Ухвала суду № 2182255, 14.08.2007, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц- 5319\ 2007р. Головуючий 1 інстанції Міщенко Г.А.

Категорія 60 Доповідач Шамрило Л.Г.

УХВАЛА

Іменем України

14 серпня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П. суддів Санікової О.С. , Шамрило Л.Г. при секретарі Білявській І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Будьонівському районі міста Донецька на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 квітня 2007 року у справі за заявою Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька, зацікавлені особи Товариство з обмеженою відповідальністю „МВА", Обласна філія АКБ „Укрсоцбанк" м. Донецьк про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року заявник звернувся в суд з такою заявою Він посилався на те, що 27 березня 2007 року постановою господарського суду Донецької області порушена справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „МВА".

Відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні" ліквідація підприємства - є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. Тому виникла необхідність у розкритті інформації щодо господарського товариства для проведення такої перевірки з метою перевірки правильності формування об'єкту оподаткування підприємства. Заявник просив дати дозвіл на розкриття банком - Обласною філією АКБ „Укрсоцбанк" м. Донецьк інформації, що містить банківську таємницю, щодо товариства з обмеженою відповідальністю „МВА" про обсяг грошових коштів на поточному рахунку підприємства 26004150507841 (українська гривня) ЄДРПОУ 32879186, а також дату останньої операції, залишок коштів, призначення платежу та контрагентів по зазначеному рахунку за період з 12 вересня 2005 року по 27 лютого 2007 року.

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 квітня 2007 року в задоволені заяви Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної особи відмовлено.

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга податкової служби. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним. У суду не було підстав для висновку про необґрунтованість вимог заявника. Суд порушив норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представники ТОВ «МВА» дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню* не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Відповідно до ст. 62 цього ж Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Звертаючись в суд з заявою про розкриття банківської таємниці щодо Товариства з обмеженою відповідальністю „МВА", заявник посилався на те, що 27 березня 2007 року постановою господарського суду Донецької області порушена справа про банкрутство вказаного підприємства. І це є підставою для проведення позапланової перевірки своєчасності, вірогідності, повноти нарахування податків та зборів (обов'язкових платежів). Тому заявник просив з метою недопущення ухилення підприємства від оподаткування дати дозвіл на отримання у банку інформації, що містить банківську таємницю щодо товариства з обмеженою відповідальністю „МВА" стосовно обсягу грошових коштів на поточному рахунку № 26004150507841 (українська гривня).

Відмовляючи в задоволені вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вона не грунтується на законі.

Висновок суду першої інстанції є правильним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про податкову службу в Україні" органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статуту , на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Звертаючись в суд з заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, заявник посилався на те, що виникла необхідність у проведенні щодо юридичної особи позапланової перевірки.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Заявник в своїй заяві вказував на те, що на час звернення його до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо товариства з обмеженою відповідальністю „МВА" господарським судом порушена справа про банкрутство. Але на час звернення податкової служби у суд а також на час розгляду вказаного питання судом, підприємство банкрутом визнано не було і процедура його ліквідації ще не розпочалася.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 квітня 2007 року провадження по справі №5/60Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „МВА" м. Донецьк було зупинено. А ухвалою того ж суду від 18 червня 2007 року провадження по цій справі взагалі припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідаційна процедура відкривається після прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом.

І тільки після прийняття судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, як це передбачено ст. 23 цього ж Закону, припиняється діяльність підприємства.

Судом встановлено, що на час вирішення судом першої інстанції питання по суті діяльність товариства з обмеженою відповідальністю „МВА" не припинялась, господарським судом рішення про визнання вказаного підприємства банкрутом не приймалось, ліквідаційна процедура не розпочиналась. Тому підстав для висновку про проведення ліквідації підприємства у суду першої інстанції не було, а тому у заявника не виникло права на проведення позачергової перевірки.

Відповідно до ч.8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Заявник не надав суду першої інстанції як і суду апеляційної інстанції такий наказ керівника податкового органу, що давало суду підстави зробити висновок про те, що така перевірка взагалі не передбачалась.

Заявник також не надав суду доказів того, що працівники податкової інспекції намагались провести позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „MBA", aпідприємство їм чинило перешкоди. У зв'язку з цим заявник не довів в суді необхідність розкриття банком щодо підприємства інформації, що містить банківську таємницю і зокрема не переконав суд в тому, що проведення позапланової перевірки можливе тільки шляхом вилучення інформації, що містить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволені заяви.

Оскільки заява податкової інспекції не грунтується на законі, суд першої інстанції законно відмовив в її задоволені.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законів, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального законів.

Керуючись ст. 304, 307, 308, 290 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі міста Донецька відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали суду апеляційної інстанції.