Ухвала суду № 21829415, 01.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"01" березня 2012 р. Справа № 3/240

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" Будівельно –монтажне управління", м. Донецьк

на ухвалувід 20.01.2012 р. господарського суду Донецької області

та ухвалувід 30.01.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 3/240 господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком-Сервіс", м.Донецьк

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" Будівельно – монтажне Управління", м. Донецьк

простягнення 17 536,59 грн. ВСТАНОВИВ:

Подана 31.01.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" Будівельно –монтажне управління" (далі - заявник) касаційна від 31.01.2012 р. б/н скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) з наступних підстав.

Заявник звернувся до Вищого господарського суду України з єдиною касаційною скаргою одночасно на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2012р. про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви у справі № 3/240, а також на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. про повернення апеляційної скарги на вказану ухвалу суду першої інстанції.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження ухвали місцевого господарського суду від 20.01.2012 р. колегія суддів зазначає наступне.

30.07.2010 р. набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VІ, яким, зокрема внесено ряд змін у ГПК України, у тому числі щодо порядку та строків апеляційного і касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, ухвали місцевих господарських судів можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 20.01.2012 р. в апеляційному порядку по суті не переглядалась.

Після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та обставина, що ухвала суду першої інстанції не була переглянута по суті в апеляційному порядку, позбавляє заявника процесуального права на її оскарження в касаційному порядку.

За таких умов колегія суддів дійшла висновку щодо відмови в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 20.01.2012 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 30.01.2012 р., то відповідно до ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Також Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві встановлено наступні реквізити рахунку для перерахування судового збору: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код ЄДРПОУ 38004897; рахунок отримувача 31211254700007; банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019; код класифікації доходів бюджету 22030004.

Однак, у додатках до касаційної скарги міститься квитанція від 31.01.2012 р. №25086 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 536,50грн. на рахунок отримувача 31212206700006; код ЄДРПОУ 34687001; одержувач платежу УДК в Київскому районі м.Донецька; код банку отримувача 834016, код класифікації доходів бюджету 26020508.

Отже, заявником порушено встановлений порядок справляння судового збору.

За таких обставин касаційна скарга у частині оскарження ухвали від 30.01.2012р. не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Разом з тим, після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження, заявленого згідно ст.53 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 62, 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" Будівельно –монтажне управління" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 20.01.2012р. у справі №3/240.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" Будівельно –монтажне управління" в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. у справі №3/240 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді                                                                       В.М. Коваленко

                                                                                          О.Є. Короткевич