Рішення № 21831046, 12.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 22/5025/123/12 за позовом Приватного підприємства "Брок-Ексім Трейд", м.Хмельницький

до 1. Приватного підприємства "Інтерфрахт", м.Дніпропетровськ

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Променергосервіс плюс"

про стягнення 4272,65 грн. заборгованості

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, директор підприємства

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Повне рішення підписано та складено 12.03.2012 р.

Суть спору: позивач - ПП "Брок-Ексім Трейд" звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просив солідарно стягнути з відповідачів - ПП "Інтерфрахт" та ФОП ОСОБА_1 заборгованість в сумі 4 278,64 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що згідно договору №203 -ПЭ від 07.12.2011р. та транспортної заявки відповідача 1 №141 від 07.12.2011р. позивач в повному об'ємі виконав міжнародне перевезення вантажу маршрутом D-57413 Finnentrop-Ronkhausen (Німеччина) - м. Алчевськ (Україна) автомобілем, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до печатки в СМR (міжнародна товарно-транспортна накладна) та ПП (попереднє повідомлення митниці) автомобіль прибув на митний термінал в м. Алчевськ - 20.12.2011р. о 17 год. 18 хв.

В транспортній заявці №141 від 07.12.2011р. передбачено, що нормативний простій автомобіля на завантаження, замитнення, розмитнення та розвантаження складає 96 годин. Таким чином, понаднормовий простій автомобіля складає 4 дні з 23.12.2011р. по 26.12.2011р. включно.

Штраф за понаднормовий простій автомобіля з вини відповідача 1 відповідно до транспортної заявки №141 від 07.12.2011р. складає 100,00 євро за кожен день простою.

Таким чином, позивач стверджує, що за відповідачем 1 на момент подання позову рахується заборгованість в розмірі 4278,64 грн.

Разом з цим, 07.12.2011р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки для забезпечення виконання грошового зобов'язання ПП "Інтерфрахт" по договору №203 -ПЭ від 07.12.2011р. та транспортної заявки №141 від 07.12.2011р.

Таким чином, стверджує позивач, відповідач 1 та відповідач 2 є солідарними боржниками щодо сплати суми боргу в розмірі 4278,64 грн.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4272,65 грн. заборгованості, в т.ч. 4172,65 грн. боргу за наднормативний простій, 100,00 грн. оплати послуг по договору №203-ПЭ від 07.12.2011 р.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, проте подав відзив на позов, в якому зазначає, що згідно з договором №203-ПЄ від 07.12.2012 р. замовником є ТОВ "НВП "Променергосервіс плюс", а відповідач 1 - лише експедитором. Вважає що позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував наявність в діях замовника вини, яка призвела до наднормового простою автомобіля на митній території протягом 4 днів - з 23.12.2011 р. по 26.12.2011 р. Відповідач 1 посилаючись на п.3.3 та п. 3.5 договору, вказує, що позивач повинен негайно повідомити відповідача 1 про початок та причини простою, а тому відповідач 1 не зміг вжити необхідних заходів для усунення такого тривалого простою.

Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду що позивач не дотримався претензійно-позовного порядку вирішення спору та без отримання відповіді на претензію звернувся в суд. Також зауважує, що позивач з метою розгляду справи за своїм місцезнаходженням уклав удаваний правочин, а саме договір поруки з відповідачем -2.

ПП "Інтерфрахт" просить суд відмовити у позові.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, однак надіслав на адресу суду клопотання про неможливість прибути в судове засідання та про розгляд справи за відсутності останньої.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, причини суду не повідомила, письмових пояснень не надала.

Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між ПП "Інтерфрахт" (експедитор) та ПП "Брок -Ексім Трейд" (перевізник) укладено договір №203-ПЭ про надання транспортних експедиційних послуг від 07.12.2011 р. За умовами договору експедитор, що діє від імені замовника, наймає перевізника для перевезення вантажу автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, перевізник займається перевезенням заявленими експедитором вантажі, а останній оплачує послуги позивача із коштів замовника на умовах викладених нижче.

Згідно п. 2.2 всі транспортні заявки між експедитором та перевізником є невід'ємною частиною даного договору.

Обов'язком експедитора є забезпечити митне оформлення транспортного засобу у строки визначені сторонами, а обов'язком перевізника є доставка вантажу за адресою, вказаною у транспортній заявці та товарно-транспортній накладній (п. 2.5 та 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору перевізник зобов'язується повідомити експедитора про початок простою письмово претензійним письмом по факсу або електронній почті, а також в телефонному режимі з подальшою відправкою претензійного письма поштою на адрес експедитора.

Згідно п. 4.4 та 4.5 договору за кожен день простою або якщо сумарний час завантаження та митного оформлення (48 годин), митне оформлення документів при митному очищенні та розвантаженню (48 годин), що загалом в сумі більше 96 годин, експедитор виплачує перевізнику 100 євро в гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку-фактури. У разі простою за вини перевізника або якщо перевізник не проінформував експедитора про простій за наявності такої можливості згідно п. 3.5 договору, перевізник не пред'являє претензій за простій.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що експедитор виплачує транспортні послуги перевізника за рахунок коштів, які надходять від замовника, за мінусом своєї експедиторської винагороди, на протязі 3 банківських днів з моменту отримання коштів від замовника за умови отримання від перевізника всіх необхідних документів: оригінал рахунка, копії транспортної накладної, оригінал акта виконаних робіт, оригінали інших документів, що закривають перевезення, або інше що вказано в заявці.

Документами, які підтверджують понад нормований простій та відхилення від маршруту, а також виконання додаткових послуг є товарно-транспортна накладна та при міжнародному перевезенню товарно-транспортна накладна міжнародного зразка - СМR (п.6.2 договору).

Якщо в транспортній заявці експедитор та перевізник погодили ставку з прив'язкою в іноземній валюті, експедитор проводить оплату послуг перевізника зважаючи на курс погодженої валюти (п. 6.4 договору).

Договір діє з моменту його підписання сторонами протягом одного року.

Договір підписано представниками сторін та скріплений гербовими печатками.

07 грудня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 (поручитель) та ПП "Брок-Ексім Трейд" (кредитор) укладено договір поруки. Відповідно до п. 1.1 договору поручитель поручається перед кредитором за виконання приватним підприємством "Інтерфоракт" в повному обсязі грошових зобов'язань по оплаті послуг кредитора, сплаті неустойки, відшкодуванні збитків та інших грошових зобов'язань, що випливають з договору, визначеного п.2 цього договору.

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №203-ПЭ від 07.12.2011 р. та заявкою №141 від 07.12.2011 р., укладений між кредитором (в основному договорі іменованого перевізник) та боржником (в основному договорі іменованого експедитор) (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язків за основним договором, що передбачені п. 1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 10 банківських днів з дня їх отримання шляхом перерахування сум грошового боргу на поточний рахунок кредитора.

Відповідно до п. 3.3 у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за основним договором, що передбачений п. 1 цього договору, поручитель набуває усі права кредитора щодо обов'язку боржника за основним договором, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплений печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.

Договір підписано представниками сторін та скріплено гербовими печатками.

Відповідно до транспортного замовлення №141 від 07.12.2011 р. до договору №203-ПЭ від 07.12.2011р. експедитор ПП "Інтерфрахт" просив перевізника (позивача) надати автотранспорт для перевезення вантажу по маршруту м. Фіннентроп (Німеччина) - м. Алчевськ (Україна); дата та час завантаження - 08.12.2011 р.; вантажоотримувач - ТзОВ "НВП Променергосервіс Плюс"; ставка 7817,73 грн., оплата на протязі 3-ьох днів після розвантаження; нормативний простій - 96 годин - завантаження, розмитнення, розвантаження, 24 години - проходження кордону, не враховуючи вихідні та святкові дні; відповідальність сторін - понаднормативний простій з вини замовника - штраф 10 євро за добу.

Згідно виписки ПАТ "Подільська телефонна компанія "Мітел", яка видана ПП ОСОБА_2 (вказана фізична особа є керівником ПП "Брок-Ексім Трейд" відповідно до витягу з ЄДР серії НОМЕР_4), вбачається телефонна розмова останнього 23 грудня 2011 року о 17 год. 53 хв. з відповідачем 1 - тел. НОМЕР_2. Дніпропетровськ. При цьому даний номер також вказано у транспортній заявці №141 від 07.12.2011 р. З пояснень позивача вбачається, що вказана розмова стосувалася саме понаднормованого простою транспортного засобу, як це передбачено п. 3.5 договору. Протилежного відповідачем 1 не спростовано.

Крім того, на виконання п. 3.5 договору, по електронній пошті 23.12.2011 р. об 19 год. 35 хв. на адресу відповідача позивачем направлена претензія.

Відповідно до печатки на міжнародній товарно-транспортній накладній СМR А №004696 транспортний засіб позивача прибув на митний термінал в м. Алчевськ - 20.12.2011 р. о 17 год. 18 хв., останнє також підтверджується попереднім повідомленням митниці.

Також даною міжнародною товарно-транспортною накладною зафіксовано розвантаження вантажу 26.12.2011 р., про що свідчить печатка митці.

28 грудня 2011 року претензією №010/Є позивач просив відповідача 1 виплатити останньому 400 Євро (в гривні по курсу НБУ на день оплати) за понаднормовий простій транспортного засобу. Відповідно до листа №1935 від 28.12.2011 р. відповідач 1 повідомив позивача, що факти викладі у вказаній вище претензії документально не підтверджені. Претензією №011/Є від 29.12.2011р. позивач повідомив відповідача 1 про висилання електронною поштою СМR №004596, де значиться дата завершення митної процедури - 26.12.2011 р.

Позивач виставив відповідачу 1 рахунок-фактуру №СФ-00079 від 26.12.2011 р. на суму 11996,37 грн., в т.ч. відшкодування витрат перевізника поза митним кордоном України - 5823,72 грн., відшкодування витрат перевізника по території України - 1800 грн., штрафні санкції (понаднормовий простій автомобіля) -4172,65 грн., винагорода повіреного - 200 грн.

Відповідно до платіжного доручення №315 від 26.12.2011 р., відповідач 1 сплатив позивачу 7717,73 грн. плати транспортних послуг згідно рахунку №79.

Листом - вимогою №003 від 29.12.2011 р. позивач повідомив відповідача 2 про те, що за ПП "Інтерфрахт" рахується заборгованість у сумі 4278,64 грн. Приватне підприємство "Брок-Ексім Трейд" просило приватного підприємця на виконання п. 3.1 договору поруки від 07.12.2011 р. розглянути дану вимогу та в строк, передбачений п. 2.1 договору виконати взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості в сумі 4278,64 грн.

Позивач, вважаючи що за відповідачами рахується заборгованість в сумі 4272,65 грн., звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно вказаної суми боргу.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 908 Цивільного кодексу України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням (п.2 ст. 929 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем 1, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів послуг. Так, ПП "Брок-Ексім Трейд" здійснив перевезення вантажів ПП "Інтерфрахт", а останній зобов'язувався оплатити вказані послуги.

Судом встановлено факт понад нормативного простою транспортного засобу, а саме 4 доби. Так, враховано, що роботи по розвантаженню, зважаючи на час митного оформлення на території України складають 48 годин (п. 4.3 договору), однак згідно штампів на міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №004596 розвантаження на Луганській митниці здійснювалося з 20.12.2011 р. по 26.12.2011 р., тобто на 96 годин більше ніж передбачено умовами договору. Протилежного в процесі розгляду справи не доведено, як і не спростовано самим відповідачем.

При цьому враховано, що транспортний засіб заїхав на митний термінал 20 грудня 2011 р. (вівторок), тобто не менш ніж за 48 годин до вихідних та святкових днів, що в свою чергу виключає можливість застосування абзацу третього п. 4.3 договору послуг.

Крім того, приймається до уваги дотримання позивачем обов'язків передбачених пунктом 3.5 договору послуг, про що свідчить копія претензії направленої по електронній пошті від 23.12.2011 р., роздруківка телефонних розмов за 23.12.2011 р. Останнє в свою чергу спростовує доводи відповідача 1, проте, що позивачем не дотримано п. 3.3 та 3.5 договору.

Матеріалами справи встановлено факт часткової оплати відповідачем 1 отриманих послуг в сумі 7717,73 грн. згідно договору послуг, транспортної заявки та рахунку №79.

Однак, судом встановлено, що ціна договору послуг складає - 7817,73 грн. (зміст транспортної заявки №141 від 07.12.2011 р.) та зважаючи на 4 дні понад нормованого простою відповідач 1 зобов'язувався сплатити позивачу 400 Євро (10,4316290 грн. за 1 Євро), що за курсом даної валюти на 26.12.2012 р. складає 4172,65 грн., отже загальна сума боргу за договором послуг повинна складати 11990,38 грн.

Таким чином неоплаченою залишається сума боргу в розмірі 4272,65 грн., з яких 4172,65 грн. боргу за наднормативний простій та 100 грн. оплати послуг по договору №203-ПЭ від 07.12.2011 р.

Також враховано, що у правовідносинах за договором послуг експедитором є саме відповідач-1, який відповідає перед позивачем за виконання обов'язків особою, визначеною у договорі як замовник, а також несе відповідальність перед даною особою. Крім того слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність порядок розрахунків експедитора з перевізником від дій замовника (аналогічна позиція вбачається зі змісту постанови Рівненського апеляційного господарського суду України від 10.03.2011 р. по справі №8/17/986-10).

Крім того, звертається увага відповідача-1, проте, що саме експедитор (незалежно від надходження коштів від замовника) сплачує суму наднормативного простою, про що свідчить зміст пункту 4.4 договору.

Не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог доводи відповідача -1, щодо змови позивача та відповідача -2 при укладенні договору поруки, оскільки останні є лише припущенням, параграф 3 глави 49 ЦК України не передбачає будь-яких обмежень при укладанні договорів поруки, а також договір поруки не визнаний у встановленому законодавством порядку не дійсним.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором послуг сторони погодили строк оплати - на протязі трьох банківських днів після розвантаження. Наявна в матеріалах справи претензія від 28.12.2011 р. №010/Э та від 29.12.2011 р. №011/Э про сплату 400Євро за понад нормований простій транспортного засобу залишена відповідачем 1 без задоволення. Лист вимога №003 від 29.12.2011 р. залишена відповідачем -2 без задоволення. Отже на час розгляду справи у позивача виникло право вимагати від відповідачів виконання обов'язків в примусовому порядку.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, з огляду на прострочення виконання ПП "Інтерфрахт" грошового зобов'язання зі сплати 4272,65 грн. боргу за договором послуг №203-ПЭ від 07.12.2011 р., враховуючи також умови договору поруки від 07.12.2011 р., суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно 4272,65 грн. боргу (згідно зменшених позовних вимог), тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення суд врахував, що відповідачами не доведено, жодними належними та допустимими доказами, будь-яких обставин, які б в свою чергу виключали можливість стягнення з останніх 400 Євро штрафу, зокрема якщо даний понаднормативний простій виник не з вини замовника.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідачів в зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Брок-Ексім Трейд", м.Хмельницький до 1. Приватного підприємства "Інтерфрахт", м.Дніпропетровськ 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Променергосервіс плюс" про стягнення 4272,65 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з відповідачів: приватного підприємства "Інтерфрахт" (м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська д.1 пр. 42, ідентифікаційний код 32058182) та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_3) на користь приватного підприємства "Брок-Ексім Трейд" (м. Хмельницький, вул. Кудрянки, буд.39, ідентифікаційний код 33709757) 4172,65 грн. (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 65 коп.) боргу за наднормативний простій, 100 грн. (сто гривень 00 коп.) оплати послуг по договору №203-ПЭ від 07.12.2011р., 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

СуддяС.В. Заверуха

повне рішення підписано та складено 12.03.2012 р.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 14),

3 - відповідачу ПП "Інтерфрахт" (м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська, 1, пр.42 - рекоменд.).

4 - відповідачу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 - рекоменд.)

5. - третій особі (АДРЕСА_1 - рекоменд.)