Рішення № 21820349, 28.02.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-9085/11, № пров.2/412/1843/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Трещова В.В.

при секретарі Ткаченко В.І.,

розглянувши за участю представника позивача Іваніщевої Г.В. у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Династія»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Династія» звернулось до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за договором про надання правової допомоги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 01.05.2010 року між ТОВ «АФ «Династія» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги № 119/1, відповідно до умов якого позивач зобовязується надавати відповідачеві-2 правову допомогу по юридичному супроводу діяльності відповідача-2, а відповідач-2, в свою чергу, зобовязується приймати правову допомогу та вчасно оплачувати її на умовах, обумовлених Договором. Відповідно до п. 3.2. Договору щомісячна вартість правової допомоги позивача складає 16000 гривень без врахування індексу інфляції. В рамках Договору правова допомога надавалась також відповідачу-1, що підтверджено доданими до позовної заяви звітами та рахунками позивача. Починаючи з вересня 2010р. по червень 2011р. включно відповідачі припинили сплачувати рахунки за надані послуги. На дату подання позовної заяви сума заборгованості за надану правову допомогу, відповідно рахунків, складає 170684, 85 грн. з урахуванням індексу інфляції. Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму боргу в розмірі 179605,65, що складається з 170684, 85 грн. основного боргу, 6 753,09 грн. втрат від інфляції, та 2167, 71 грн. 3 % річних за прострочення боргового зобовязання відповідно до ст.625 ЦК України. Також позивач просив покласти на відповідачів судові витрати, а саме стягнути солідарно з них 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 22 вересня 2011 року подав заяву про зменшення позовних вимог через подвійне нарахування інфляційного збільшення боргу, а саме заявив про те, що суми, вказані в рахунках за виконану роботу за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю „Адвокатська фірма „Династія” та ОСОБА_3, розраховані з урахуванням втрат, понесених позивачем від інфляції. При попередніх розрахунках ціна позову становила 179605, 65 грн. У результаті зменшення ціни позову на 6753, 09 грн. вона становить 172852, 56 грн. Інші вимоги позовної заяви залишено без змін. Також представником позивача було подано клопотання про залучення до матеріалів справи копій процесуальних документів, що підтверджують надання послуг відповідачам за Договором.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4 в судовому засіданні 22.09.2011 року проти залучення відповідних матеріалів не заперечувала.

01.11.2011 під час судового розгляду справи представник позивача Іваніщева Г.В. позов підтримала в повному обсязі з підстав у ньому викладених, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4 в судовому засіданні 01.11.2011 року визнала позов у частині послуг, що надавалися, але не надала пояснень щодо розміру наявної заборгованості за договором, посилаючись на те, що відповідач-2 не надав їй інформації щодо її наявності та причин її несплати. В наступні судові засідання не зявлялася.

Представники відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ознайомлювалися з матеріалами справи поза межами судових засідань, але в судові засідання не зявлялися.

Враховуючи те, що відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та дату та місце судового засідання, суд продовжив вирішення справи за наявними у ній доказами відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 01.05.2010 року між ТОВ «АФ «Династія»та ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги № 119/1, відповідно до умов якого позивач зобовязувався надавати відповідачеві-2 правову допомогу по юридичному супроводу діяльності відповідача-2, а відповідач-2, в свою чергу, зобовязується приймати правову допомогу та вчасно оплачувати її на умовах, обумовлених Договором. Відповідно до п. 3.2. Договору щомісячна вартість правової допомоги позивача складає 16000 гривень без врахування індексу інфляції. В межах Договору правова допомога надавалась також відповідачу-1, що підтверджено доданими до позовної заяви звітами та рахунками позивача. Починаючи з вересня 2010р. по червень 2011р. включно відповідачі припинили сплачувати рахунки за надані послуги. На дату подання позовної заяви сума заборгованості за надану правову допомогу, відповідно рахунків, складає 170684, 85 грн. з урахуванням індексу інфляції. П. 1.2. Договору передбачає, що роботи по наданню правової допомоги вважаються виконаними в дати та обємах, вказаних у звітах позивача, якщо відповідачами не буде доведено інше.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобовязанні є боржник та кредитор. Якщо сторона має одночасно і права і обовязки відповідно до зобовязання, то вона вважається кредитором у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, боржником у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до положень ст.ст.525,526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 дійсно був укладений договір, що встановив зобовязання для сторін договору. У позивача виникло зобовязання надавати правову допомогу відповідачеві-2, а у останнього, в свою чергу, виникло зобовязання сплатити винагороду за надану правову допомогу.

Позивач належним чином виконував свої зобовязання за Договором, що підтверджується звітами та рахунками ТОВ «АФ «Династія», які надавалися відповідачу-2 належним чином та у строки, передбачені Договором. Відповідач-2 повинен був виконувати зобовязання з оплати послуг, що йому надавалися згідно з договором. Але з вересня 2010 року відповідач-2 припинив сплачувати рахунки ТОВ «АФ «Династія», не повідомивши про причину несплати та не розірвавши договір у порядку, визначеному сторонами в договорі.

У зв'язку з тим, що на час розгляду справи заборгованість за Договором не погашена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 на користь позивача 170684, 85 грн. основного боргу, 3 % річних у розмірі 2167, 71 грн. та 1820, 00 грн. судових витрат по справі, а всього 172852 гривні 56 копійок. Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

З норми вищевказаної статті витікає, що зобовязання за договором доручення покладаються на сторони такого договору, а саме на повіреного та довірителя. Враховуючи те, що доручення в інтересах відповідача-1 виконувались в межах та у відповідності до договору, сторонами якого є позивач та відповідач-2, суд вважає, що умови договору не створюють зобовязань з оплати рахунків позивача для відповідача-1, оскільки останній не є стороною договору з позивачем.

Таким чином, виходячи з вказаного вище, суд не вважає такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з обох відповідачів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне покласти їх на відповідача 2 , проти якого постановлено рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 612, 625, 1000 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Династія»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Династія»(код ЄДРПОУ 32902513) суму боргу у розмірі 172852, 56 грн. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот пятдесят дві гривні, 56 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Адвокатська фірма «Династія» (код ЄДРПОУ 32902513) судові витрати по справі: 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: В.В. Трещов