Рішення № 2182130, 23.07.2008, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Г о с п о д а р с ь к и й с у д

Чернігівської області

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 77-44-62, 69-81-66

іменем України

РІШЕННЯ

22 липня 2008 року Справа № 6/163

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС”,

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 310а,

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 8137,61 грн.

Суддя Ж.В. Блохіна

Представники:

від позивача: Рябінін Д.Д. -юрисконсульт, довіреність № 313 від 09.06.2008р.

від відповідача: не з'явився.

Рішення приймається після оголошеної 08.07.2008р. перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС” подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9824,06 грн., в тому числі 8137,61 грн. заборгованості за отриманий по договору №78/1 від 24.10.2007р. товар (тютюнові вироби), 1065,46 грн. інфляційних нарахувань та 620,99 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні 22 липня 2008 р. подав заяву про відмову від позивних вимог в частині стягнення пені в сумі 620, 99 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1065,46 грн. і просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 8137,61 грн.

Враховуючи, що відмова від позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сума позову внаслідок уточнення зменшилася, а не збільшилася, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву позивача про відмову від позивних вимог в частині стягнення пені в сумі 620, 99 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1065,46 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

24 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС” та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1було укладено договір поставки № 78/1.

Відповідно до умов договору предметом договору є зобов'язання постачальника передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару - продукти харчування, безалкогольні напої, тютюнові вироби (усе в асортименті) згідно накладних.

Згідно п. 4.1 Договору покупець зобов'язується оплачувати товар постачальнику не пізніше 7 календарних днів із дати одержання кожної партії товару шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною.

Згідно видаткових накладних РН-0000663 від 10.01.2008 р., РН-0003803 від 27.02.2008 р., РН-0004425 від 07.03.2008 р., РН-0004719 від 12.03.2008 р., РН-0005132 від 18.03.2008 р., РН-0005867 від 29.03.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “ВАТЕС” поставило, а фізична особа -підприємець ОСОБА_1. отримав тютюнові вироби на загальну суму 8220,03 грн., в тому числі ПДВ 1370,01 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару (тютюнових виробів) становить 8220,03 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товар (тютюнові вироби) був отриманий відповідачем за кожною видатковою накладною на підставі його паспорта серія НОМЕР_1 виданого Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 05.03.1996 р. та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. серія НОМЕР_2 так як згідно пункту 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1996 р. за № 293/1318 її дія не поширюється на фізичних осіб -підприємців, тобто, не вимагається при відпуску матеріальних цінностей (товару) фізичній особі -підприємцю подання довіреності.

Виходячи з положень ст. 32 Господарського кодексу України видаткові накладні, які були складені на момент проведення господарської операції між Позивачем та відповідачем і мають всі необхідні реквізити: назву документа, дату та місце складання, назву підприємства від імені якого складений документ, зміст та об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції, прізвище відповідального за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, а також особистий підпис покупця, в сукупності з іншими документами, доданими до матеріалів справи, є належними доказами, що підтверджують факт передачі фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1. товару (тютюнових виробів).

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1. свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме сплатив на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС” суму у розмірі 82,42 грн., що підтверджується довідкою позивача та актом звірки розрахунків станом на 02.06.2008 р., складеним представником позивача та відповідачем.

Таким чином сума боргу відповідача становить 8137,61 грн. (8220,03 грн. -82,42 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по накладним та договору, покладеним в обґрунтування позову, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином і своєчасно свої зобов'язання, за поставлений товар не розрахувався, з нього підлягає стягненню заборгованість у сумі 8137,83 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, за таких обставин в частині стягнення пені в сумі 620, 99 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1065,46 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, п. 4, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 620,99 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1065,46 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

 3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС” (14037, м. Чернігів, пр-т Миру, 310а, р/р 260003116 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 353348, код ЄДРПОУ 14234440) 8137,61 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

23.07.08