Постанова № 21823043, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2012 р. 17:25 Справа №2а-3302/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 52346,15грн.,

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 52346,15грн., з яких: 15581,88грн. з ПДВ та 36764,27грн. з податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представником відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 17.02.12р., завіреною Головою комітету самоврядування мікрорайону Марїно Київського району м. Сімферополя АР Крим Мамбетовою М., було надано клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 58 КАС України довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Частиною 4 статті 245 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах

З наведених вище норм вбачається, що посвідчення довіреності на ведення справи в адміністративному суді не може бути здійснено посадовою особою органу місцевого самоврядування, а отже представництво відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 17.02.12р., завіреною Головою комітету самоврядування мікрорайону Марїно Київського району м. Сімферополя АР Крим Мамбетовою М., є неналежним чином оформленим.

В звязку з чим, суд вважає можливим розглунити справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 07.07.05р. у якості фізичної особи-підприємця (а.с. 14).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Спеціальним законом з питань оподаткування (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 ІІІ (Далі Закон №2181).

Пунктом 3 частиною 1 статті 9 Закону України №1251 встановлено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки.

У період з 12.11.08р. по 02.12.08р., співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.08р., за результатами якої було встановлено порушення ст.ст. 1, 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва», статті 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок громадян» та п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі якої був складений акт №8993/17-1/2863622295 від 05.12.08р. (а.с. 16-40), відповідно до якого, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.07.09р. №0004711701/3, яким відповідачу донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 36764,27грн. (а.с. 43) та №0005971701/3, яким відповідачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем 9869,00грн. та зі штрафних санкцій 4934,50грн. (а.с. 44).

10.08.09р. співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування ПДВ за квітень 2009 року, якою було встановлено порушення відповідачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.7 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 10.08.09р. №7419/17-2/2863622295 (а.с. 45-50), відповідно до якого, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.08.09р. №0008291702/0, яким відповідачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем 1951,08грн. та зі штрафних санкцій 780,40грн. (а.с. 56).

28.09.09р. співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань за період з 12.08.09р. по 27.08.09р., якою було встановлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 28.09.09р. №9376/17-2 (а.с.58), відповідно до якого, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.10.09р. №0010031702/0, яким відповідачу донараховано штрафних з податку на додану вартість на суму 10,60грн.(а.с. 59).

24.12.09р. співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань за період з 12.08.09р. по 29.10.09р., якою було встановлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 24.12.09р. №1279/17-2/2863622295 (а.с.78), відповідно до якого, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.01.10р. №0000011702/0, яким відповідачу донараховано штрафних з податку на додану вартість на суму 225,53 (а.с. 77).

Податкове повідомлення-рішення від 18.08.09р. №0008291702/0 було оскаржено відповідачем у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.11р. по справі №2а-8747/10/11/0170 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду.

Зазначена ухвала оскаржена не була.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано податок на додану вартість згідно з наступним:

Відповідно податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року відповідач задекларував суму податку, яка складає 106,00грн. (а.с.61-62).

Відповідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року відповідач задекларував суму податку, яка складає 577,00грн. (а.с.64-65).

Відповідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року відповідач задекларував суму податку, яка складає 551,00грн. (а.с. 68-69).

Відповідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року відповідач задекларував суму податку, яка складає 87,00грн. (а.с. 71-72).

Відповідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року відповідач задекларував суму податку, яка складає 34,00грн. (а.с. 74-75).

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.3. ст. 6 Закону України №2181, відповідачеві направлена перша податкова вимога №1/5630 від 14.08.09р. та друга податкова вимога №2/7509 від 05.10.09р. (а.с. 80-81).

Згідно з пп.5.8 п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 03.07.2001 N 266 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

В звязку з неможливістю вручення відповідачу вимог про сплату боргу, позивач розмістив їх на дошці оголошень, зазначивши дату розміщення 03.09.09р. та 29.10.09р. відповідно, про що свідчать акти про неможливість вручення податкової вимоги (оборот а.с. 80-81).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача становить 52346,15грн.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до положень п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України №2181 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 п.5.2. ст. 5 цього Закону.

Згідно до абзацу 3 п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України №2181(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що відповідачем не було дотримано процедури апеляційного узгодження, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є узгодженими відповідачем протягом 10 днів з дня їх отримання.

Пункт 5.4.1. ст. 5 Закону України №2181 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідачем у порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі, доказів оскарження податкових вимог або податкових повідомлень-рішень.

В звязку з чим суд приходить до висновку, що узгоджена відповідачем сума 52346,15грн є податковим боргом.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття «податковий борг», встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач має заборгованість зі сплати податкового боргу та фінансових санкцій на загальну суму 52346,15грн., яка підлягає стягненню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 52346,15грн., з яких:

- податку на додану вартість, штрафних санкцій (код платежу 3014010100 до Держбюджету м. Сімферополя, р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) - 15581,88грн.;

- податку з доходів фізичних осіб (код платежу 5211010202 до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя, р/р 3321980170004 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) - 36764,27грн..

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.