Рішення № 21829859, 28.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 лютого 2012 р. Справа 3/7/2012/5003

за позовом: Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ), як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Поліграфічний центр "Енозіс", код ЄДРПОУ 20083525 (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029)

про стягнення 26 385,60 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

прокурор: Таранюк Л.Ю. - помічник прокурора, посвідчення № 4-2011 від 10.01.11р.;

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 04/12-Д від 30.12.11р.;

відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора міста Вінниці заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічного центру "Енозіс" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 26385,60 грн., з яких: 24491,96 грн. - сума основного боргу, 871,93 грн. - 3% річних, 1021,71 грн. - збитки від інфляції.

09.02.2012 року господарським судом Вінницької області за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/7/2012/5003 та призначено до розгляду на 28.02.2012 року.

В судовому засіданні 28.02.2012р. прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на 9000,0 грн., у зв'язку з тим, що відповідач сплатив суму боргу в розмірі 9000,0 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Вінницягаз", в підтвердження наведеного надано витяги з виписок банку від 02.02.2012р. та 24.02.2012р. Крім того, у вказаній заяві прокурор відмовився від стягнення збитків від інфляції та 3 % річних в загальному розмірі 1893,64 грн. Таким чином, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічного центру "Енозіс" 15491,96грн. основного боргу. Представник позивача подану прокурором заяву підтримав.

Дана заява прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 28.02.2012 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином - ухвалою від 09.02.2012 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, Вінницька область, 21000. Зазначену ухвалу суду відповідачем було отримано 17.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 1204 від 21.02.2012р.).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого прокурором та представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз" надало Товариству з обмеженою відповідальністю поліграфічного центру "Енозіс" послуги по постачанню та транспортуванню природного газу, а саме: в січні 2011р. відповідачем спожито 5769 куб. м газу на суму 17976,02 грн., в лютому 2011р. спожито 3590 куб. м газу на суму 11186,33 грн., в березні 2011р. спожито 2901 куб. м газу на суму 9039,42 грн. Разом в січні - березні 2011р. відповідачем отримано природного газу в кількості 12260 куб. м на загальну суму 38201,77 грн. (17976,02 грн. + 11186,33 грн. + 9039,42 грн.).

Вартість 1000 куб. м газу з 01.01.2011р. складала 3115,9680 грн., відповідно до постанови НКЕР України від 27.12.2010р. № 1966 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", постанови НКРЕ України від 28.04.2010р. № 427 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Вінницягаз" та постанови НКРЕ України від 14.04.2009р. № 359 "Про внесення змін до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ".

Станом на січень 2011р. за відповідачем рахувалась заборгованість за спожитий природний газ в попередніх періодах (жовтень- грудень 2010р.) в розмірі 45686,52 грн., про стягнення якої заступником прокурора м. Вінниці в інтересах ПАТ "Вінницягаз" було подано до господарського суду Вінницької області позов. Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.03.2011р. по справі № 7/31/2011/5003 позовні вимоги задоволено повністю.

Таким чином, разом в жовтні 2010р. - березні 2011 відповідачем спожито природного газу на загальну суму 83888,29 грн.

Відповідачем частково проведено розрахунок за отриманий природний газ за період з жовтня 2010р. по березень 2011р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "Вінницягаз", а саме:

- 16.03.3011р. - 11186,33 грн.

- 28.03.2011р. - 10000,00 грн.

- 25.04.2011р. - 19310,00 грн.

- 19.05.2011р. - 6900,00 грн.

- 22.07.2011р. - 5000,00 грн.

- 18.08.2011р. - 2000,00 грн.

- 17.10.2011р. - 5000,00 грн.

- 02.02.2012р. - 4500,00 грн.

- 24.02.2012р. - 4500,00 грн.

Отже відповідачем проведено оплату на загальну суму 68396,33 грн.

З врахуванням наведеного, за відповідачем за період з січня по березень 2011р. утворилась заборгованість за отриманий природний газ в розмірі 15491,96 грн. (83888,29 грн. - 68396,33 грн.).

В підтвердження наведених вище фактів суду надано акти подачі-прийому та реалізації газу, які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін (а.с. 9-10), виписки банківських установ, рішення господарського суду Вінницької області від 09.03.2011р. у справі № 7/31/2011/5003 тощо.

25.01.2012 року позивачем надіслано відповідачу лист № 75 від 25.02.12р. з вимогою, в термін до 01.02.2012р., перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок ПАТ "Вінницягаз". Факт надіслання вимоги підтверджується фіскальним чеком № 6447 від 25.01.2012р.

Відповіді на лист-вимогу № 75 від 25.02.2012 року відповідачем не надано, заборгованість за отриманий природний газ в сумі 15491,96 грн. не погашено.

В зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем в добровільному порядку, прокурором заявлено позов до суду про стягнення заборгованості.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.

Дії позивача по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар, а між сторонами виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2012р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 75 від 25.01.2012р. з проханням погасити заборгованість по поставці газу в термін до 01.02.2012р.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до п. 2.7 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом № 355 від 01.11.94р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.11.1994р. за № 281/491, визначення кількості отриманого природного газу споживачем проводить приладами обліку витрат природного газу споживача, які відповідають вимогам Держстандарту і мають точності не гірше ніж 1,0. Для визначення достовірності вимірювань постачальник, газозбутова організація і споживач визначають місце перевірки, періодичність і час, знімають показники приладів обліку витрат природного газу і оформляють двосторонній акт, підписаний представником газозбутової організації, постачальника і споживача. Цей акт є основою для розрахунків і в необхідних випадках для перерахунку за транспортований природний газ.

Беручи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються актами подачі-прийому та реалізації газу, виписками банківських установ, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 15491,96 грн.

Дослідивши подану прокурором заяву, в частині відмови від стягнення збитків від інфляції та 3 % річних в загальному розмірі 1893,64 грн., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України прокурору та представнику позивача розяснені процесуальні наслідки відмови від позову.

Відмова прокурора від позову в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому заява підлягає прийняттю судом на підставі ст. 78 ГПК України, а провадження у справі в частині стягнення 871,93 грн. - 3% річних, 1021,71 грн. - збитки від інфляції - припиненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

28.02.2012р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічний центр "Енозіс", код ЄДРПОУ 20083525 (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21000) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012) 15491,96 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю поліграфічний центр "Енозіс", код ЄДРПОУ 20083525 (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21000) в доход Державного бюджету України 1434,19 грн. судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі в частині стягнення 871,93 грн. - 3% річних та 1021,71 грн. - збитки від інфляції припинити.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 березня 2012 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029)