Рішення № 21830748, 01.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.12 Справа № 5015/369/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства «БЗС «Базіс», м. Львів,

про: стягнення 150 000 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» до Приватного підприємства «БЗС «Базіс»про стягнення 150 000 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2012 року справу 5023/9883/11 направлено до господарського суду Львівської області за встановленою територіальною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.02.2012 року (суддя Козак І.Б.) справу 5015/369/12 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 14.02.2012 року відкладено на 01.03.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 01.03.2012 року зявився, подав Пояснення щодо правової позиції позивача (вх. № 4383/12), у яких просить стягнути з відповідача на користь позивача 150 000 грн. 00 коп. оборотних коштів, наданих під звіт та судові витрати по справі, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях щодо правової позиції позивача, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях щодо правової позиції позивача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Синтез»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 21564391, знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АБ № 361018, Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 526140 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 848080 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Приватне підприємство «БЗС «Базіс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34951943, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, місто Львів, вул. Валова, буд. 17, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 16.01.2012 року № 12734062 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 570279 (докази в матеріалах справи).

10.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Синтез»(надалі позивач, банк) та Приватне підприємство «БЗС «Базіс»(надалі відповідач, агент) укладено агентський договір про відкриття пунктів обміну валюти №126 (надалі договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним агентський договір про відкриття пунктів обміну валюти від 10.07.2009 року № 126 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначений договір є договором комерційного посередництва, відповідно до вимог статті 295 ГК України.

Згідно приписів частини першої статті 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є діяльність сторін по створенню пунктів обміну іноземних валют в місті Харкові та Харківській області.

Згідно пункту 1.2. банк доручає, а агент зобовязується від імені та за рахунок банку здійснювати валютно-обмінні операції готівкою іноземної валюти для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів відповідно до чинного валютного законодавства України.

Розділом 2 договору встановлено права та обовязки сторін.

Так, у відповідності до пункту 2.1. договору банк здійснює реєстрацію пунктів обміну валюти в Управлінні НБУ по Харківській області згідно з Наказом банку про відкриття пунктів обміну валют.

Згідно пункту 2.1.2. договору банк організовує роботу пунктів обміну валют за умови дотримання вимог «Інструкції про організацію та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 року №502, щодо кваліфікації касирів, забезпечення пунктів засобами для визначення справжності банкнот та наявності РРО.

Пунктом 2.1.3. договору банк зобовязаний через касира видати агенту аванс у національній і іноземних валютах у рамках ліміту авансу, встановленого обмінними пунктами.

Згідно пункту 2.2. договору агент оплачує розміщення пунктів обміну приватного підприємства «БЗС «БАЗІС».

У відповідності до пункту 2.2.6. договору банк для обмінних пунктів агента встановлює ліміт авансу в розмірі 150000 гривень, 20000 доларів США, 15000 євро, 400000 російських рублів.

Пунктом 3.5. договору визначено, що продаж і купівля іноземної валюти здійснюється відповідно до порядку й умов, встановлених НБУ.

Розділом 6 договору визначено відповідальність сторін.

Так, у відповідності до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно пункту 6.5. договору у випадку розірвання агентського договору сторони зобовязані зробити повний розрахунок по даному договору на день юридичного розірвання договору.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у випадку розірвання агентського договору зобовязаний протягом трьох днів передати банку довідки про реєстрацію обмінних пунктів для повернення їх в Управління НБУ у Харківській області і повернути в банк весь залишок каси обмінних пунктів.

Згідно пункту 6.9. договору сторони прагнуть вирішувати спірні питання шляхом проведення переговорів для досягнення згоди, при недосягненні згоди спори вирішуються в порядку,встановленому чинним законодавством України.

У відповідності до пункту 8.2. договору кожна сторона вправі розірвати агентський договір в односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону за договором за п'ятнадцять днів.

У відповідності до положень пункту 9.2. договору він набирає сили з моменту його підписання, термін його дії часом не обмежений.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач отримав аванс в розмірі 150000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.07.2009 року № 1707980410.

Листом від 29.06.2010 року вих. № 1205 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору та вимогою про звірку взаєморозрахунків, повернення документів та грошових коштів в порядку пунктів 6.5. та 6.6. договору.

Згідно пункту 4.16. Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502 (надалі - інструкція) з метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку - довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.

Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 року № 479 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача.

12.07.2011 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення дебіторської заборгованості з неповернутого відповідачем авансу в розмірі 150000 грн. 00 коп. в тридцятиденний термін.

У відповіді на вимогу про повернення дебіторської заборгованості відповідач підтвердив наявність дебіторської заборгованості, але, у звязку із скрутним матеріальним становищем та відсутністю коштів на рахунках відповідача, вказав на неможливість повернення дебіторської заборгованості у вказані в Вимозі строки.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем з повернення авансу становить 150 000 грн. 00 коп., станом на момент розгляду справи в суді сторонами доказів її погашення не подано та не заявлено.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

В даному випадку господарське зобовязання виникло з господарського агентського договору про відкриття пунктів обміну валюти від 10.07.2009 року № 126.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані сторонами документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Приватного підприємства «БЗС «Базіс»(79008, Львівська область, місто Львів, вул. Валова, буд. 17; код ЄДРПОУ 34951943) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5; код ЄДРПОУ 21564391) 150 000 грн. 00 коп. неповернутого авансу та 3 000 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

01.03.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та під писана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.