за пусконалагоджувані роботи 39606,00 грн. Загальна вартість робіт складає 1054630,81 грн.

Згідно п. 3.1.3. Договору датою, яка підтверджує закінчення робіт, є дата підписання двосторонніх Актів здачі-приймання виконаних робіт.

В пункті 4.2.1. Договору сторони обумовили, що протягом 5 банківських днів після укладення Договору відповідач перераховує на поточний рахунок позивача аванс у розмірі 75% від вартості робіт, а саме 790973,11 грн., а пунктом 4.2.2. визначено, що підрядник щомісяця надає Замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 що складаються підрядником і підписуються уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 на протязі 10 банківських днів від дати їх підписання, що передбачено п. 4.2.5. Договору.

Позивач вказані роботи виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а саме: - Актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 р., за яким вартість виконаних робіт складає 39606, 00 грн., за серпень 2009 року, за яким вартість виконаних робіт складає 391732,21 грн., та актом приймання виконаних робіт за червень 2009 року, за яким вартість виконаних робіт складає 623292,60 грн.

Вищезазначені акти приймання виконаних робіт містять в собі відомості щодо виду виконаних робіт, об'єму виконаної роботи та її вартості. Дані акти, підписані та скріплені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, та визнається сторонами, відповідачем здійснено тільки часткову оплату вартості виконаних робіт, а саме, по Акту за серпень 2009 року відповідачем сплачено лише 167680,51 грн., по Акту за вересень відповідачем не роботи не оплачені взагалі, по Акту за червень 2009 року відповідач сплатив в повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 263657,70 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору на виконання підрядних робіт №ШЦ-612/2 від 27.04.2009 р. після завершення робіт в повному обсязі Замовник не пізніше 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт Сторонами виконує остаточний розрахунок з Підрядником по Договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є правовідносинами з договору будівельного підряду.

Відповідно до частин першої та другої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав обовязку по оплаті виконаних позивачем у відповідності до договору підрядних будівельних робіт у сумі 263657,70 грн., тому позов у частині вимог про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, за умовами п. 4.2.5 договору відповідач мав провести остаточний розрахунок за виконані роботи на протязі 10 банківських днів від дати підписання актів форми КБ-2в та КБ-3, але не виконав дане зобовязання до нинішнього часу.

Суд погоджується з усними доводами представника позивача, наданими в судових засіданнях 07.02.2012 р. та 20.02.2012 р., що, визначаючи період прострочення для нарахування процентів річних та інфляційних, позивач виходив з того, що, оскільки в підписаних обома сторонами довідках про вартість та актах приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року та вересень 2009 р., зазначено лише місяць їх підписання серпень, вересень 2009 р., але не вказано конкретне число (дату), то такою датою слід вважати останнє число місяця 31 серпня 2009 року та 30 вересня 2009 року відповідно.

У будь-якому випадку відповідач не спростував дані доводи позивача, не довів належними доказами, що акти та довідки підписані в будь-яку іншу дату (день чи місяць). Також відповідач не довів порушення позивачем пункту 4.2.2 договору, щодо подачі актів та довідок для підпису.

Визначення останнього дня серпня та вересня 2009 року датою підписання зазначених актів та довідок за наявності вказівки в них, що вони підписані саме у серпня та вересні 2009 р., є логічним, не порушує права відповідача і не покладає на нього додаткової неправомірної відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначено початок періоду прострочки з 15.09.2009 р. та 15.10.2009 р. по двох періодах, з урахуванням умов п. 4.2.5 договору.

Перевіривши зроблені позивачем розрахунки трьох процентів річних у сумі 18300,59 грн. за період з 15.09.2009 р. по 12.01.2012 р. та інфляційних у сумі 43410,69 грн. за період з вересня 2009 р. по грудень 2011 року включно, суд встановив, що нараховані суми обчислено з деяким заниженням (щодо 3% річних на суму 21,68 грн., щодо інфляційних на суму 4706,26 грн.). Відтак, оскільки господарський суд при вирішенні господарського спору звязаний предметом і підставами позову та не може виходити за межі позовних вимог, відповідні вимоги щодо 3% річних та інфляційних належить задовольнити в заявлених сумах.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних у сумі 18300,59 грн. за період з 15.09.2009 р. по 12.01.2012 р. та інфляційні витрати у сумі 43410,69 грн. за період з 01.02.2010 р. по 31.01.2011 р. Дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності з пунктом 7.2.1 договору та положень ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»позивач нарахував пеню у сумі 26825,49 грн. за період з 15.09.2009 р. по 15.04.2010 р.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України: «Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано».

Згідно п.1 ч.2. ст..258 Цивільного кодексу Україну «Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).»

Частина 5. ст. 261 Цивільного кодексу Україну передбачає: «За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.»

Обставин, які б свідчили про зупинення чи переривання строку позовної давності щодо вимог по пені, суд не встановив, отже річний термін позовної давності за цими вимогами закінчився 14.10.2010 р., а позивач звернувся з позовом до господарського суду 25.01.2012 р., тобто з пропуском позовної давності стосовно пені.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу Україну передбачено: «Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.»

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 26825,49 грн. пені.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності щодо нарахування та стягнення пені, про поважність причин пропуску позовної давності позивач не заявляв, відтак, у частині вимог про стягнення пені у позові належить відмовити.

Заяву позивача про забезпечення позову суд залишає без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за розгляд такої заяви (п.3 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Судові витрати у звязку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, код 14273138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек»( 03680, м. Київ, вул. Л. Курбаса, 2 Б, код ЄДРПОУ 32072453, МФО 30025 р/р 2600225406 у ВАТ «Український професійний банк») 263657,70 грн. основного боргу, 43410,69 грн. інфляційних витрат, 18300,59 грн. 3% річних, 6507,36 грн. відшкодування судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 27.02.2012 року.

Суддя І.В. Марущак