Рішення № 21830553, 28.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 Справа № 28/5014/280/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юрєва Національної академії аграрних наук України», с. Металіст Луганської області

про стягнення 259 454 грн. 82 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02-07/65-Н-207 від 25.05.2011, юрисконсульт 1-ої категорії;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за товар за договором постачання № 238/2н від 18.08.2011 у сумі 251964 грн. 91 коп. та пені у сумі 7489 грн. 91 коп. за період з 14.11.2011 по 23.01.2012.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відповідач також не подав відзив на позовну заяву, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача.

Судом зясовано, що належним найменуванням відповідача є Державне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юрєва Національної академії аграрних наук України», що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 57-58).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 238/2н від 18.08.2011, за умовами якого продавець (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.3 договору продавцем передається у власність покупця пшениця 4 кл. врожаю 2011 року у загальній кількості товару 300 тон. Ціна за одиницю товару відповідно до п. 3.1. договору складає 1612 грн. за тону з ПДВ. Загальна сума договору (з ПДВ) орієнтовано складає 484000 грн. (п. 3.2).

Порядок оплати у п. 5.1 договору визначено по узгодженню сторін. Вид розрахунків безготівковий (п. 5.2).

У разі порушення строків за даним договором винна сторона сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого та неоплаченого, в установлений даним договором строк, товару за кожний день прострочення (п. 6.2).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його кінцевого виконання (п. 12.1).

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу за накладною № 461 від 18.08.2011 пшеницю у загальній сумі 483600 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 235 від 18.08.2011.

Внаслідок зарахування взаємних поставок в рахунок заборгованості відповідача, часткової оплати відповідача та взаємозаліку сторін (що підтверджується видатковими накладними № РН-000111 від 08.11.2011 на суму 110659 грн. 56 коп., № РН-000112 від 09.11.2011 на суму 79250 грн. та актом взаємозаліку № 6615 від 30.09.2011 на суму 1725 грн. 23 коп.) у відповідача залишився несплаченим товар у сумі 251964 грн. 91 коп.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 02-14/152н-432 від 09.11.2011 (а.с. 35-37) з вимогою оплатити заборгованість у сумі 332940 грн. 44 коп., з претензією № 02-14/165н-454 від 25.11.2011 (а.с. 43-45) з вимогою оплатити заборгованість у сумі 251964 грн. 91 коп., з претензією № 02-14/187н-477 від 15.12.2011 (а.с. 46-48) з вимогою оплатити заборгованість у сумі 251964 грн. 91 коп.

Листом № 317 від 17.11.2011 відповідач надав відповідь на претензію позивача № 02-14/152н-432 від 09.11.2011, в якій зазначив, що залишок боргу за договором № 238/2н складає 251964 грн. 91 коп.

Дану заборгованість відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Судом досліджено, що позивач у позові також посилається на здійснені поставки за договором № 304/1н від 22.10.2010 на суму 18000 грн. Однак, поставлений товар за даним договором відповідачем сплачений повністю, заборгованість позивачем заявлена саме за договором № 238/2н від 18.08.2011.

Таким чином, правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору купівлі-продажу № 238/2н від 18.08.2011.

Згідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи доведена наявність заборгованості відповідача за договором купівлі - продажу № 238/2н від 18.08.2011 у сумі 251 964 грн. 91 коп. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості у сумі 251 964 грн. 91 коп. відповідачем не оспорені. Сторонами складено акт звірення розрахунків станом від 25.11.2011, яким визначена заборгованість відповідача у сумі 251 964 грн. 91 коп., акт підписано обома сторонами та скріплено печатками обох підприємств (а.с. 42). Також наявність даної заборгованості підтверджено сторонами шляхом проведення звірення взаєморозрахунків від 10.02.2012, про що складено акт, підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств, оригінал якого долучено до матеріалів справи.

Договором № 238/2н від 18.08.2011 визначено, що порядок оплати визначається по узгодженню сторонами.

Таким чином, сторонами у договорі не визначено певного порядку розрахунків між сторонами, тому в даному випадку повинні застосовуватися приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою суд вважає претензію позивача № 02-14/152н-432 від 09.11.2011, яка направлена відповідачу 11.11.2011. Отже, строк виконання зобовязання у відповідача настав 17.11.2011.

Матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого зобовязання по оплаті отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 251964 грн. 91 коп. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 7489 грн. 91 коп. за період з 14.11.2011 по 23.01.2012.

Даний розрахунок не є вірним, оскільки прострочення відповідача настало лише 18.11.2011, тому саме з цієї дати і слід обраховувати пеню. Обґрунтованим розрахунком пені є нарахування її за період з 18.11.2011 по 23.01.2012 у сумі 7168 грн. 92 коп., яка підлягає задоволенню саме в цьому розмірі.

В судовому засіданні 16.02.2012 представник позивача надав уточнений розрахунок пені за період з 19.11.2011 по 25.01.2012 у сумі 7275 грн. 92 коп. Позивач в даному розрахунку змінив період нарахування пені та фактично зменшив її розмір, однак дане уточнення не містило посилань на ст. 22 ГПК України, тому не прийнято судом до розгляду. В той же час, даним розрахунком позивач фактично погодився з тим, що пеня повинна обраховуватися саме з 19.11.2011.

За таких обставин у задоволенні вимог по стягненню пені у сумі 320 грн. 99 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу не надійшло, заборгованість визнана відповідачем, що підтверджено актом звірення розрахунків, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в цій частині. Вимоги по стягненню пені задовольняються судом частково у сумі 7168 грн. 92 коп. У задоволенні вимог по стягненню пені у сумі 320 грн. 99 коп. слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива»до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юрєва Національної академії аграрних наук України»про стягнення 259 454 грн. 82 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юрєва Національної академії аграрних наук України», с. Металіст Луганської області, вул. Октябрьська, 14, ідентифікаційний код 34201917, на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111в, ідентифікаційний код 30596644, заборгованість у сумі 251 964 грн. 91 коп., пеню у сумі 7168 грн. 92 коп., судовий збір у сумі 5182 грн. 68 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива»до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юрєва Національної академії аграрних наук України»про стягнення 320 грн. 99 коп. пені відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.03.2012.

СуддяІ.В. Семендяєва