Постанова № 21823253, 07.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2012 р. Справа № 2а-187/12/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Казанківського районного центру зайнятості,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,

про стягнення коштів в сумі 1467,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 1467,75 грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Казанківський районний центр зайнятості є державною організацією, яка відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” займається реалізацією державної політики зайнятості населення, професійною орієнтацією, підготовкою і перепідготовкою, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово не працюючих громадян, тобто виконує владні управлінські функції і таким чином є субєктом владних повноважень.

До товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»09.10.2008 року було прийнято на роботу безробітного ОСОБА_1. 16.04.2009 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи.

24.04.2009 року гр. ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного центру зайнятості з метою реєстрації, як особа, що шукає роботу. З 01.05.2009 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного в зв'язку з відсутністю підходящої роботи на ринку праці. З 01.05.2009 року ОСОБА_1 було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу відповідно до вимог ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

В ході розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, яке проводилося на вимогу прокуратури району від 05.12.2011 року №20-2315 вих. 11, було виявлено розбіжність між записом в трудовій книжці колишнього працівника ТОВ «Батьківщина»і наказом про звільнення у первинних документах вказаного підприємства.

Так, відповідно до трудової книжки гр. ОСОБА_1 було внесено запис щодо підстав звільнення працівника, а саме п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України - звільнення в зв'язку з закінченням строку трудового договору (а.с.7-8).

В наказі на звільнення гр. ОСОБА_1, виданого по підприємству від 16.04.2009 року № 4 зазначено іншу підставу звільнення безробітного, а саме ст. 38 Кодексу законів про працю України - власне бажання працівника (а.с.9).

Даний факт було відображено в акті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному №278 від 08.12.2011 року (а.с.14).

Статтею 31 ч. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»передбачено випадки скорочення виплати допомоги по безробіттю строком на 90 календарних днів - у разі звільнення працівника за власним бажанням з останнього місця роботи без поважних причин. В зв'язку з тим, що в трудовій книжці ОСОБА_1 було зазначено підставу звільнення, яка не відповідає дійсності, Казанківським районним центром зайнятості не було застосовано, передбаченого Законом, скорочення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. З ст. 35 вказаного Закону - достовірність зазначених у документах даних (наданих роботодавцем) перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

В період перших 90 календарних днів перебування на обліку ОСОБА_1, як безробітному, було виплачено державного забезпечення в сумі 1467,75 грн., як допомога по безробіттю.

Таким чином, надані роботодавцем недостовірні дані, потягли за собою безпідставну виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у вказаному розмірі, що підлягає поверненню.

Казанківським районним центром зайнятості було прийнятно рішення про відшкодування ТОВ «Батьківщина»1467,75 грн. коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (наказ директора № 68 від 08.12.2011 року) та запропоновано керівництву підприємства відшкодувати кошти в добровільному порядку. Відповідач, в установлений законом строк, добровільно кошти не відшкодував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»(вул. Миру, 32, с. Новофедорівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код 03764809) на користь Казанківського районного центру зайнятості суму безпідставно кошти безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1467 гривень 75 копійок.

Розяснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов