Ухвала суду № 21828700, 13.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 4-с-6/12

13.03.2012

Справа №4-с-6/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року Соломянський районний суд міста Києва,

у складі головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Прохоровій К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з ліквідацією боржника - Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації, оскільки, Наказом від 31.10.2010 року №6 про ліквідацію структурних підрозділів Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, що мають статус юридичної особи припинено шляхом ліквідації структурного підрозділу Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, що має статус юридичної особи управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації.

Скаржник вважає, що вищевказана постанова є незаконною у звязку з тим, що Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації перетворено на Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, де фактично, змінилась лише одна буква у назві.

Управління, як здійснювало так і здійснює соціальний захист та соціальне обслуговування населення, в тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На підставі вищевикладеного просив скаргу задовольнити.

Скаржник та його представник у судовому засіданні скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував посилаючись на те, що державний виконавець ОСОБА_2 діяла у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений законом.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у провадженні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації вжити дії для нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки на підставі ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції Закону на 2007 рік) у розмірі пяти мінімальних заробітних плат за виключенням виплат здійснених ОСОБА_1 у 2007-2010 роках, за виконавчим листом №2-2665/10 виданим Соломянським районним судом м. Києва 20.06.2011 року (а. с. 26-27).

15.09.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», серії ВП №28011240 (а.с. 33-34).

Скаржник просив скасувати вищевказану постанову та зобовязати підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві та державного виконавця ОСОБА_2 прийняти до виконання виконавчий лист №2-2665/10 виданий Соломянським районним судом м. Києва 20.06.2011 року, відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилався на те, що Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації перетворено на Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, де фактично, змінилась лише одна буква у назві.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням скаржника з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням комісії Київської міської ради від 09.09.2010 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві»припинено з 31.10.2010 року шляхом ліквідації виконавчі органи районних в м. Києві рад, в тому числі Соломянську районну у м. Києві державну адміністрацію без визначення правонаступника.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.09.2010 року №787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві»утворено з 31.10.2010 року у районах м. Києва районні в м. Києві державні адміністрації, підпорядковані Київській державній адміністрації.

Припинено шляхом ліквідації наступні юридичні особи: Соломянська районна у м. Києві державна адміністрація (ідентифікаційний код 26077448).

Наказом від 31.10.2010 року №6 «Про ліквідацію структурних підрозділів Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, що мають статус юридичної особи», припинено шляхом ліквідації структурний підрозділ Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, що має статус юридичної особи Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 26063860).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державну реєстрацію припинення юридичної особи - Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації проведено 26.05.2011 року, без визначення правонаступника.

Також, встановлено, що ухвалою Соломянського районного суду м. Києва від 17.11.2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження було відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно ч. 2 цієї ж статті у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Встановлено, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з ліквідацією юридичної особи сторони виконавчого провадження Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином усі дії державного виконавця ОСОБА_2 були вчиненні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови та порядок виконання рішень, ухвал судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведені виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії ( бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими цим Законом.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 57-60, 74-76, 169, 209, 212-214, 383-387 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя